Enigma Enigma

Олег Бойко

2024-03-04 12:09:29 eye-2 3807   — comment 0

ПЛЮСИ І МІНУСИ ДОКТРИНИ ВІЙСЬКОВОГО ЛІДЕРСТВА. #3 БЕЗРЕЗУЛЬТАТИВНА МЕТА

У «новій» Доктрині військового лідерства у ЗС України: ОП 1-296 (2024) на С. 39 у терміні «військовий лідер» аж двічі написано слово «спроможний» і вказано, що це той, хто мотивує … «на свідоме та добровільне виконання поставлених завдань з МЕТОЮ досягнення визначеної МЕТИ».

Тавтологія у «керівних» документах нашої армії – це святе. Робиться ймовірно для того, щоб заплутати всіх, хто їх читає. Ось і у «новій» доктрині лідер це той, хто спроможний бути спроможним з метою досягнення мети. Якої мети? Так визначеної ж …

ЩО ТАКЕ МЕТА І ЧОМУ ВОНА ВАЖЛИВА?

 Мета (від лат. meta) – означає стан в майбутньому, котрий можливо змінити відносно теперішнього та варто, бажано або необхідно досягнути. У такий спосіб мета є бажаною кінцевою точкою процесу, як правило діяльності людини. З досягненням мети пов’язаний успіх будь-якої діяльності.
 Мета – це усвідомлене передбачення бажаного результату діяльності, яке зумовлює пошук засобів і шляхів його досягнення. Засоби – це предмети, способи дії, поведінки, соціальні інститути, за допомогою яких досягають певної мети; сукупність елементів діяльності, спрямованої на осмислення, окреслення, реалізацію мети.

Отже, якщо не усвідомити передбачення бажаного результату, наприклад, військового лідерства у нашій армії, то неможливо знайти засоби і шляхи його досягнення.

Іншими словами, якщо у доктринальному документі, який визначає провідні ідеї та принципи немає чіткої для усвідомлення мети військового лідерства, то всі прописані там способи, засоби і шляхи будуть хибними, адже не передбачено конкретного бажаного результату на «горизонті». Як наслідок, у нашій армії не бачать «обрії», які мають бути доктринально чіткими та усвідомленими всіма зверху до низу і навпаки, а отже військовослужбовці не досягнуть жодних бажаних результатів у тому військовому лідерстві.

У «старій» «Доктрині розвитку військового лідерства у ЗС України» (2020) мета військового лідерства була чіткою і зрозумілою, а після затвердження колишнім НГШ «нової» у січні 2024-го – вона раптом «розмилася».

 Порівняймо:

 БУЛО:

«Мета військового лідерства будь-якого рівня управління полягає у фаховому виконанні військовослужбовцями свого обов’язку і поставлених завдань щодо оборони України»

 – Доктрина розвитку військового лідерства у Збройних Силах України ВКП 7-00(03).01 (2020)

СТАЛО:

«Метою кожного лідера є виконання поставлених завдань (орієнтація на результат), що особливо вирізняє її серед моделей, які аналізують лідера взятого окремо або «самого по собі», відокремлено від його завдань»

– Доктрина військового лідерства у Збройних силах України ОП 1-296 (2024)

 ДИСКУСІЙНІ ПИТАННЯ:

1. Чому з доктринального документу про військове лідерство зникли словосполучення: «будь-якого рівня», «фахове виконання», «обов’язок» і «поставлені завдання» саме щодо «оборони України»? Словоблуддя на кшталт: «серед моделей» і «самого по собі» – це така мета військового лідерства?

2. «Поставлені завдання» заради чого? Від деяких воєначальників вони можуть бути не заради оборони України, а «суїцидними для відмовників», «в один кінець для зведених підрозділів», як і їхній результат – за будь-яку ціну.

Наприклад, вони віддають бойові розпорядження, де замість чіткого розкриття п. №1 «Короткі висновки із оцінювання противника. Ймовірний характер його дій» буде написано замість конкретних висновків: «БЕЗ ЗМІН». Хоча всі чудово розуміють, що на війні зміни постійні й динамічні. Якого результату можливо досягти військовим лідерам з такими беззмінними «орієнтаціями»?

3. Чи може бути причиною невиправданих втрат «виконання поставлених завдань з метою досягнення (ХЗякої) визначеної мети» та тупе вихолощення з «нової» доктрини словосполучення саме про ФАХОВЕ ВИКОНАННЯ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЯМИ СВОГО ОБОВ’ЯЗКУ ЩОДО ОБОРОНИ УКРАЇНИ НА БУДЬ-ЯКИХ РІВНЯХ ВІЙСЬКОВОГО УПРАВЛІННЯ?

ДЛЯ РОЗДУМІВ:

 «У воєнний час цінність будь-якого підрозділу визначається, перш за все, його тактичною значущістю у забезпеченні військового успіху. Навіть людське життя стає лише інструментом, що використовується для досягнення цієї мети.
На війні немає ні часу, ні можливостей турбуватися про особистість і гідність окремої людини. На війні люди повинні бути підпорядковані одній меті, і як наслідок цього вони мають вмирати заради її досягнення.
 Для командира жах війни полягає не у небезпеці, труднощах або страху поразки, але в усвідомленні того, що з кожним новим днем його солдатам треба платити своїми життями заради виконання поставленого завдання»

 – генерал Армії Омар Бредлі, «Історія солдата» (1951).

 

#Бойове_лідерство_українців

#Місія_насамперед_люди_завжди

Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma