Перш за все, прошу: експерти та керівництво України повинні припинити говорити про «гарантії» – як в Україні, так і за кордоном. Хіба що вони мають конкретну мету заплутати населення.
Немає жодних «гарантій». НАТО не є гарантією – як ми щойно побачили на прикладі Польщі, хоча воно є найближчим.
Повна колективна оборона з Великобританією та Францією, а також союзниками, з базами та повітряними силами в Україні, не є гарантією того, що Путін не спробує спровокувати їх у відчайдушній спробі.
Aлe нічого з цього не відбудеться. Тому я не розумію, чому хтось так наполегливо намагається знову продати ідею, що слова на папері — як у меморандумі — можуть мати щось спільне з «гарантіями», навіть віддалено.
Наразі я не бачу сенсу просувати цю ідею. Ми можемо говорити про «допомогу в галузі безпеки» — це саме те, що вoнo є - і нічого більше тут немає . Ще раз: ніяких «гарантій» навколо немає. І ще раз? Треба бути чесними — і говорити прямо. Бо нічого тут не вирішиться лише чepeз креативни гри слів.
Тепер про «угоду».
Перше, що очевидно: сьогодні Путін не хоче миру. Путін не готовий до миру. Це означає, що будь-який папір буде просто безглуздим. Позбавленим будь-якого, навіть мінімального сенсу: : який «мир» з тим, хто не має потреби і не має наміру дотримуватися своїх слів?
По-друге, також очевидно: намір порушити будь-яку угоду є документально зафіксованим у Росії. Попросіть Путіна спочатку відмовитися від претензій на територію суверенної європейської держави які він висунув грубо порушивши всі міжнародні закони та договори. Приберіть це з f-g -ституції. Який «мир» з кимось хто буквально, документально і на папері обіцяє повернутися? У якій психіатричній лікарні?
Це, звичайно, очевидні та явні причини. Але є й інші.
Третє: вся недавня історія свідчить про те, що Путін і Росія не можуть говорити, обіцяти і підписувати «мир». Якщо Путін не може ПРОДЕМОНСТРУВАТИ мир, то він просто не існує. Без припинення вогню будь-яка «угода» є нікчемною - і не має жодного сенсу.
По-четверте: після того, як Україна була змушена погодитися на припинення вогню, вона не може дозволити собі i знову поступитися своїми позиціями: це створило б прецедент та шаблон який побачать, зрозуміють тa запам'ятають усі в світі. Немає потреби йти на це.
І останнє, але найважливіше: хто від цього виграє? Яка користь буде для України від ще одного папірця? З огляду на болісні уроки першого десятиліття незалежності, не можна ігнорувати ці аргументи сьогодні - на новому критичному етапі історії.
Цілком логічно: Україна повинна відійти від політики "примусу Путіна до миру", ocь показувати та намагатися переконати їх - а замість цього, перейти до реального та повного знищення військового та економічного потенціалу держави-агресора.
Можливо, десь на цьому шляху Путін і його кліка продемонструють справжнє прагнення до реального миру. А може, й ні. Але в будь-якому разі Україна просуватиметься до своєї столітньої мрії та мети: сильної, суверенної та вільної європейської держави. Очевидно?
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma