Якось у 2007 році на форумі Ю. Тимошенко я написав у своєму блозі таке:
Шановні гості! Відкрию Вам таємницю, яка, власне, й не дуже таємниця... Не тільки Віктор, а й всі ви, і я, і пан Гергардт, який вільно володіє чотирма мовами (я йому вірю), і пан Кікаха, який не володіє жодною, – всі ми вважаємо себе розумнішими від інших. Така вже людська природа. Без цього б ми зачахли. Просто один це приховує краще, інший не дуже, а ще інший і зовсім не ховається.
Пан Кікаха, який спілкувався винятково нецензурною лайкою та вигуками, дуже на мене образився і навіть обізвав професором, хоч це слово явно не належало до його лексикону. Після чого він залишив мій блог і трапився мені аж через рік. З ним відбулася разюча зміна. Він писав правильною мовою (тобто язиком) без матюків та вигуків, спостерігалися перші спроби користуватися розділовими знаками, але він як був, так і залишився тим, кого ми зараз називаємо всеохоплюючим словом "ватник". Скажу більше, його "ватність" стала помітнішою. І я пожалкував, що мимоволі став причиною такого перетворення Кікахи. Краще б він залишався тим, ким був. Таке буває також з алкоголіками: поки вони регулярно п'ють, залишаються більш-менш стерпними людьми, а от коли "зав'язують", стають зарозумілими й нестерпними.
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma