Enigma Enigma

Сергей Сарафанюк

2026-07-21 11:33:39 eye-2 807   — comment 0

Полум'яна канцелярія

«Ой, що робиться зараз у пеклі, що робиться?! Усі чорти в паніці».
Остап Вишня

В шкільні роки любив читати гуморески Остапа Вишні, бо були коротеньки і потроху зараз сам щось пишу, коли є час та бажання. Гумореска "Полум'яна канцелярія" написана була сьогодні після читання Львівських новин. Читаєш таку журналістику і виникає питання - "за що це нам?".

🌿Полум'яна канцелярія

Пан Іван завжди вважав себе людиною сучасною. У нього був смартфон, він користувався «Дією» і навіть знав, як відрізнити криптовалюту від звичайних грошей. Але з недавнього часу його почала гризти одна думка: а що, власне, буде з його тілом, коли він, не дай Боже, вирішить нарешті піти на пенсію по-справжньому - у вічність?

Вирішивши не відкладати питання до останньої хвилини (бо, як кажуть, «готуй сани влітку, а труну - заздалегідь»), пан Іван відкрив новини. Око натрапило на статтю на сайті Busk.Rayon.in.ua з промовистою назвою: «Скільки може коштувати спалення тіла у Львівському крематорії».

- О! Нарешті знайшов! - зрадів пан Іван. - Бо вже набридло бути просто мерцем, хочу бути мерцем з вогником!

Він сів у крісло, підклав подушку й почав вивчати прейскурант, як колись  перед покупкою нового телевізора. Перша ж цифра змусила його поперхнутися кавою. Базова вартість кремації виявилася приблизно такою ж, як оренда хорошої квартири в центрі Львова на місяць.

- Нічого собі! - вигукнув пан Іван. 
- Я, виходить, планую померти на невелику пенсію, а вони хочуть, щоб я заплатив за своє ж спалення, як за весілля в ресторані! Доведеться не тільки зарплату відкладати на похорон, а тепер ще й кредит брати?

Але найбільше його вразили додаткові послуги. Виявляється, можна це зробити дуже стильно.
- «Пакет «Комфорт» - музичний супровід під час прощання», - читав він уголос. 
- То що мені тепер, за улюблений гопак доплачувати? Ні, якщо я вже горю, то хай хоч Бах грає! Це ж треба - окрема плата за те, щоб під час спалення не було тихо, як у бібліотеці.

Далі йшли «урни». Пан Іван уявив, як його дружина купує урну. Звичайна - дешева. Але ж хочеться, щоб вона гарно стояла на полиці. Елітна, з гравіюванням, - це вже ціна хорошого холодильника.
- Та я краще живий куплю собі новий «Самсунг», ніж мертвий лежатиму в елітній вазі! - бурмотів він.

Найкумеднішим виявився пункт про трансляцію. Так, прощання можна було транслювати онлайн для родичів, які не змогли приїхати. Пан Іван уявив, як його сім'я збирається на кухні, їсть канапки, а на планшеті в прямому ефірі його скеровують до печі та й ще з музикою.
- Ага, - зітхнув він, - я вже у вогні, а вони там у «Інстаграмі» коментарі пишуть «Спи спокійно, дядьку Іване!». Це ж просто кіберпанк якийсь!

Але найбільше пан Іван засмутився через те, що ціни на «проведення ритуалу» зростали майже щодня. Він подивився на свій гаманець, потім на текст статті, і раптом його осяяло. Він підвівся і сказав дружині:
- Люба, а давай я просто згорю на городі! Я там бадилля спалював - так завжди безкоштовно й весело було!? А ти потім просто попіл по сусідах розвієш, гратимуть сусіди в доміно, і навіть не помітять!

Дружина жартома дала йому ляпаса і сказала, що він зі своєю економією вже сам догорає. Та ще вона великого штрафа отримає за екології та незаконне поховання.
Але пан Іван вперто заклав закладку на сайт крематорію. «Треба подумати, чи варто купувати повний пакет «Люкс», чи можна обійтися стандартним і докупити тільки одну улюблену пісню та за темою -  «Вогник» Маши Кондратенко. Нехай у онлайні родичі порадіють зі мною разом. Думаю, що пісня "Ванька-Встанька" меньше підходить до цього.

Потім він зітхнув, закрив статтю й пішов пити ще кави. Насправді, він був радий, що в Україні є такий цивілізований сервіс, але все ж трохи ображений на ринкову економіку: 
- Колись казали: «Віддай Богові душу». А тепер додають: «Віддавайте разом з гаманцем!». Треба буде на вихідних з'їздити в Брюховичі та поторгуватися. А що? Може, зі знижкою, як постійному клієнтові АТБ, візьмуть меньше?

З цими думками пан Іван почувався майже готовим до вічності, але головне і до життя. Бо поки ти думаєш про ціни на кремацію, про вибір урни та музики, ти точно не думаєш про сумне, бо ти живий та посміхаєшся. А це, мабуть, і є найкращим рецептом довголіття. А може до того часу щось інше вигадають!? А може акція буде - кожен п'ятий небіжчик безкоштовно?©

Фото з місця та під час написання.😉

Друзі! Дякую за увагу!

Сергій Сарафанюк

#проза #новела #СергійСарафанюк #Одеса #гумореска #сатира

Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma