ПРОБЛЕМА
У Збройних Силах (ЗС) України, за всі роки незалежності держави, не обґрунтовано, не розроблено і не набуто практичного досвіду впровадження ціннісних основ офіцерської професії та її корпоративної культури.
Саме про це детально розкрито тут:
Доля України висить на волосині, а «радянська» командна культура шкодить військовим зусиллям
Маятник коливається від фаворитизму / клановості / кацапізму / хохлізму / некомпетентності / посадової недозрілості до несприйняття справжніх офіцерів суспільством і політичною владою через здобутий бойовий досвід.
Критичне мислення офіцерів викликає у них незгоду з державною політикою «бусифікації» замість законної, прозорої та чесної мобілізації.
Протести чи антивоєнні настрої у суспільстві – а це рано чи пізно станеться – спонукають офіцерів до єдиного вибору: виживання офіцерського корпусу ЗС стане реальним тільки після його повернення до принципів лідерства, честі, довіри, братерства і ... прояву мужності у вирішенні моральних дилем на полі бою і поза ним.
РЕЗУЛЬТАТИ / НАСЛІДКИ / ТЕНДЕНЦІЇ
Гіпотеза: у теперішніх Збройних Силах України відсутня офіцерська корпорація.
Тобто в Україні немає професійного об'єднання офіцерів на основі служіння Українській політичній нації, що має окремі й особливі права та обов'язки, які захищені законами і є незалежним від впливу тої, чи іншої політичної влади, яка не поділяє сенси такого служіння.
Натомість існують бюрократичні клани вищих військових посадових осіб, створені за примітивною схемою невігластва «свій-чужий» [та міряння в кого більше член], які плюндрують, ігнорують і не враховують військово-професійний досвід попередніх поколінь офіцерів та розколюють теперішнє.
Українські політики (колишні і теперішні) тваринно бояться згуртованої і потужної військово-професійної корпорації і вважають її екзистенційною загрозою для себе.
Кадрові офіцери, – ті, хто добровільно присвятили життя професії «офіцер ЗС України», зневажають і принижують роль мобілізованих офіцерів, а ті, у свою чергу – кадрових.
Міжособистіні і групові конфлікти різних поколінь офіцерів, відсутність системного вивчення і впровадження досвіду, культурні, ціннісні та ментальні війни, взаємні звинувачення виявляються в невиправданих втратах людського капіталу на полі бою.
Тенденції:
Варіант №1. Політики будуть звинувачувати (чи звинувачують вже) і призначають винних / крайніх у всіх поразках саме офіцерів військових командувань, щоб перекласти з «хворої голови на здорову» власну відповідальність за недолугі рішення, відсутність стратегічного мислення, непрофесійність, невігластво й ознаки злочинної діяльності з перешкоджання застосування ЗС [в українців зазвичай, кримінально впроваджено та історично дослідено після того як скоєно].
Заради об'єктивності треба сказати, що деякі холуї-сервіли з офіцерськими погонами на вищих військових посадах цьому активно сприяли / й надалі сприяють.
Варіант №2. Ті, хто утримують політичну владу / мають гроші тупо купляють офіцерів, а дехто з них легко продається за теплі політичні [дипломатичні] посади, нагороди, матеріальні і фінасові бонуси. Потім з цих куплених [продажних] офіцерів ліплять політиків, як з гівна кулі, або навпаки цькують ДБР, щоб спокійно були у стійлі.
Наприклад, припускається, що це буде відбуватися в майбутньому як колись було на виборах до ВРУ у 2014, або за технологією «Слуги народу» (2.0), або створенням чергової недолугої політичної партії «Залізно-Сталево-Титанових-ХЗ ще яких генералів», «Архітекторів перемоги – рятівників нації» з коритом державного бюджету тощо.
Або Варіант №3, №4 ....
У ЗС цивілізованих держав, з чіткою національною ідентичністю суспільства, де поважають професію офіцера як одну з найскладніших і найвидатніших, з кожним поколінням обґрунтовуються основи, за якими формують, розвивають і підтримують офіцерські корпорації, починаючи з військових академій.
Вони плекають розуміння, хто такий офіцер ЗС і в чому його сила.
ДО ВАШОЇ УВАГИ ВПРОВАДЖЕНІ УРОКИ [ПОКИ ЩО НЕ УКРАЇНЦЯМИ] ДОСВІДУ ФОРМУВАННЯ ТА ПІДТРИМКИ ОФІЦЕРІВ ЗБРОЙНИХ СИЛ ЯК ПРОФЕСІЙНОЇ КОРПОРАЦІЇ
КОРОТКИЙ ЗМІСТ
Посібники «Офіцер Збройних Сил» надихають військових лідерів постійно прагнути знань, брати на себе відповідальність, що відповідає їхньому званню та посаді і, понад усе, практикувати самодисципліну, демонструючи високі моральні стандарти.
Вони пропонують уявлення про ролі та обов'язки офіцерів, розкривають принципи лідерства, важливості навчання та подолання викликів командування. У них також розглядаються етичні та моральні обов'язки офіцерів, а також важливість підтримки ними професійного ставлення до військової справи.
«Офіцер Збройних Сил» – це важливий посібник для всіх, хто розглядає кар'єру у війську як професію, а також для тих, хто вже служить у збройних силах.
Рада ГО «Український центр військового лідерства» пропонує матеріали, які доцільно використовувати у саморозвитку курсантів, студентів, слухачів, офіцерів, на курсах лідерства «L1A», «L1B», «L1C» та «L2» для проведення дискусії з вивчення теми: «Офіцер як професія»
Навчальні питання:
1. Хто такий офіцер?
2. Сутність професійної діяльності офіцера.
Крім того, викладені ідеї пропонується використовувати військовим лідерам як критерії оцінювання сформованості військово-професійних компетентностей (здатностей, спроможностей) офіцерів як військових посадових осіб.
Переконані, що офіцерська корпорація ЗС створюється з ціннісної БАЗИ, а не забаганок політичних особин-одноденок або зліплених з піарного та пропагандистського лайна «полководців».
ОСНОВНІ ІДЕЇ
#1. РОЛЬ ОФІЦЕРІВ
Офіцери відповідають за керівництво своїми підрозділами (військами) та показують у цьому приклад досконалості. Вони повинні вміти швидко та ефективно ухвалювати рішення, а також надихати своїх підлеглих виконувати їхні накази.
Роль офіцера є дуже відповідальною та важливою. Від офіцерів очікується лідерство у керівництві військами на основі мужності, чесності та відданності служінню нації.
Офіцери повинні вміти оцінювати ситуації та реалізувати обґрунтовані рішення, щоб забезпечити безпеку та успіх своїх військ.
Офіцери також повинні вміти:
- ефективно спілкуватися зі своїми підрозліами (військами) та іншими офіцерами;
- надавати чіткі інструкції та вказівки, а також мотивувати підлеглих виконувати свої обов'язки якнайкраще;
- визнавати та винагороджувати підлеглих за їхню наполегливу працю та відданість;
- підтримувати дисципліну та порядок серед своїх підрозділів (військ), забезпечувати дотримання правил та норм;
- розпізнавати, своєчасно та ефективно вирішувати будь-які проблеми особового складу, а також конфлікти.
#2. ПРИРОДА ЛІДЕРСТВА ОФІЦЕРІВ
Лідерство — це не лише віддавання наказів, а й розуміння потреб та мотивація підлеглих робити все можливе для їх виконання. Офіцери повинні розуміти психологію особового складу та вміти корисно її використовувати.
Це означає, що вони повинні вміти розпізнавати сильні та слабкі сторони, потенціал своїх підрозділів (військ). Їхнє лідерство також полягає у натхненні та мотивації особового складу робити все можливе, що від нього залежить.
Офіцери повинні вміти ефективно спілкуватися з підлеглими, надавати їм необхідні вказівки та підтримку.
Лідерство офіцерів також полягає у показі прикладу для наслідування. Офіцери повинні демонструвати такі ж самі цінності та дотримуватися таких самих моральних принципів, яких вони очікують (вимагають) від своїх військ.
Вони також повинні вміти забезпечувати своїм підлеглим відчуття напрямку та мети.
Лідерство офіцерів також полягає у їхній здатності ухвалювати складні рішення та брати на себе повну відповідальність за наслідки і результати. Офіцери повинні вміти ухвалювати рішення, що найкраще відповідають інтересам їхніх підрозділів (військ) та місії.
Лідерство офіцера полягає у вмінні будувати стосунки з особовим складом (військами) на основі взаємної довіри та поваги, а також сприяти розвитку почуття товариства (бойового побратимства).
#3. ВАЖЛИВІСТЬ НАВЧАННЯ
Навчання є важливим для ефективного керівництва своїми підрозділами (військами). Офіцери повинні розуміти і вміти застосовувати тактику та стратегію ведення бою (операції), а також зброю та спорядження.
Навчання допомагає офіцерам:
- розвивати навички та знання, необхідні для керівництва своїми підрозділами (військами) в бою (операції);
- зрозуміти важливість дисципліни та необхідність підтримки морального духу серед особового складу;
- розвивати здатність швидко мислити та ухвалювати рішення в запалі бою (операції).
Навчання також допомагає офіцерам розвивати вміння керувати підлеглими в різних ситуаціях. Вони повинні розуміти різні типи місцевості та вміти знаходити найкращий спосіб маневрування своїми підрозділами (військами) в різних умовах.
Навчання також допомагає офіцерам розвивати здатність стратегічно мислити та планувати майбутні битви.
Навчання також допомагає офіцерам розвивати вміння керувати підлеглими в різних ситуаціях. Вони повинні розуміти різні типи місцевості та вміти знаходити найкращий спосіб маневрування своїми підрозділами (військами) в різних умовах.
Навчання також допомагає офіцерам розвивати здатність стратегічно мислити та планувати майбутні битви.
#4. НЕОБХІДНІСТЬ ДИСЦИПЛІНИ
Дисципліна є важливою для офіцерів, щоб вони могли підтримувати порядок і контроль у своїх підрозділах (військах), вміли забезпечувати дотримання підлеглим особовим складом правил і норм.
Дисципліна є невід'ємною частиною будь-якої військової організації. Це фундамент, на якому будуються всі інші аспекти військової діяльності. Без дисципліни офіцери не змогли б підтримувати порядок і контролювати свої війська. Дисципліна також необхідна для формування та підтримки морального (бойового) духу військ.
Вона допомагає створити відчуття єдності та мети, а також забезпечує спільну роботу всіх для її досягнення; професійну та психологічну бойову готовність особового складу до будь-якої ситуації, з якою вони можуть зіткнутися.
Дисципліна важлива не лише для офіцерів, а й для кожного окремого солдата. Вона допомагає прищепити почуття відповідальності та повагу до влади; забезпечити професійне виконання своїх обов'язків.
Дисципліна також важлива для безпеки особового складу. Вона допомагає забезпечити його здатність виконувати накази та зосереджуватися на поточному завданні.
Необхідність дисципліни очевидна. Без неї військові не змогли б функціонувати належним чином. Для офіцерів важливо підтримувати порядок і контроль у своїх військах, а для кожного солдата важливо виконувати свої обов'язки професійно.
Дисципліна є важливою для морального (бойового) духу особового складу (військ), їхньої безпеки та є невід'ємною частиною будь-якої військової організаційної структури та успішних місій.
#5. ПОТРЕБА В АДАПТИВНОСТІ
Офіцери повинні вміти адаптуватися до змінних умов на полі бою (операції), швидко мислити й ухвалювати рішення, щоб досягати успіху.
Вони повинні вміти оцінювати ситуацію та адекватно коригувати свої стратегії діяльності і поведінки. Це вимагає значної гнучкості та креативності, а також здатності мислити нестандартно. Офіцери також повинні вміти адаптуватися до різних культур та середовищ, а також до характеру різних типів людей. Це особливо важливо в сучасному глобалізованому світі, де офіцери можуть опинитися в незнайомих місцях та ситуаціях.
Адаптивність також важлива для офіцерів з точки зору їхнього власного особистісного розвитку. Вони повинні вміти вчитися на власних помилках і відповідно коригувати свої стратегії; сприймати нові виклики та відповідати за нові обов'язки, коли вони виникають. Це вимагає самодисципліни та здатності залишатися зосередженим на поточному завданні. Зрештою, офіцери повинні вміти зберігати спокій і зібраність перед обличчям негараздів, оскільки це необхідно для успіху у військовій службі.
Коротше кажучи, адаптивність — це важлива властивість офіцерів збройних сил. Це навичка, яку необхідно відточувати та розвивати з часом, і вона добре послужить офіцерам у їхній кар'єрі. З правильним ставленням та мисленням офіцери можуть стати більш адаптивними та краще підготовленими до викликів, що чекають на них попереду.
#6. ЦІННІСТЬ ДОСВІДУ
Досвід безцінний для офіцерів. Вони повинні мати змогу спиратися на свій минулий досвід, щоб ухвалювати найкращі рішення в сьогоденні і в майбутніх війнах.
Досвід дає офіцерам здатність передбачати потенційні проблеми, планувати, а також розпізнавати та використовувати можливості щодо їх вирішення. Це також дозволяє їм краще розуміти людей, якими вони керують, та динаміку ситуації, в якій вони знаходяться.
Досвід також формує в офіцерів впевненість у швидкому ухваленні рішень. Це особливо важливо у війську, де рішення часто доводиться приймати в розпалі бою. З досвідом офіцери можуть довіряти своїм інстинктам й ухвалювати рішення без вагань. Це може бути вирішальним фактором між успіхом і невдачею у виконанні місії.
Зрештою, досвід надає офіцерам мудрість знати, коли ризикувати, а коли діяти безпечно. Це критично важлива навичка для будь-якого військового лідера, яку можна розвинути лише завдяки досвіду. Маючи досвід, офіцери можуть ухвалювати обґрунтовані рішення, які принесуть користь їхньому підрозділу (військам) та місії в цілому.
Коротше кажучи, досвід безцінний для офіцерів. Він дає їм знання, впевненість і мудрість, щоб ухвалювати найкращі з можливих рішення в будь-якій ситуації. Без нього офіцери не змогли б ефективно керувати своїми підрозділами (військами).
#7. СИЛА ІНІЦІАТИВИ
Офіцери повинні вміти проявляти дисципліновану ініціативу та діяти без наказів [старших командирів (начальників)], коли це необхідно. Вони повинні вміти мислити самостійно та ухвалювати рішення, не покладаючись на інших.
Це означає, що офіцери повинні вміти оцінювати ситуацію та ухвалювати рішення найкращі з можливих щодо курсу дій, мислити та діяти швидко.
Щоб досягти успіху, офіцери повинні вміти передбачати потреби своїх підрозділв (військ) та вживати заходів ще до того, як їх про це попросить особовий склад.
Вони також повинні вміти розпізнавати потенційні проблеми та вживати заходів, використвуючи можливості для їх запобігання. Офіцери повинні вміти думати наперед та планувати [моделювати] майбутнє.
#8. ВАЖЛИВІСТЬ МОРАЛЬНОГО [БОЙОВОГО] ДУХУ
Моральний [бойовий] дух офіцерів є важливим для ефективного керування своїми підрозділами (військами). Вони повинні вміти надихати своїх підлеглих і підтримувати самодисципліну для досягнення успіху.
Мораль є важливим компонентом будь-якої успішної військової організації. Це сила, яка об'єднує особовий склад і надає йому сили протистояти будь-якому виклику. Підрозділ (війська) з високим моральним [бойовим] духом має більше шансів на успіх, ніж той, що з низьким.
Офіцери повинні вміти надихати своїх підлеглих й підтримувати їхню самодисципліну для досягнення успіху. Це вимагає від них лідерства та чіткого бачення очікуваних (бажаних) результатів виконання місії.
Військові лідери повинні вміти визнавати важливість морального [бойового] духу та вживати заходів для забезпечення його підтримки. Це включає визнання та винагороду особового складу за хорошу службу, продуктивність, встановлення чітких очікувань, а також надання йому підтримки та керівництва.
Лідери також повинні вміти розпізнавати, коли моральний [бойовий] дух низький, та вживати заходів для вирішення цієї проблеми. Це може включати додаткове навчання, пропонування стимулів або просто приділення часу для вислуховування занепокоєнь своїх підлеглих.
Отже, мораль є важливою для для офіцерів, щоб вони могли ефективно керувати своїми своїми підлеглими. Це фундамент, на якому будується успіх підрозділу (військ). Лідери повинні вміти визнавати важливість морального [бойового] духу та вживати заходів для забезпечення його високого рівня. Це дозволить їм вести свої підрозділи (війська) до успіху та забезпечити виконання місії.
Продовження у частині ІІ
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma