ПОЛЮВАННЯ НА ВІДЬОМ ЯК ЗАСІБ ВІДВОЛІКТИ УВАГУ ВІД ПРОБЛЕМ
Наполегливе і дивне переслідування «правоохоронними органами» двох українських жінок, котрих підозрюють у замаху (чи у закликах на замах, чи у погрозах, чи ще у чомусь подібному – поки не вирішено) на саме святе, ступенем напруги, прагненням показово покарати «винних» нагадує «полювання на відьом».
Вважається, що це явище властиве Західній Європі XV-XVII століттях, однак переслідування відьом, жінок-чарівниць мало місце і в українських воєводствах Речі Посполитої, про що є цікава книга Катерини Диси «Історія з відьмами. Суди про чари в українських воєводствах Речі Посполитої XVII-XVIII ст. Видавництво «Критика». (https://womo.ua/vsi-zhinki-vidmi-13-tsikavih-faktiv-z-istoriyi-protsesiv-pro-chari-v-ukrayini/).
Оскільки для нашої держави усе більшої реальності набуває шанс вкотре увійти в ту саму воду, варто поглянути, чим пояснюється потяг до «полювання на відьом».
Багатьма вважалося, що це страхітливе явище, з його вогнищами інквізиції, цілком відповідає загальному ладу марновірного, темного Середньовіччя. Демонологи роз'яснювали, що відьомство - духовний злочин, що карається смертю, навіть якщо він не приніс шкоди. Це - особливий злочин, для розслідування якого не можна застосовувати звичайні правила. Судді, піклуючись про безпеку суспільства, можуть приносити в жертву інтереси індивідууму.
Проте, більш популярною нині є соціальна теорія, згідно якій полювання на відьом є яскравим показником ступеня загострення внутрішньо-суспільних відносин. При цьому провідним є прагнення знайти «цапів відбувайлів», на яких можна покласти відповідальність за всі проблеми і труднощі буття.
Не буду переповідати інші можливі пояснення «полювання на відьом» (див.: https://tsn.ua/analitika/tayemnitsya-polyuvannya-na-vidom.html) , оскільки сАме прагнення знайти ворогів, від яких походить усе зло, і які заважають «будувати світле майбутнє», властиве усім популістам, популістським партіям і рухам, особливо схильним до побудови своєї діяльності відповідно до волі «безгрішного лідера».
Але у нашому випадку, думаю, варто назвати ще один чинник, що має неабияке значення. Це те, що в умовах, коли кількість правопорушень зростає, правоохоронні органи не встигають (чи не можуть, чи не хочуть з ними боротися), важливими є резонансні справи, підозри, звинувачення, котрі б відволікали спільноту від того, що не робиться. Наприклад, на тлі роздмухування справи «Федина-Звіробій), якось проходять поза увагою численні правопорушення в Умані при створенні там «маленького Ізраїлю»: у тому числі, отримування хабарів до 500 тис., порушення правил забудови, витіснення людей з рідних домівок тощо). Про це йшлося у фільмі (https://www.youtube.com/watch?v=wyuXcMB9FQA&feature=youtu.be&fbclid=IwAR32FneI2KbjzFoX6ESS32yZh14OCn1DhQnd3dEZnzHNEZS-KJ-YDcrqWNw), не менш доступному для ознайомлення, ніж критичні висловлювання Софії Федини та Марусі Звіробій про владу.
Але фільм не побачили. А їх почули. І пішло «полювання».
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma