Радники Трампа Кіт Келлог і Фред Фляйц представили йому план врегулювання в Україні. Наразі Трамп ще не прийняв його офіційно. джерело джерело
Проект був розроблений генерал-лейтенантом у відставці Кітом Келлоггом та експертом з національної безпеки Фредом Фляйцем, які працювали керівниками апарату Ради національної безпеки Трампа під час його президентства у 2017-2021 роках, про що вони розповіли в інтерв'ю агентству Reuters.
По суті, він є повторенням риторики Трампа "усадити їх за стіл". Словами самих авторів:
"Ми говоримо українцям: "Ви повинні сісти за стіл переговорів, і якщо ви не сядете за стіл переговорів, підтримка з боку Сполучених Штатів вичерпається", - сказав Келлог в інтерв'ю інформаційному агентству. “І ви говорите Путіну: "Він повинен сісти за стіл переговорів, а якщо ви не сядете за стіл, то ми дамо українцям все необхідне, щоб вони могли вбити вас на полі бою.’”
Згідно з планом Келлога і Фляйца, було б оголошено перемир'я вздовж нинішніх ліній бойових дій, щоб дозволити переговорам просунутися вперед, а Кремль пообіцяв, що заявка України на вступ до НАТО буде відкладена як додаткова принада для заманливої пропозиції.
Фляйц сказав Reuters, що Трамп позитивно відреагував на їхню ідею, а потім додав: "Я не стверджую, що він погодився з нею або погодився з кожним словом, але ми були раді отримати такий відгук".
У цій статті ми розберемо пропонований план докладно. Але спочатку наша оцінка:
По-перше, план є нежиттєздатним по суті; і з цієї причини він би почав провалюватися вже незабаром після початку виконання.
По-друге він нагадує блеф; і як показала нещодавня історія Путін і Кім досягли набагато більше успіху в цій галузі ніж Трамп.
Почнемо з головного: яка мета плану? Чи реальна вона? Чи існує хоча б мінімальна, але реальна і раціональна платформа, на якій протистоячі сторони могли б знайти рішення? Які він міг би спричинити міжнародні наслідки, зокрема й довгострокові?
Ідея "заморозити" військові дії на певній лінії не нова. Але справжнє питання навіть не формулюється поняттям "змусити їх зустрітися за столом переговорів". Це лише гра слів, обман, виверт з невеликим змістом.
Своїми жахливими, гротескними діями Росія перекреслила всі норми цивілізованого світу; навіть СРСР попереднього періоду ніколи не робив нічого подібного відкрито, на очах у всього світу. Мета плану - зупинити це, не допустити повторення, а значить, врешті-решт притягнути винних до відповідальності?; або заохочувати його, створювати прецедент та шаблон для всіх майбутніх агресивних диктаторів?
План не тільки не відповідає на це першочергове питання але й намагається пройти повз нього, майже не помічаючи.
Заохочення агресії Путіна в Україні, надання йому можливості перемогти призведе до остаточного руйнування світового порядку, заснованого на верховенстві міжнародного права та миру.
Це також покладе край амбіціям США на лідерство у вільному світі. Зрада принципів такого масштабу не може бути виправлена легко або швидко.
Таким чином, якщо мета плану це не задовольнити амбіції Путіна, що не вело і може призвести до довготривалого миpу як ми вже знаємо з історії, то "усадження за стіл" просто не може бути його головною метою. Це говорить світові цілком зрозуміло дійсні наміри за планом.
Фокус на, центральне місце "усаджування за стіл та припинення вогню" за ігнорування ключової проблеми що призвела до війни: агресивного російського фашизму, робить його очевидно нежиттєздатним. Знайти мир з фашизмом кидаючи йому подарунки неможливо і не може працювати в реальності. У цьому сенсі, план просто ігнорує історію та реальність.
Далі: якщо допустити на хвилину що такий план міг би виконуватися, очевидно що фашистський режим не зупиниться на якомусь "припиненні". Йому насправді потрібни: зняття санкцій; визнання його завоювань; та звільнення від буль якої відповідальності.
План не містить нічого що могло б запобігнути, зупинити агресора на шляху від отримання окремих подарунків до всього що йому потрібно. І це, як уже було сказано, було б катастрофою: справжним кінцем світового порядку заснованого на правилах та законі.
Все буде розіграно як за мінським планом, шаблоном та нотами: ми не отримуємо наступної поступки, значить ви отримуєте наступне загострення. Помічати його, озброювати Україну "до зубів", чи пропустити повз та вимагати від України - бо агресор просто не чує, "дотримання"? Ми вже знаємо – шукати там нічого.
В результаті, є тільки два сценарії за якими може розвиватися такий план: перший, агресор отримує все, що бажає; другий; агресор виграє дорогоцінний час, Україна втрачає підтримку і через якийсь час ситуація повертається до війни.
І нарешті: блеф. Трамп навряд чи зможе дати Україні значно більше ніж вона вже отримує сьогодні. Імовірна загроза Путіну в плані, це просто голий блеф, і він це добре знає. Це лише обманка, щоб підслати пігулку для України, ясно це робить план спрямованим практично повністю проти України.
Висновки:
План не містить ясної мети тa процесу повернення до міжнародного порядку заснованого на правилах і законі. У цьому ракурсі він не тільки не має сенсу, а й несе значні ризики створенням прецеденту грубого порушення міжнародних правил що було залишено без наслідків і, можливо, навіть винагороджено.
У ньому відсутні визнання фактів і висновків історії. Заохочення агресії завжди веде до її продовження і розширення.
У конкретному контексті план не містить серйозних механізмів примусу агресора до дотримання будь-яких укладених угод.
Aлe він містить елементи фантазії aбo просто блефу: якби перемогти Путіна було так легко, однією фразою, то чому це не було зроблено, зокрема, за чотири роки його перебування при владі? Але якщо не на словах, то які в нього ще є реальні підстави? Їх немає. Щойно план почне пробуксовувати, виникне спокуса перекладати всі проблеми на Україну для збереження ілюзії "врегулювання". Як уже було сказано, це не тільки не дає нічого корисного Україні, але може бути катастрофою для майбутнього міжнародного порядку через створення прецеденту кричущої агресії що залишилася безкарною.
Для України це означає закріплення вже ясної істини: жодних альтернативних шляхів української перемозі над ворогом не існує. Можуть бути різні варіанти, деякі з них складніші, але Україна має бути готова стояти; чинити опір; тa перемагати за будь-якого розвитку подій. Розумних та реальних альтернатив цьому курсу просто немає. Перемога, це єдиний реальний та надійний шлях до незалежної, європейської України.
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma