Enigma Enigma

Богдан

2023-08-16 14:06:08 eye-2 4012   — comment 9

Помітки на полях: 16.08.23

1) Фейсбук у розділі «Спогади» разом із піснею Талькова «Я вернусь» підкинув дуже цікаву інформацію.

Пісню читач може послухати, і уважніше приглянутися до фону, та зробити свої висновки, тут

https://www.youtube.com/watch?v=DFtOELd5pEI&ab_channel=%D0%98%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%8C%D0%A2%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2

Це був бурхливий період на пострадянському просторі. Штучне експериментальне утворення з лейбом «СССР» було здане в архів історії, а на місці цього утворення повстали перші протодержави, які були абсолютно залежними від москви. В усіх сферах: фінансових та банківських, експортно-імпортних, економічних…

Про економічні взаємозв’язки, які сипалися після розвалу СССР, ще напишуть окрему історію, бо та історія варта уваги.

Для прикладу: в Запоріжжі на комбінаті «Запоріжсталь» виплавлялися певні сорти сталі і ці сорти сталі абсолютно підходили для забезпечення технологічного процесу на одному із підприємств Вільнянська, що за десяток кілометрів  від Запоріжжя. Тобто, за логікою, сталь із «Запоріжсталі» мала б іти за десяток кілометрів на підприємство у Вільнянську, яке потребує її?

За логікою – так.

Але в СССР була інша логіка.

Вся справа в тому, що абсолютно все, що стосується економіки та фінансів проходило виключно через москву. В москві узгоджувалися абсолютно всі ресурси кожного (кожного!) підприємства чи колгоспу всіх (всіх!) республік СССР. В москві узгоджувалися ціни на будь-який продукт, який випускався в СССР. Поліетиленову кришку на півлітрову банку чи кришечку на пляшку (були такі, і Вільнянську їх тисячами клепали) жоден завод не міг виготовити та оцінити без узгодження з москвою.

Та ж само процедура відбувалася з поставками листової сталі на підприємство у Вільнянську, за десяток кілометрів від Запоріжжя… І необхідний асортимент сталі, після всіх тривалих і нервових узгоджень, поставлявся на підприємство у Вільнянську не із «Запоріжсталі», а із …далекого російського Ліпецька…

Тепер читач може уявити собі соціальну та економічну картину повного хаосу, коли СССР рухнув? Тепер до цього додайте ще заощадження громадян, які залишилися після фінансових «реформ» від Кабміну СССР (а фактично це було цинічне і нічим не прикрите пограбування). Так от, всі заощадження громадян СССР акумулювалися на той час в так званих «Ощадкасах», які після фінансових «реформ» перетворилися у «Сбербанки». І заощадження громадян безслідно розчинилися у «Сбербанку» ще до розвалу СССР. До цього ще додайте хитросплетіння різноманітних «схем», які одразу ж виникли в головах кмітливих колишніх комсомольців, поки колишні комуністи чухали ріпи, намагаючись зорієнтуватися в просторі та часі.

І саме в цей період не сцену вийшов Тальков зі своєю ностальгією про російську імперію... Він надіявся повернутися в могутню російську імперію майбутнього…

Небагато й часу минуло, коли на політичній пострадянській арені з’явився і генерал Лебідь з його визначенням «фашисти»… І стало зрозумілим, що будь-хто із російських політиків, прийшовши до влади, почне відроджувати російську імперію. Від чого і застерігав Єгор Гайдар…

https://www.youtube.com/watch?v=8fxhTn05OVY&ab_channel=%D0%A0%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BA%D1%86%D0%B8%D1%8F  

2) Історія цього яскравого періоду, бурхливого періоду перетворення безпорадних пострадянських протодержав у дійсно суверенні держави зі своїми планами та амбіціями, ще буде достойно оцінена. Без емоцій. Бо емоції заважають зрозуміти, чому Маргарет Тетчер та Джордж Буш (старший) активно й агресивно виступали проти виходу України з СССР, а Президент Буш під час свого виступу у Верховній Раді України дозволив собі порівняти Україну з одним із штатів США, хоча добре знав, що Україна, будучи однією із республік СССР була водночас і суверенним членом ООН. Більше того, була однією із країн засновниць ООН. Так, це була гра Сталіна, але це, водночас, було і реальним дійством в історії сучасної цивілізації.

В історії цього періоду є і Будапештський меморандум, і ще випливуть на поверхню цікаві факти агресії що-до України до і після Будапешта. Можливо, будуть піддані огласці і всі штучно створені міжнародні скандали що-до України, в яких навіть на той час виразно прослідковувались спільні дії спецслужб США та росії. Можливо, це було продиктовано виразним устремлінням Обами, Президента США, до «перезавантаження» взаємовідносин з росією…

І це «перезавантаження» вилилося, зрештою, кривавою війною для України, смертями десятків тисяч українців…  

І не одна Ангела Меркель допомагала росіянам «загнати в стійло» Україну. Угорщина мріяла про відторгнення Закарпаття на свою користь і активно, в купі з російськими спецслужбами, роздмухувала «русинство» з надією на бонуси в майбутньому від росіян…

2008 рік. «…Про Грузію російський президент говорив цілком спокійно і навіть мимохідь. Коли ж мова зайшла про Україну, Путін розлютився. Звертаючись до Буша він сказав: "Ти ж розумієш, Джордже, що Україна — це навіть не держава! Що таке Україна? Частина її території — це Східна Європа, а частина, і значна, подарована нами!". І тут він дуже прозоро натякнув, що якщо Україну все-таки приймуть у НАТО, ця держава просто припинить існування. Тобто фактично він пригрозив, що Росія може почати відторгнення Криму і Східної України» — газета «Комерсантъ» №57/П від 07.04.2008, стор. 9» https://www.jnsm.com.ua/h/0404Q/

Саме тоді, у 2008 році стало зрозумілим і однозначним, що росія психологічно готова до збройної агресії проти України, що справа залишилась за малим – підготувати російську армію для вторгнення в Україну і забезпечити транспортування газу, стратегічної сировини, в Європу трубопроводами повз територію України. Тогочасні європейські та американські політики також це зрозуміли…

3) Так, тогочасні українські політики були далеко не ангелами во плоті, а іноді здавалося, що вони всі, без винятку, куплені і перекуплені російськими спецслужбами, що для них нема нічого святого, крім власних прибутків…

…Під час запеклих боїв навколо Києва, коли російська орда, незважаючи на втрати, намагалася прорватися до столиці, я ледь не зіштовхнувся в супермаркеті із зосередженим …Тигипком. Саме тоді і пригадалася книжка Леоніда Кучми «Украина – не Россия». Знайшов і цитату в цій книжці, яка багато чого пояснила: «Они как будто вспомнили его, как вспоминают что-то с рождения известное, но забытое»; «…чтобы, в конце концов, почувствовать всем сердцем, что твое украинство, есть дар Божий, и так ты должен к этому относиться»…   

24.02.22.

Сплячий прокинувся.

 

ПС.

1) Дуже хотілося завершити свій пост пафосним про Конана Кімерійського, «нащадка древніх атлантів»… Але не хочеться впадати, саме тут, у міфологію, шукати якихось натяків… Отож, просто перегляньте цей роковий для росії фільм

https://www.youtube.com/watch?v=UQy64xnmLoY&ab_channel=JetBalChannel

а потім перегляньте «Стародавню історію України»

https://gobova.blogspot.com/p/blog-page_8.html

2) Цей пост виник після перегляду «Останнього капіталіста» https://www.youtube.com/@OstanniyCapitalist, бо стало зрозумілим, що в історію України поступово вповзає або викривлене поняття про нещодавню історію України, або…  

 

Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma