Ні, серйозно:
Невже ця совкова дурнонабита парадами та екзерциціями совкова тупість не піде з України ніколи та нічим, навіть десятирічною війною на виживання?
Що буде тоді – за фактом та історії? Це питання вже не риторичне. Вoнo цілком фактичнe – і прямо на очах.
Ще парад, церемонія та чергова трагедія. Парад, папір та церемонія найвище. Вище перемоги? Вище самого майбутнього нації? Країна має вирішити це прямо зараз. Бo жодних пояснень Час не приймає.
Як версію для суперпрофесійних служб - а раптом не помітять? пропоную просту теорію. У зв'язку з початком навчального року планувався якийсь помпезний захід, так прямо в місті, так наприкінці третього року війни - а що? На плаці чи ні, не так важливо. Про це було повідомлено заздалегідь. Широко та заздалегідь повідомлено наприкінці третього року війни.
Десь у колі повідомлення був/є російський кріт. Все було підготовлено і ворог чекав лише сигналу. Відстань до кордону 100 км, час польоту кілька хвилин.
Заслужений (чим цікаво?) генерал штовхнув двогодинну промову на бойовому коні для натхнення новачків (я не знаю, але добре уявляю собі добре, i дай Боже якщо помиляюся). Війна ракети якісь все зачекає (в совку).
Це тільки версія, якщо дуже помилився, повідомте. Але з одним висновком зволікати не можна і неможливо: поки совкові дуби, пні і так далі продовжуватимуть керувати важливими справами та напрямками; доки вони не нестимуть жодної відповідальності за тупіші, абсолютно неприпустимі провали. До цього світлого часу українська перемога буде не питанням впевненої визначеності, а може залишатися лише у вигляді мрії та надій.
Звідки спустилася кандидатура з товстими – канатними зв'язками у країні-агресорі? Хто персонально рекомендував на ключову посаду у ключовому роді військ персону з "незадовільним виконанням"? Що, реально не доходить? Це серйозно – aбo може така цікава гра? А раптом і так можна перемогти? А якщо вийде, пройде, прокотить перед пильним поглядом Часу? I ще раз, спробуємо?
"Все було за планом. Жодних подій не було" Реально? Правда?
Дивимося: початок вересня. 100 км від кордону з агресором. Будівля набита людьми, в 5, 10, 20 разів більше чисельності ніж згідно мінімально розумним вимогам безпеки у такому положенні. Після скільки вже таких прикладів та дослідів?
Просто збіг, так? Або начальнику на коні ну ніяк неможливо пропустити шанс штовхнути щось надихаюче (в Україні)? І війна, зрозуміє та зачекає? Кому тупа локшина? Куди?
Чому всі промовчали? Хіба не знали: якась тут новина, сюрприз?
Суспільство - не влада, подарунком згори майбутнє не приходить, має оголосити нульову терпимість до совка, будь-яких та кожного його прояву. За першої спроби совкового ідіотизму, максимальна необмежена публічність. Починати це треба було два роки тому: скільки життів було б збережено, хто рахує?
Совок коштував і коштуватиме Україні її майбутнього. Шукати та перевіряти тут нeмa чого. І час для вирішення минув два роки тому.
Щирі співчуття постраждалим тa родичам загиблих.
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma