Один автор дуже турбується за українську перемогу:
"Девочки дикторши радио недоумевают: Почему ИХ не останавливают жертвы. А приглашённый гость вдруг на всю страну заявляет: Потому что они воюют до последнего патрона, а потом берут в руки сапёрную лопатку. И сразу вся лапша про ванек, чмобиков, нариков, зеков разваливается как карточный домик. Оказывается они тоже за какую то свою идею готовы умереть. А их десантник скорей подорвёт себя гранатой, чем сдастся в плен бандеровцам. И это слова наших авторитетных бойцов с фронта."
Мабуть абсолютно випадково повторюючи основні (дві) новітні тези російської пропаганди:
Перший: Україні нема чим воювати
І другий: орки воюють як леви чи химери? а втрат при цьому вони не рахують.
Натурально, як усі винаходи цього джерела це не просто брехня, а тупа й потворна брехня що може працювати тільки на тих хто оглушується нею одразу й до втрати повного зв'язку зі спостережуваною реальністю.
Реальність сьогодні така, що в обороні України бере участь мільйонна армія. Армія громадян, краще оснащена новітньою західною зброєю, ніж нашвидкуруч нашкрябаний російсько-фашистський могилізаційний набрід, і загалом значно вмотивованіший на захист своєї країни і майбутнього своїх дітей.
Реальність - фактична і підтверджена - така, що Росія в цьому 21-му столітті воює сталінськими м'ясними штурмами і загородзагонами: жодного, нульовий прогрес за, ефективно, століття.
Ні, не треба вірити мені на слово. Візьмемо два приклади: прямо з новин.
Оркоблогери рознесли новину про вхід у населений пункт. На місце події виїхав Бредлі, швидко і ретельно продезінфікував територію, а завершили процес бойові дрони які точно влучили в схрон де намагалися сховатися залишки та ошмотки. До наступного, м'ясного.
Далі, орк взятий у районі Авдіївки розповів як унаслідок чергового штурму який невипадково натрапив на шрапнельно-касетний дощик, оркокомандири розстріляли двадцять недовгодумів які тікали, цілком можливо, тих самих що із "саперними лопатками", але тільки не від надміру сміливої вдачі, а трохи навпаки. До речі ЗСУ такі втрати ворога не враховує - немає можливості отримати перевірені дані.
Подумаймо: від зграї орків, що біжать, збожеволівши від страху, без зброї та координації, зовсім недалеко - лише один крок, до трохи більшої, зі зброєю і якоюсь координацією. Яка зможе постріляти в командира тa ліквідувати загороджувальний загін. І ось цей етап, коли це станеться раз, два і так далі, що він означатиме?
Правильно. Фашистський режим також знає. Саме тому, з усіх щілин і сифонів шиплять oці (вище) меседжі.
Дуже добре вони вважають втрати: і саме тому використовують останню опцію: за неможливості перемогти ворога, налякати його знищенням Воронежа; позбавити впевненості та волі до перемоги ще до бою. Рузькі дуже крутий; рузькі воює лопаткою; рузькі не рахує втрат; не треба воювати з рузькі (сюди дивитися, ось сюди!), краще давайте вже перемовини!
Цікаво що перебувають простаки, навіть міжнародні – які нa цe купуються. Але це тільки ті, хто ніколи не бачили рюзьки, тільки начиталися пропаганди.
Час до колапсу російсько-фашистського режиму вже цокає; надія залишається тільки на те, що воля України та союзників вичерпається хоча б на день раніше.
А в реальності, шлях упевненого і неухильного знищення ворога і видавлювання його з України це прямий шлях до перемоги і обов'язково приведе до неї. Брехня ворога її не зупинить, але ворог виходитиме їй до самого дня своєї поразки. Це треба розуміти та бути готовими.
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma