…А чому ні? Опікувався же той страусами, як розповідав в інтерв’ю, і нічого. Президентства, правда, позбувся, але то таке. Коні не винні.
Натомість героїні роману Гейзел Прайор "Туди, де пінгвіни" (К.: Рідна мова) майже вісімдесят шість, вона мешкає у старовинному маєтку біля моря, любить вишуканий чай і документальні фільми про дику природу. І ще її мало хто бачив без яскраво-червоної помади на губах. Хоча зараз її взагалі мало хто бачить, бо вона й сама собі не рада, і якось уранці наказує прибрати з хати всі дзеркала. Звати її місис Вероніка Мак-Кріді, вона рідко виходить з дому і весь час проводить наодинці з собою. У бабці немає друзів, немає рідних... І вирішити, кому відійде після її смерті величезний спадок — справжня проблема.
Але сьогодні… сьогодні Вероніка прийме рішення, яке змінить усе її життя. А почалося все, як завжди, з телевізора – машини для отупіння. Отак живеш собі, перемикаєш канали, і раптом клац – щось замикає вже у твоїй голові. Щоб нікого не образити, кажуть, що це любов. "Ведучий тим часом обіцяє, - дізнаємося ми разом з героїнею, - що буде щотижня вибирати іншого пінгвіна й показувати нам на його прикладі, чому цей вид такий унікальний. Цього тижня передача буде про імператорських пінгвінів. Я зачаровано дивлюся на екран. Щороку імператорські пінгвіни долають 115 кілометрів крижаною пустелею, щоб дістатися до місця гніздування. Оцими коротенькими лапками, уявляєте? Вони перевалюються з лапи на лапу й човгають, як Айлін, із дивовижною незграбністю. Незграбні, неповороткі, мішкуваті, але просто неймовірно наполегливі".
Таким чином, саме любов, яку наша героїня приховувала десятиліттями – це найскладніше з усіх переживань, з якими ми стикаємось - вивільняється в неї, називаючись турботою про пінгвіна-сироту. Не страуса, як було вже сказано, бо вони для президентів України.
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma