Говорячи свого часу про можливості альтернативної історії, йшлося про її спроби переграти реальність на новий, покращений варіант розвитку подій.
Так, наприклад, перший роман Квентіна Тарантіно. "Одного разу в Голлівуді" (К.: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА) – це, звичайно, любовний лист Голлівуду шістдесятих і глибоке занурення у кінематографічний світ його золотої доби, але, з іншого боку, більш щасливий фінал відомої трагедії. Яка, додамо, у золоті часи авторового дитинства, як не крути, таки сталася.
Тож, з одного боку, всі, мабуть, пригадують однойменний фільм, в якому серіальний актор Рік Долтон та його дублер Кліф Бут (який був чи то героєм війни, а чи вбивцею своєї дружини) живуть веселим "кінематографічним" життям у Лос-Анджелесі 1969 року. Але, з другого боку, мало хто знає, що насправді історія їхніх сусідів – блискучого режисера Романа Поланскі та його вагітної красуні-дружини Шерон Тейт була зовсім не такою, як у романі-фільмі. І трагедія, пов’язана з бандою Чарльза Менсона та її одержимих членів, виявляється лише черговим епізодом, з якого герої виходять хоч і налякані, але живі-здорові.
А так, звісно, все гаразд – створюються легенди і розбиваються культи (зокрема щодо Брюса Лі), упізнаються коронні фрази і діалоги, звучить знайома музика і всесвіт Голллівуду від його знакового режисера (який шестирічним бере у романі автограф у одного з його улюблених акторів) розкривається нам ще з одного, «альтернативного» боку.
На фото: кадр з фільму «Одного разу в Голлівуді»
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma