Матч «Ліверпуля» і «Манчестера» порадував (особливо на фоні гри в Мюнхені). Про те, яке видовище можуть видавати ці колективи вже можна було підзабути, адже три поспіль поразки в сезоні 17/18 змусили Гвардіолу під іншим кутом поглянути на конспекти Кройфа, а може й взагалі відшукати конспекти Капелло (0:0 в жовтні минулого сезону як апогей). Говорячи простою мовою, Пеп почав перестраховуватись, чого ніколи раніше не робив, а це, безумовно, вплинуло на атакуючий потенціал команди. Чекати чьогось подібного в цьому матчі, відповідно, теж можна було, чим власне і займались деякі футбольні експерти. Втім, Гвардіола все ж таки вирішив послати подалі всіх графоманів-любителів та дати трохи Зденека Земана. І деякий час в нього виходило. «Сіті» був більш бадьорим та небезпечним в першій частині гри, що по ідеї мало вилитись у пенальті (питань стосовно того, хто все таки сидить в англійських будках відеоперегляду не меншає), але замість нього команда отримала досить випадковий гол від Фабіньйо. І я ні в якому разі не хочу принизити дії «Ліверпуля», це була типова для червоних контр-атка з флангу із подальшою подачею та результативним підбиранням. Просто є декілька нюансів, які стосуються самого бразильця: це його другий гол в Ліверпулі (перший був після стандарту); він в середньому б'є по воротах один раз на два матчі; і, увага — це його перший гол з-за меж карного майданчику в кар'єрі (!). Крім того, він не той гравець, який займається підбираннями, в такому матч-апі за це більшою мірою відповідає Вейналдум, але в епізоді з голом, нідерландець опинився позаду, ніби навмисне не пішовши на м'яч та давши дорогу колезі. Коротше, максимально не тривіальна розв'язка, до якої наврядчи можна було підготуватись. Але, можна було підготуватись до пропущеного голу. Я б назвав це навіть очевидним розрахунокм у ситуації, коли твоя ігрова модель на матч з «Ліверпулем» має на увазі залишення вільних зон. Втім, виходячи з подальшого перебігу подій, важко сказати, що Гвардіола добре виконав домашнє завдання, адже майже до самого кінця матчу мерсисайдці займались своїми справами: пресингували та бігали в контр-атаки без особливого напруження. «Сіті», натомість, припустився двох позиційних помилок (при усьому шику пасу Робертсона), які призвели до ще двох пропущених голів. По черзі облажались крайні захистники: Анхеліньйо та Вокер. Взагалі, хотілося б відзначити молодого іспанця, який класно підключався в атаку, віддавши 3 паси під удар, один з яких став гольовим. Містяни ж за весь матч провели тільки один ударний відрізок із тиском та володінням в районі 75%, але «Ліверпуль» вже тоді стояв 4-4-2 в захисті з Мілнером та Оксом.
В черговий раз Клопп в найзручнішому для себе стилі впевнено переграє найзручнішого для себе суперника. А Гвардіола має вигадати концепцію, яка б однаково давала результат і задовільняла його его.
Більше матеріалів в телеграм-каналі t.me/semirpo.
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma