Давайте не будемо голослівно і я перший за те, щоб будь-які гучні заяви підкріплювати фактами. Все, завжди і без винятків, це до речі.
Цю війну швидше за все не вдасться виграти традиційним способом: заспівали пісню, пустили патріотичну сльозу, пальнули раз, два, москалі бігли; вкрали щось у тилу, збудували хатку може в Хорватії. Москалі повернулися. Кінець епізоду.
Це заява, і також: факт. Жодну з воєн за незалежність на даний момент не вдалося ще виграти таким чином. Спроби були. І не одна.
Розслабленість, роздовбайство, крадкуватий совок у тилу, військкоми які купують вілли у воєнний час, совкові методи в армії тощо: нічого з цього не підвищує можливість перемоги на цьому заході, сьогодні, після всіх невдалих спроб. Говорити про це на превеликий жаль треба, тому що ціна можливих наслідків якщо НЕ сказати може бути дуже великою. Вона може, і це за фактом, досягати самих перемоги та незалежності. Традиційними розслабленістю, роздовбайством, самовладним тa крадійкуватим совком перемішаним із геройством виграти цю війну може не вдасться. На сумно героїчні пісні вже вистачило. На перемогу: ще нi.
Ще факти: пам'ятаєте як у початковому етапі війни ми сміялися з ворогів які здають свій іржавий метал за бабло? Щось навіть отримати, не знаю чи триває програма. Але вже сьогодні у новинах з'являються повідомлення про наведення ворожих ракетних ударів на ключові об'єкти. Зловмисники спалили залізничні прилади, за вказівкою у телеграм-каналі. За сьогоднішньої технології це справді просто: канали що досягають значної частини населення; і бабло якого у ворога досі достатньо. Це все. Отримуй завдання у каналі; виконуй; отримуй крипто там де ніхто не зможе відстежити. За прилад можe тисячу. А за ключову інформацію може вистачити і на яхту чи вилу у теплому місці. Один із тисяч спробує. І одна з десяти ракет досягне мети. Це готовий рецепт для ворога. І він працює в реальності, на відміну від мемів та слів.
Тут треба не ділитися мемами типу вони орки-ідіоти, а ми за визначенням крутіше. Тут треба подорослішати; бачити реальну небезпеку; відстежувати її щодня; і дивитися вперед: що ще ворог може, а значить використовуватиме завтра? І бути на один чи два кроки попереду, ворога. Ось тоді можна бути крутішим, за фактом. Ось тоді можна підвищити впевненість у перемозі та реально наблизити її.
Сьогодні, у ці дні у ворога на коні стоїть саме виживання. Всe. Він використовує всі гроші та всі засоби щоб уникнути цього фіналу; звір величезний; пекельно безпринципний і жорстокий, загнаний у глухий кут. Ось про що йдеться сьогодні. Сьогодні це інша війна: реально, на виживання. Відноситися до цієї війни спокійно, однією рукою шапкозакидування, другою нова порція "проблемних" мільярдів це означає лише одне: як завжди. І воно ще жодного разу не виграло війну за незалежність із цим ворогом.
Ще факти. Рік тому ми сміялися над могилізацією за поребриком. Сьогодні її поставлено на конвеєр, а в Україні не можна зайти в соцмережу, не подивившись кліп про жахи мобілізації вже в Україні. Вони набирають десятки тисяч лайків і сотні коментарів. Бачте: час діяти, не лише сміятися був тоді, а сьогодні ворог помічає та повертає проти нас весь наш лагідний гумор у способи та інструменти, які завдають реальної шкоди нашій перемозі сьогодні.
Щоб перемога стала реальною, Україні треба подорослішати; об'єднатися та серйозно; розумно; наполегливо та креативно працювати на неї як одне ціле. Це не гасло, зовсім ні: лише реальність. Перемога буде одна на всіх; а програш закриє шлях у майбутнє для всіх також.
І ще один важливий компонент: терпіти совкову корупцію в цей час; час найтяжчої боротьби націй за виживання коли нічого ще не вирішено, далі неможливо.
Це не про гасла, ні; навіть не про матеріальну шкоду захисникам, які тримають землю і небо України, яка вимірюється в ці дні реально і повною мірою, їхньою кров'ю, здоров'ям тa життями. Кожен епізод, що вдаряє в публічний простір і поширюється як ударна хвиля, роз'їдає, як сильна кислота, впевненість у перемозі. Допустити цього не можна тому що: небезпечно; і смертельно. Для нації. Для майбутнього. І для перемоги.
Двома роками повної, і десятьма просто, війни за виживання, ще не дійшло. Просто словами вже не дійде: з досвіду та фактів. Час слів минув.
Україні потрібен закон про корупцію у воєнний час: це не "бізнес як завжди", подивіться довкола, хоч як би декому не хотілося забути.
- Ретроактивно, до початку війни в березні 2014, дату визначить парламент.
- Конфіскація майна; довічна заборона на роботу в державних органах і на комерційну діяльність з будь-якими державними органами. Чорна пляма, незмивна, на залишок життя: не тільки "бізнес як завжди", нічого особистого.
- Термін до довічного.
- У певних випадках, за додатковим рішенням: позбавлення громадянства.
- Ба більше, будь-який спільник обвинувачениx, без штучних обмежень хто не зможе пояснити значне збагачення в період дії закону може бути притягнутий як співучасник у корупції у воєнний час. Санкції: ті самі.
Зрозумійте: це не жахливе порушення норм (крадькуватої) демократії, зовсім ні! Це найкращий, найдобріший варіант з-поміж усіх що залишаються:
- програш у війні і повернення влади ворога, совкової влади;
- або самосуд громадян після перемоги.
Та саме такою може бути ціна продовженню совкової безалаберності за принципом "а що? нічого й не змінилося". Це факт, і щоб побачити його треба тільки озирнутися.
Совок - це ворог нової України, не слабший, а скоріш за все зліший і небезпечніший за божевільного сусіда. Він також укорінився і вважає країну своєю спадковою вотчиною. Він чинитиме опір усіма силами і способами, бо як і для pашизму перемога України означатиме його відхід: кінець. І це не буде проста боротьба; вона може бути складнішою і потребуватиме більше сил і роботи, ніж відкрита битва на полі бою. Але совок повинен піти, просто тому що його присутність тa продовження це ризик, смертельний для майбутнього України. На два фронти, зовнішньому тa внутрішньому, як завжди, можна просто не виграти цю війну.
Цей рік буде поворотним, одним шляхом чи іншим. Якщо Україна зможе зібратися, згуртуватися для перемоги то можна уявити такий орієнтовний розклад, хоча передбачати конкретні події із згаданих причин навряд чи можливо.
Продовженням цього року: злам злісної волі ворога. Знищення його у максимальних; та необхідних кількостях де б це не було потрібно. Зупинка та руйнація його задумів та спроб. Більше локальних успіхів ЗСУ та поразок ворога. Створення та зміцнення ресурсної бази для перемоги. Серйозне просування в позбавленні від совка, за фактом і в реальності. На мій погляд, це можливо, але нам завжди треба пам'ятати, що можливість це не гарантія і не обіцянка реальності: вона забезпечується задумами; діями; ресурсами; та результатами.
Наступний етап: впевнений поступ до перемоги, крок за кроком і просування за просуванням. Один із них буде останнім. Це можливо. І можливості реалізуються діями та реальною роботою. Жодних інших обіцянок, надій чи чудес в ці дні.
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma