«Прийде навіть година,
коли кожен,
хто вам смерть заподіє,
то думатиме,
ніби службу виконує він Богові»
16.2 «Євангелія від св. Івана»
Кажуть, що в дуже древні часи, коли Юпітер освоївся на планеті Земля і оглянувся навкруг, то побачив навколо себе дике людство, яке ходило у звіриній шкірі та боялося відійти від своїх закіптюжених та загаджених печер. Що тільки не робив знервований Юпітер, аби надати людям цивільного виду, до яких тільки хитрощів не вдавався, а все було марно – люди вперто уникали будь-яких водойм, не хотіли розлучатися зі своїм зайоложеним екодрантям і не бажали бачити нічого, що було далі милої їхнім серцям печери. Тоді Юпітер поклявся, що дасть безсмертя тим людям, які підуть в баню, побудують для себе гарний дім і одягнуться в розкішні шати. І це спрацювало! Найбільш просунуті аборигени печер захотіли безсмертя!
Але! В печерах, за міцними спинами різного роду вождів, сиділи і кмітливі політтехнологи, які резонно зауважили, що організація будівництва і легкої промисловості вимагає напруги не стільки фізичних сил, скільки постійного розвитку інтелекту, бо бульдозера чи бодай простенького ткацького верстата із костомахи мамонта ну ніяк не склепаєш. І що тоді робити? Напрягатися? Безсмертя дуже хотілося, а ось напрягатися не хотілось, бо якраз настало тепле літо і зазеленіла травка. І на позачерговому з’їзді було вирішено почекати, поки просунуті все зроблять, а тоді результат їхньої роботи швиденько приватизувати на користь… Ну, хто першим добіжить. А в’їхавши у гарні будинки та одягнувши розкішні шати, можна й претендувати перед Юпітером на безсмертя…
Так почалася перша війна за ресурси. Проблема тільки в тому, що самі ресурси мають свій ресурс, а тому їх постійно потрібно оновлювати. Тобто, думати, що робити далі. Або ж ламати хребти тим, хто не хотів ділитися. Тобто, з'явилося право сили, яке почало обростати хитромудрими законами і в хитросплетіннях цих законів вже й загубилося «Не убий, не укради…». Цікаво, що в цій тисячолітній колотнечі просунуті примудрилися вижити, а тому постійно намагалися зламати право сили і спрямувати цивілізацію до дійсної, першої мети. Так почалися революції.
Кажуть, що Юпітер був шокований здатністю людства перетворювати абсолютно ясну мету свого життя у постійний і кривавий бедлам, і спочатку намагався навіть якось урезонити впертюхів, метаючи у них блискавки. Та коли побачив, що навіть цей, чисто науковий інструмент був перетворений у потужну зброю, махнув рукою і відбув до якоїсь іншої планетарної системи. А наш рукотворний бедлам успішно продовжується і до наших днів. А в захоплюючому процесі продовження вже й забувся Юпітер і забулася мета.
В мету існування перетворилася віртуальна уява, що той, хто володіє ресурсами, людськими також, той володіє і світом. Ну, таке своєрідне бачення безсмертя.
Тепер, після ліричного вступу, звернемо нашу увагу на ситуацію, яка штучно створилася в Україні. І в процесі нашого дослідження весь час пам’ятатимемо, що ця ситуація саме штучна, і що створена вона саме завдяки віртуальній уяві про безсмертя.
Чому наші західні союзники побачили загрозу вторгнення російських військ в Україну саме зараз, а не весною, коли рашисти власне і почали вовтузитися зі своїми танками навколо наших кордонів? А тому, що Росія (я не вживаю і не вживатиму більше слова «Путін» з тих причин, що причиною всіх теперішніх кривавих подій, причиною тисяч смертей є саме Росія, навіть та, що проживає за своїми кордонами; Росія, зі своєю віртуальною уявою про своє «пабєданосноє магущєство») ніколи (підкреслюю – ніколи!) не наважиться на відкрите вторгнення, після якого вона може опинитися за залізним заборолом, відтятою від усього цивілізованого світу, наодинці з Піднебесною. А тому для вторгнення потрібна вагома і «миротворча» причина.
Весною 2021 року цієї причини ще не було, бо «Північний потік» бачився вже як абсолютна реальність, а рейтинг непокірної влади в Україні, під впливом атак різних політичних сил, поволі сунувся до нуля. Ситуація складалася таким чином, що завдяки коронавірусній пандемії, в якій «конституційне право» не вакцинуватися і не носити захисні маски могло спровокувати на осінь 2021 неслабий опір владним структурам. Плюс енергетична криза, яка мала до нуля добити державний бюджет. Ну і плюс мовне протистояння. Тобто, світилися нам позачергові парламентські та президентські перевибори, після яких…
Але! Несподіване рішення західних структур про обов’язкову сертифікацію газотранспортної системи «Північний потік», при чому, в комісію по сертифікації запрошувалися українські та польські фахівці, повергло Росію в ступор. Стало зрозумілим, що робота «Північного потоку» переноситься на невизначений термін. А впродовж цього невизначеного терміну Україна перетвориться…
Масла в ступор підлило дослідження Шустера, що 65 (шістдесят п’ять!) відсотків із числа всієї української молоді були впевнені, що з Росією доведеться ще повоювати. І вони були готові повоювати!
Далі пояснювати ситуацію перед вибухом «вагнергейту» треба?
Отже, відправною точкою активізації наших західних союзників стало розуміння ситуації, яка складалася в результаті обов’язкової сертифікації нової російської газотранспортної системи. Розуміння, що Росія обов’язково активізується у пошуках нових можливостей для «миротворчої місії» в Україну. І це розуміння підтвердилося вибухом «вагнергейту», спровокованим спецслужбами Росії. А «вагнергейт» потрібен Росії для остаточного знищення довіри українців до всіх (всіх!) владних структур, для посіву хаосу у свідомості людей. А скориставшись хаосом у свідомості людей, піднімуться різного роду озброєні загони проросійських добровольців, які горами трупів прокладатимуть шлях для російської «миротворчої місії».
І тут плани Росії сплутала несподівана і досить оригінальна прес-конференція Зеленського. Цей захід можна класифікувати як завгодно і за допомогою вентилятора його можна поливати чим завгодно. Але! Цей захід став своєрідним громовідводом, який відвів напругу в українському суспільстві в нікуди. Тепер можна метати блискавки, але грому вже не буде. А в яскравих спалахах можна побачити справжні обличчя блискавкомєтатєлєй.
Ми зупинилися перед прірвою. Чи знайдемо здоровий глузд, аби не зробити наступний крок? Як це було на початку двадцятого століття.
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma