Борисов Герман - луганське серливе та сцикливе чмо, яке після відомих подій 2014 року намагалося усунути Северина від редакторського крісла в "Нашій газеті", щоби бути корисним лугандонам. Після того, як у нього не вийшло стати сепаратистським редактором і виникли деякі непорозуміння з сепарастами через його надмірні прагнення, воно здриснуло до Харкова, де "займалося вихованням дитинки, бо лише лохи йдуть на війну". Там воно показувало себе щирим патріотом, але захищати Україну не збиралося.
Зараз падло десь переховується від війни, якщо цю мерзоту не загрібло ТСК, але не заздрю тому підрозділу, в який міг потрапити цей підріла мускулістий.
Ода надана мовою оригіналу (бо інакше ГБ її навряд чи зрозуміло би, адресат надто тупий, щоби вільно розуміти людську мову).
Обиженный по жизни полупидор,
Сегодня - сепар, завтра - "патриот",
Борисов Герман (как говно по речке)
Сквозь бремя современности плывет.
Он - смесь гиены и шакала,
Он - сын осла и шимпанзе.
Он жрет безмерно ради кала,
Который за ним стелется везде.
Позорный мелкодрысчатый ублюдок
С величием и близко не знаком,
Трусливый, подлый, мерзкий пидорюга
С обосранным трясущимся очком.
Сидит педрила мускулистый
В параше, напрягая зад.
О чем же думает плечистый,
И жизни почему не рад?
А мысль одна - вокруг повестки,
Которая вот-вот придет
И из прокисшей тихой жизни
В армейку падлу приведет.
Рыдает пидор втихомолку...
Из сраки вытекает кал...
А на Майдане - призрак Йолки
Грозой для пидора восстал.
Был этот призрак отощавшим,
И был он виден далеко -
Как кол, предателям грозящий,
Пронзающий пидве очко.
2015 г.
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma