Enigma Enigma

Andrii Gryganskyi

2019-12-24 18:40:31 eye-2 3564   — comment 0

Огляд публікацій в ТОП-5 медіа США про Україну, українців та гібридну війну

Минулого тижня ми спостерігали зниження інтересу до України в американських ЗМІ, що тривалий час тримався навколо подій пов’язаних з процесом імпічменту президенту США Д. Трампу. Дві звинувачувальні статті вже оголошено, але спікер Палати представників демократ Н. Пелосі не поспішає передавати матеріали на розгляд Сенату, справедливо очікуючи, що республіканська більшість у Сенаті проголосує проти імпічменту. Можна вважати, що цей процес увійшов у затяжну фазу, в якій поки що відсутні значні інформаційні сплески. Тому до цього огляду включено деякі матеріали, які вже частково висвітлювалися іншими виданнями, а також статті, які не стосуються України безпосередньо, але важливі з геополітичної точки зору. Мова йде про новини у американських медіа щодо країни-агресора – РФ, які стосуються її системи правління, планів на найближче майбутнє у політиці, розвитку  інформаційної та гібридної війни з Україною.

The New York Times

Стаття A. Higgins для The New York Times Putin’s Russia, Punching Above Its Weight, Keeps Adversaries Off Balance розкриває небезпеку путінського режиму для сучасної Америки та й усього світу. Автор перечислює кризові ситуації у світі, створені правлячим у Росії вихідцем із КДБ, від імпічменту американського президента, брекзиту у Великобританії, і до зростання його впливу на Близькому Сході, а також у країнах третього світу. Виникає зрозуміле питання – як за останні п’ять років Росія із «країни регіонального впливу» й економікою слабшою за італійську, перетворилася на  потужного світового гравця? Сталося це не тому, що сила Росії зросла, а, згідно вислову самого Путіна, його вміння «використовувати свою силу правильно», навіть коли вона незначна. Мова йде про «політтехнології», які націлені на вади і помилки демократії і спрямованих на підрив панівної ролі США у світовому устрої. Вони примітивні і маловитратні, на кшталт тролів у твіттері та фейсбуці. Але ефект їх використання виявився дуже диспропорційним порівняно до мінімуму докладених зусиль і перевершив усі сподівання. Це поширення новин і загалом фейкової інформації, яка відрізняється від підходів традиційних ліберальних ЗМІ. Основою інформаційної політики Кремля стало поширення численних «ілюзій вибору», зловживаючи одним із принципів демократичного устрою – свободою слова.

Автор часто цитує експертів P. Pomerantsev, Ms. Khrushcheva та Mr. Pavlovsky, останній – колишній працівник путінського апарату. За його словами, Путін нібито був завжди орієнтований на американську модель політичного та економічного устрою, аж до початку рецесії у 2008-у році. Відтоді він докорінно змінив свої погляди, бо на його думку, ідеали ліберальної демократії віджили своє. Він раптом «прозрів», запевнившись, що США не керують світом, як вважалося йому раніше. Вони взагалі нічим не керують, всі старі норми і правила розвіялися. І тому Путін вирішив сам формувати світову ідеологію майбутнього за принципом «Ніщо не є правдою і все можливо» (“Nothing is True and Everything is Possible”). Це значно полегшило йому ведення традиційної загарбницької імперіалістичної політики Росії, як у випадку з Україною, коли рішення про анексію Криму було прийняте буквально за одну ніч. Його підхід альтернативних реальностей уподобали також багато правителів з різних країн, які мають авторитарні схильності. Це, на думку автора, сталося навіть у таких країнах з традиційною прозахідною та антиросійською орієнтацією, які багато потерпали у минулому від російського (чи еквівалентно радянського) імперіалізму.

The Wall Street Journal

Стаття Two Guiliani Associates Used Washington Connections to Chase Ukraine Gas Deal у The Wall Street Journal детально описує аферу двох діячів радянського періоду та помічників Р. Джуліані, особистого адвоката президента США Д. Трампа Л. Парнаса та І. Фрумана, яку вони намагалися провернути в Україні. У минулому Фруман завідував баром під Одесою та імпорто-експортними операціями, а Парнас залишив по собі низку провальних бізнесів. Тепер же ця пара намагалася використати особисті зв’язки та високе покровительство для оборудки з головною енергетичною компанією України Нафтогазом (понад 10% ринку енергії в Україні). Наприкінці минулого року вони спробували нажитися на гострій потребі України в енергетичних носіях. Для цього наприкінці 2018 р. Фруман навів контакти з А. Фаворовим, топ менеджером у правлінні Нафтогазу. Наступні кілька місяців обоє підозрюваних, які зараз затримані й під слідством у США за звинуваченням у підкупі американської виборчої системи, неодноразово нагадували Фаворову про своє покровительство самим президентом США та іншими лідерами республіканської партії. Це вилилося у спробу змусити Фаворова підписати нереалізований контракт від імені Нафтогазу. За його умовами, обидва «діячі» отримали б брокерські права на постачання американського зрідженого газу до України. Ці двоє спекулювали багаторічними гострими проблемами України і «тиснули на її больові точки»: зростаючу агресію Росії, безуспішні спроби подолати корупцію, внутрішні політичні тертя та значну залежність України від політичної та грошової допомоги США. За словами громадянина США Фаворова, його особисте знайомство з Фруманом у минулому було позбавлене бізнесової основи, а Фруман – «людина, з якою цікаво перехилити чарку».

Пізніше Фаворов чув про зріст політичної кар’єри Фрумана, але категорично відмовився від його пропозиції, про що негайно доповів своєму безпосередньому начальнику А. Коболєву. Кілька тижнів тому обоє добровільно дали свідчення федеральним слідчим США. Ці матеріали є частиною більш загального розслідування федеральними органами злочинної діяльності Парнаса і Фрумана і нерозривно пов’язані із спробою Трампа використати своє службове положення для забезпечення своєї перемоги на наступних президентських виборах в США та перешкоджання діям правових органів, які лягли в основу його імпічменту. Завданням Парнаса та Фрумана було зібрати компромат на основного суперника Трампа Дж. Байдена та умовити українську владу взяти на себе російське втручання у минулі вибори 2016 р. Свою бізнесову оборудку вони просували одночасно із виконанням вищезазначених протиправних дій.

The Washington Post

Стаття Former White House officials say they feared Putin influenced the president’s views on Ukraine and 2016 campaign у The Washington Post знайомить читачів з одним із прикладів успішної дезінформаційної кампанії Кремля проти України. Майже з самого початку свого президентства Д. Трамп неодноразово говорив своїм помічникам, що Україна намагалася не допустити його перемоги на виборах. Цих заяв лише побільшало після приватної зустрічі Трампа з Путіним у липні 2017 р. в Гамбурзі на зустрічі 20-ки. Він постійно заперечував матеріали розвідувальних відомств США про втручання Росії у вбори 2016 р., і настільки вперто, що його адміністрація впевнена, що саме Путін сформував трампівську ідею про «українську роль» у втручанні. Сам Трамп чітко й неоднозначно відповів на це питання свого помічника, який побажав залишитися анонімом: «Путін сказав мені». Ця стаття побудована на матеріалах, отриманих від 15 колишніх анонімних співробітників адміністрації та уряду. Абсурдність ситуації зайшла настільки далеко, що Трамп у самому розпалі процесу імпічменту зробив заяву: «Це смішно. Всі знають, що я переміг на виборах. Найвеличніші вибори на світі. Росіяни не робили нічого. Українці спробували щось зробити». На всі намагання його співробітників дізнатися про джерела такої заяви, Трамп не надав жодного доказу. Путін у своїх виступах неодноразово вів мову про якогось невідомого українського олігарха, який нібито фінансував передвиборчу кампанію Х. Клінтон, щоб не дати Трампові виграти вибори. На думку журналістів, ним міг бути український сталевий магнат В. Пінчук, який пожертвував кілька мільйонів доларів фонду Клінтон, але немає жодних доказів його фінансування її виборчої кампанії. Також він жертував значні суми фондові Трампа. Додатково Трамп поповнив цю теорію змови неочікуваним вивертом, заявивши, що приватна компанія з кібербезпеки CrowdStrike (знаходиться в Каліфорнії, заснована вихідцем з Росії), яка була найнята ФБР при розслідуванні зламу сервера демократичної партії росіянами, нібито має якісь зв’язки з Україною. Насправді ФБР зробило десятки копій усіх серверів демократів, ще задовго до залучення до обробки матеріалів компанією CrowdStrike, а розвідувальні служби знали про інфільтрацію росіян до комп’ютерів демократів ще задовго до їх зламу.

Трамп неодноразово ігнорував застереження свого персоналу щодо особистих зустрічей з Путіним, які ставали все більш конфіденційними. Таке бачення України Трампом вилилось у відтягування зустрічі з колишнім її президентом П. Порошенком, зволіканням прийняття рішень, пов’язаних з Україною, та бажанням догодити будь-що Путіну, якого Трамп неодноразово називав своїм другом. Про останні зустрічі з ним американська сторона не має жодної інформації, бо перекладач був лише у Путіна. «Українська теорія» зараз прийнята представниками республіканської партії, які вибрали її головною лінією захисту Трампа від імпічмента. Вищі посадові особи партії навіть вимагали початку офіційного розслідування «українського втручання», на що американські посадовці включно з директором ФБР відповіли, що цьому немає жодних доказів, вказуючи на справжніх злочинців з російських розвідувальних служб. Незважаючи на це, фальшива теорія про втручання України в американські вибори 2016 р. підхоплена основними про трампівськими ЗМІ та поширюється через соціальні мережі настільки активно, що сам Путін висловив своє задоволення цим процесом.

The New York Times

Cтаття A. Momigliano How Russian Propaganda Showed Up in an Italian Murder Trial теж для The New York Times демонструє, наскільки глибоко фальшива інформація може просякнути не лише якісь ЗМІ чи виборчий процес певної країни, а й вплинути на рішення суду. В ній мова йде про вирок українському солдатові В. Марківу, якого було заарештовано в Італії та звинувачено у вбивстві італійського військового фотографа А. Рочеллі. Вирок про 24 роки ув’язнення Марківу практично не отримав жодної критики в Італії. Основою звинувачення стали дані з електронних носіїв фотографа, які «показали» координацію артилерійського обстрілу ВСУ під час бою на сході України, який буцімто і став причиною загибелі італійця. Сенсацією виявилось залучення до матеріалів звинувачень також і фрагменти публікацій з російських пропагандистських аутлетів, зокрема з Russia Today та «Русская весна». Український уряд офіційно визнав їх брехливими. Після появи цих матеріалів у пресі та занепокоєння ряду політиків справа набула розголосу. Сторона звинувачення заявила, що включені у звинувачення матеріали російської пропаганди не відігравали значної ролі, а суду присяжних заборонено  свідчити, які саме фактори вплинули на його рішення.

Професор S. Quattrocolo, яка спеціалізується із впливу диджіталізації на роботу правничих організацій відзначає, що вирок Марківу є частиною більш широкої картини намагання Росії зруйнувати світовий порядок шляхом його дестабілізації. Італія виявилась слабкою ланкою, яка не встояла під російським впливом у різних площинах життя, включаючи роботу суду. Наслідки цього судилища також виходять далеко за межі особистого виміру окремо взятого українського солдата, несправедливо звинуваченого й засудженого. Згідно рішення суду, Україна як держава повинна сплатити компенсацію сім’ї загиблого, а також двом професійним італійським гільдіям, членом яких був Рочеллі. За словами очільника однієї з них, його не обходить справедливість чи несправедливість, істинність чи хибність вироку суду. «Врешті решт, навіть поламаний годинник двічі показує правильний час протягом доби», – цинічно заявив він.

USA TODAY

Stanglin у статті Putin says Trump was impeached for ‘fabricated reasons,’ calls new US sanctions ‘unfriendly’ для USA TODAY виклав основні тези недавнього виступу президента Росії В. Путіна з його чотиригодинної прес-конференції у прямому ефірі. В ній президент Росії торкнувся питання імпічменту Трампа, назвавши його причини повністю сфабрикованими, і практично повторив основні моменти лінії захисту Трампа республіканцями. Також він вів мову про гонку озброєнь, виразивши свою готовність до підписання нових угод з США і звинувативши США у відсутності подібної готовності продовжити перемовини по ядерним ракетам із дальнім радіусом дії.

Читайте також: У 2016 році МО Росії витратило $371 млн. на початок нового етапу гонки озброєнь 

Путін також обіцяв відповісти на нові санкції проти Росії за втручання в американські вибори і кремлівську політику стосовно України «дзеркально» і «недружелюбно» у разі введення їх у дію урядом США. Також Путін окреслив шлях до подальшого перебування на своїй посаді через зміни в конституції РФ, прибравши звідти рядок про обмеження президентського строку двома каденціями. Стосовно України Путін зазначив, що не припускає жодних змін про території на сході України у Мінських угодах, які повинні бути виконані будь що. Його нібито дуже занепокоїли недавні коментарі президента Зеленського про необхідність перегляду угод, підписаних у 2014-у та 2015-у рр. «Якщо почнеться перегляд Мінських угод, тоді ситуація може ввійти у глухий кут», сказав російський президент.

 

Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma