Нещодавно, під роликом на Ютьюбі, де розповідалося про обсер Трампа на важливій пресконференції, серед багатьох коментів був і такий: «Наші теж обсиралися, але не публічно, і про це знають лише найближчі до них люди».
Я не відношуся до найближчого оточення жодного з українських президентів, але за своїма службовими обов’язками мусив слідкувати за кожним з нетипових вчинків в їх поведінці. Скажу так – як чорнушний журналіст, я заробляв собі на хліб саме на розслідуванні скандальних вчинків різних можновладців. І на чорнухі я заробляв немало, читачам подобалося настільки, що коли я пішов з газети, то наклад зменшився вполовину. Без моїх статей людям газета стала нецікавою. При чому я завжди міг довести документально свою правоту в суді. Наприклад, тоді ще банкір, а потім – зловісний мер Київа Чорновецький образився на мене, що я назвав його сектантом і побажав «за приниження гідності та моральний збиток» 50 000 гривень. Нагадаю, що бакс тоді коштував дві гривні. Але навіть суд Ленінського району міста Луганська відмовив Чорновецькому в розгляді справи, бо не побачив образи в слові «сектант». Бо Льоня і був офіціально сектантом, за всіма церковними та світськими законами.
Другий раз зі мною судився такий собі донський козак Черепахін, якого я назвав підорасом. Черепахін образився і подав на мене в суд. На суді я довів за допомогою документа, що Черепахіна виперли з совєцької армії за гомосексуалізм. І суд присудив надрукувати в газеті на тій же смузі, таким же за розміром шрифтом спростування назви, відмовивши Черепахіну у грошовій компенсації. В наступному номері газети спростування і було надруковане. Виглядало воно так: «Просьба в предыдущем номере нашей газеты в статье (…), на странице (…) читать не «пидорас Черепахин», а «гомосексуалист Черепахин». Плюс я вибачився перед гомосексуалістами в тому, що так назвавши Черепахіна, я не стільки мав на увазі його сексуальну орієнтацію, скільки моральні якості цього донського козака. Гомосексуалісти на мене в суд заяви не понесли.
Це була преамбула, тепер перейдемо до самої справи. Тож перейдемо до комента, який став причиною написання цього тексту. По-перше, комента було написано кацапською мовою, тож незрозуміло, яких президентів мала на увазі коментатор – українських чи кацапських; по-друге, навряд чи коментатор входила до найближчого оточення Єльцина чи Путіна – не кажу вже про українських президентів, тим більш, що жодного факту обісрання хоча би одного з українських президентів не було наведено безвідповідальною коментаторшею. І тому я можу викласти тут свою версію того, що змусило невідому мені коментаторшу написати того комента.
Окрім палкого бажання коментатора показати себе належною до найближчого президентського оточення, причиною може статися не менш палка заздрість страждаючої на запори істоти, коли хтось може дозволити собі вільно випорожнитись в будь-якому місці. Тоді все стає на свої місця. В обох випадках. Якщо згадати, що Єльцин перданув на пресконференції, чим привів Білла Клінтона в неробочий стан від сміху, то з цього якраз і слідує:
1. Словом «наші» коментатор, як кацапка, натякала на те, що тодішній президент ерефії Єльцин не лише дуже голосно зіпсував повітря, але й обісрався (з чого б іншого Клінтон ледь не вмер від сміху?);
2. З огляду на кацапське походження коментатора, пердіння Єльцина та нестримний регіт Клінтона, додавши до цього стрімкий обсер Трампа, стає зрозумілим, що коментатор відчуває заздрість до них, бо сама страждає на запори, і з цієї причини ненавидить людей. Просто ненавидить, бо вони можуть зробити те, що їй недоступно, або дуже важко здійснити.
Мораль проста: невідома мені кацапка, страждаюча на запори, з ненависті не лише до Трампа, Єльцина, але навіть до Путіна з його славетним чемоданчиком, верескнула від люті, бо сама багато часу не може посрати, і відчуває від того повний некомфорт та лютий біль в сраці.
Таким чином, я вважаю питання закритим, і на скажену кацапку з запором можна більше не звертати уваги.
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma