Нещодавно на одному з інформаційних ресурсів в розділі "Резонанс" розміщено статтю російською мовою від "Командир пехотной роты". Особисто в мене склалося таке враження, що її написав головний редактор цього електронного ЗМІ, зібравши інформацію від командирів рот.
Мою свідомість різонула така фраза з цієї статті:
Ротный никому в роте не друг. Его должны бояться и уважать. Тебя не должны любить. Если говорят о ротном как о "хорошем парне" и "классном" - значит, он не на своем месте. Ротный должен быть "сука, сволочь, тварь".
Як мені відомо, таке мислення притаманне саме "роZійським" недоофіцерам - "должны бояться и уважать".
В українських командирів рівня роти (батареї), яких я особисто знаю, основою лідерства завжди була "повага і довіра" у взаємодії з підлеглими, а не страх.
Судження в статті дискусійні, але, вважаю є на основі бойового досвіду та корисні для змісту і практики підготовки майбутніх офіцерів у ВВНЗ.
Для обґрунтування такого роду суджень, запрошую військовослужбовців #ЗСУ, колишніх і теперішніх відповісти у якості експертів на запитання опитувальника "Найкращий ротний (батарейний) командир - 2022".
https://forms.gle/UqBP1NbyfGCgoawF7
Результати експертного оцінювання будуть відкрито оприлюднені після набору необхідної вибірки респондентів.
Слід замислитися:
Онасандр, "Полководець" (58 р.):
"Якщо солдати проявляють живу і щиру любов до свого полководця, вони будуть довіряти йому, з готовністю підпорядковуватися і не залишать його навіть в момент смертельної небезпеки"
Генерал-майор Джон М. Шофілд (1831-1906):
"Ставлення командира до своїх підлеглих обумовлено його характером і силою духу. Той, хто віддає належне іншим, не може не викликати в них повагу до себе, а той, хто проявляє неповагу до інших - особливо до своїх підлеглих, - може викликати лише зворотну ненависть".
#Бойове_лідерство_українців
#Місія_насамперед_люди_завжди
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma