Enigma Enigma

вадим логвінов

2021-10-29 14:46:33 eye-2 3401   — comment 0

Пограбування музейної каси. Викрадено більше ніж півмільйона гривень. Як музей перетворився на організоване злочинне угрупування.

В ніч на вісімнадцяте жовтня зловмисники пограбували квиткову касу Національного музею народної архітектури та побуту, що в Голосіївському районі Києва. Зловмисники винесли, зі слів співробітників, більш ніж п’ятсот тисяч гривень. Як таке сталося? І звідки в касі така сума?

         Ситуація більш ніж дивна. Каса собою являє простий будівельний вагончик з незагартованими вікнами та звичайним врізним замком. Гроші в касову залізну шафку збирались протягом чотирьох святкових та вихідних днів. За цей час не було проведено жодної(?!) інкасації. Охоронна фірма «Макрохем», сумно відома тим, що за часи її незмінної каденції на території Музею згоріло кілька безцінних об’єктів, замість сімнадцяти постів, виставляє трохи більше половини. Держава (Музей) платить за всі. Куди йде різниця, потрібно спитати у керівника «Макрохему» В. Шпака та гендиректорки Музею О. Повякель.

         Що цікаво, на сьогодні, на кінець жовтня, жодної інформації щодо цього кричущого факту ні від Міністерства культури, якому підпорядкований музей, ні від керівництва музею, в ЗМІ не з’явилось. То що ж насправді відбувається за парканом найбільшого скансену Європи в хащі Голосіївського лісу?

         Новий етап в житті Музею почався восени 2018го року. За забаганкою тодішнього міністра культури Євгена Ніщука в. о. гендиректорки Національного музею була призначена Оксана Теодозівна Старак-Повякель. За які «заслуги» жінка передпенсійного віку, що мала «аж» три місяці(!) музейного стажу очолила Національний музей, можемо тільки здогадуватись. Та, попри все, бурхлива діяльність пані Повякель перевершила найсміливіші очікування. Дрібні крадіжки, якими спорадично промишляли окремі працівники, були організовані в систему та набули неймовірного розмаху. Замість вхідних квитків музейна каса кілька років торгувала… фіскальними чеками. А оскільки фіскальний чек з однаковим номером можна дублювати енну кількість разів, то в касу йшла вартість одного чеку, а гроші за дублікати йшли в «общак». Доручено цю «складну» технічну роботу було завідувачу гаражем Дмитру Возному – переселенцю з Луганщини, звідки він, ймовірно, і привіз необхідні навички.  Незареєстровані касові апарати, збирання данини зі зйомочних груп, відмивання грошей на рекламі, неіснуючих роботах та ремонтах – виявляється, нульові знання музейної справи компенсувались у пані Повякель неймовірними аферистичними здібностями.

         Яким чином охарактеризувати «діяльність» пані Повякель з її «шістками» на посаді в.о., а потім гендиректорки національного музею? Якщо не брати до уваги імітацію наукової та фольклорної діяльності, найкраще, на мою думку, ці дії описані в Кримінальному Кодексі України. Називається подібна «робота» - створення організованого злочинного угрупування. Таким чином, ознаками організованої групи, … мають бути: а) участь у ній декількох осіб; б) наявність факту їх попереднього, до початку вчинення злочинів, об'єднання в групу; в) стійкість групи; г) наявність спрямованості на вчинення одного або кількох злочинів, з ознаками злочинної організації: а) участь у ній невизначеної кількості осіб; б) згуртованість її; в) наявність спрямованості на вчинення тяжких або особливо тяжких злочинів (С) . Хтось мені вкаже хоч декілька відмінностей між «музейною» діяльністю угрупування Повякель та визначенням КК?

         Опис «діянь» пані Старак-Повякель може зайняти не один десяток сторінок. Вийшов би гарний детектив на кшталт кінофільму «Бригада»… Або гарне кримінальна справа на декілька томів. Чого вартує браконьєрська вирубка кількох гектарів заповідної лісопаркової зони! Екологи нарахували більш ніж п’ятсот пнів, в тому числі цінних порід дерев. В будь-якому лісництві така подія коштувала б посади багатьом чинам з кримінальним продовженням. А тут – спочатку були погрози на адресу слідчого, потім незрозумілі маніпуляції зі зміною номеру Провадження, а потім… та-дам! З подачі депутатки Київради Л. Пензеник та за сприяння страх якого борцуна за екологію Борейка на місці браконьєрської вирубки було організовано… заказник «Пролісок» - як надгробок, чи що?!

         Тут доречна ще одна цитата з юридичних джерел:  …незаконному впливі на потерпілих та свідків, а також використанні  корумпованих зв’язків в органах державної влади для уникнення кримінальної відповідальності…

(С). Отже, Мінкульт «дивним» чином не помічав «витівок» «Бригади» пані Повякель. Допомагала «не помічати» це зв’язкова з міністерськими чиновниками – в минулому працівниця міністерства Світлана Ласюк. Яким чином задобрювала пані бандерша міністерських чинуш, можемо тільки здогадуватись, але міністр був настільки задоволений, що подав кандидатуру Оксани Старак-Повякель на звання заслуженої працівниці культури. Порошенко підписав. Не біда, що подібне звання вимагає певного стажу та досягнень на ниві культури. Джорж Вашінгтон вирішував і не такі складні неузгодженості.

         На мою суб’єктивну думку, якщо в традиціях кримінального жанру описувати злочинне угрупування «Музеєвських», воно виглядає наступним чином: ватажок – Оксана Повякель(Оксонька-Золота ручка); Артем Палієнко (Артьомчік) – права рука, по збиранню данини з орендарів та зйомок; Світлана Ласюк (Свєтік-Кульбабка) – зв’язкова з корупціонерами Мінкульту та, через чоловіка-мєнта, з корупціонерами-ментами. Правою ногою ще можна вважати Ярослава Мельника – орендаря-монополіста, який бореться з народними майстрами та торгує китайськими сувенірами за українськими мотивами. Є ще Ігор Паньків (Лисий), який робить вигляд, що очолює науку та надуває щоки перед телекамерами та на конференціях, відволікаючи увагу. Інші, в тому числі бухгалтерія, окремі начальники відділів та робітники – шістки, яких задобрюють дрібними подачками у вигляді незаслужених премій та відпусток.

         Зі зміною очільника Міністерства культури нічого не змінилось у стосунках бригади «Музейних» з міністерськими патронами. Пан Ткаченко «не помічає» зловживань, що відбуваються у нього під носом, в одному з національних закладів, в Голосіївському районі Києва. А якщо увагу Мінкульту звертають на грубі порушення, надходять відписки від держсекретаря Міністерства пана Дуля (я не знаю, чи це справжнє прізвище держсекретаря, чи тонкий міністерський тролінг). Більше того, Нацмузей архітектури та побуту з подачі Мінкульту внесли в якусь сімку «перлин». Фігасі «перлина»! З вирубаним парком, спотвореними об’єктами! Нещодавно пані гендиректорка просто взяла і вивезла на сміття чотирнадцять заскладованих унікальних архітектурних об’єктів, що були звезені з усіх куточків України і чекали багато років на встановлення. Не дочекались…

         То що ж сталось в ніч на вісімнадцяте жовтня з касою Музею? Судячи з безкарності вчинків очільниці музею та за сумісництвом бандерші Оксани Повякель, ми можемо ніколи і не дізнатись. Позиція міністерства культури також залишається незмінною: музей – суверенна територія. Підпис: Дуль. Можливо, гроші, за блатними понятіями, пішли в «общак». А можливо, мало факт «крисятництво». В такому раз, будуть розборки. Поки що музейні та міністерські тримають закон «омерти»(мовчанки). Хто заговорить першим та здасть подільників?

29.10.2021                                                                                     В. Логвінов            

        

Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma