«Час — це порядок,
у якому наші моделі природи
передбачають, приписують
або пояснюють події»
«Я закончил работу над этой книгой в 1985 г. - тогда, когда Михаил Горбачев уже стал во главе Коммунистической партии Советского Союза, но еще до того момента, когда им были инициированы реформы советской интеллектуальной [виділено автором посту] и политической жизни. Сегодня, в ноябре 1989 г., когда я пишу это предисловие к русскому переводу моей книги, значение названных реформ и вызванных ими изменений предстает со всей очевидностью» (Лорен Грехем «Естествознание, философия и науки о человеческом поведении в Советском Союзе») https://scepsis.net/library/id_667.html
1989 рік. Лорен Грехем пише передмову до російського видання своєї надзвичайно цікавої книги «Естествознание, философия и науки о человеческом поведении в Советском Союзе». В передмові Грехем згадує про "реформи в СССР", які викликають у нього особисто велику надію на глобальні переміни і які є для американського дослідника абсолютно очевидними. Зрештою, на ці само "реформи в СССР", як на оздоровлення політичної ситуації в глобальному масштабі, покладає величезні надії цивілізований світ, а Горбачов, як "головний реформатор" стає надзвичайно популярною особою в глобальній політиці.
1989 рік. Академік А. Д. Сахаров обирається народним депутатом від АН СССР. «2 июня, по характеристике Леонида Баткина, в зале разыгралась «страшная и потрясающая сцена». Семь депутатов с трибуны назвали интервью Сахарова канадской газете Ottawa Citizen о судьбе советских военнослужащих в Афганистане, в котором Сахаров заявил, что «во время войны в Афганистане с советских вертолётов расстреливали советских солдат, попавших в окружение, чтобы те не могли сдаться в плен» (уточнив, что ему об этом известно из передач зарубежного радио), — «провокационной выходкой», целью которой было «унижение чести, достоинства и памяти сыновей своей Родины». После чего, вспоминал Юрий Власов, «за ничтожным исключением зал встал, кричал и аплодировал тем, кто с трибуны обвинил Сахарова в клевете… было нелегко даже просто остаться сидеть». Со съезда велась прямая трансляция по телевидению, и в тот же день Сахаров получил сотни посланий. Как он сам писал в дневнике, «каждое утро почта приносит гору писем, большей частью ругательные…»
1989 рік. Овіяний світовою славою Горбачов повертається з чергової закордонної поїздки і віддає наказ на силове придушення багатоденної мирної демонстрації в Тбілісі, яка псує картинку "всенародної злагоди в СССР". В Тбілісі заходить військова бронетехніка та армія. Генерал Ігор Родіонов із задоволенням виконав наказ «про реформу інтелектуального життя в СССР».
19 людей загинуло під саперними лопатками військових, 183 учасника мітингу було госпіталізовано, 4035 чоловік звернулися за медичною допомогою. «Генпрокуратура СРСР визнала ці дані завищеними і назвала меншу цифру — 2129 осіб, оскільки, за її словами, багато громадян зверталися до лікарів неодноразово». https://www.jnsm.com.ua/h/0409M/ Цією заявою «розслідування генпрокуратурою СССР» Тбіліської трагедії було завершено. "Головний реформатор" відмахнувся кількома нервовими заявами для закордонної преси. Зрештою, закордонна преса, захоплена потоком нових подій, одразу ж забула про «прикрий інцидент в Тбілісі»…
Вбитих і покалічених солдатами людей у Тбілісі "не помічають" ні Лорен Грехем, ні світовий цивілізований політикум. Спочатку під враженням виведення радянських військ з Афганістану, а потім від ейфорії падіння Берлінської стіни.
https://www.jnsm.com.ua/cgi-bin/m/td.pl?Year=1989
1990 рік. Російський соціал-демократ Олександр Шмонов «розчарувавшись у перспективі демократичним способом вплинути на хід подій в Росії», організовує замах на Горбачова… https://www.jnsm.com.ua/h/1107N/
1991 рік. "Сліпота" політиків цивілізованого світу провокує нове криваве побоїще у Вільнюсі в 1991 році. Тут "великий реформатор" намагається врятувати СССР від розвалу. І знову посилає на цивільних беззбройних людей військову бронетехніку та армію. Від рук десантників загинуло 14 чоловік і поранено 150 чоловік. https://www.jnsm.com.ua/h/0113M/
У відповідь на криваве побоїще і безперспективність діалогу з "кремлівськими реформаторами" Литва відновлює свій статус незалежної європейської держави.
1991 рік. Поки Тім Бернерс-Лі займається архітектурою майбутнього інтернету, в СССР організовується ГКЧП у відповідь на «парад суверенітетів союзних республік». В Москву заводиться армія і бронетанкові колони. Горбачов організовує свій "арешт" у Форосі (не в московській тюрмі, а в Криму на дачі), аби й далі виглядати "світлим реформатором" в очах цивілізованого суспільства на випадок "непередбачуваного" кривавого побоїща в Москві та в столицях союзних республік. Однак організація «перевороту» була бездарною, бо з самого початку організатори вважали, що всі злякаються і скоренько «полізуть під стіл». Не злякалися. І ситуацією скористалися опоненти Горбачова. СССР «приказал долго жить». https://www.jnsm.com.ua/cgi-bin/m/td.pl?Year=1991
1992 - 2024 роки. Російська імперія була побудована на руїнах різноманітних етносів і трималася купи виключно за допомогою військової сили, вбивств та репресій проти народів, які складали імперію. Інтелектуальна російська імперська культура впритул не бачила культури інших народів. Російські комуністи, організувавши СССР, продовжили імперські традиції, додавши до колориту російської культури елементи культури інших народів СССР («борщ», «гопак», «шашлик», «пельмені», тощо).
Зрозуміло, що синтетична побудова, в якій внутрішні взаємозв’язки різних культур були замінені переслідуваннями та вбивствами, однозначно рухне, щойно силові пута ослабнуть.
Процес руйнації СССР запустив і криваве протистояння між різними етносами, які складали Російську імперію. Криваві збройні конфлікти у Придністров’ї (1992 рік), Абхазії (1992 – 1993 роки), в Південній Осетії (з 1992 року), тридцятирічне криваве протистояння в Нагірному Карабасі (з 1992 року), криваві війни в Чечні (1994 – 1999 роки) були природною реакцією на послаблення централізованої влади.
Але! Варто зауважити ще один важливий момент, який подав у своїй передмові Лорен Грехем – це відсутність інтелектуальних реформ. Більше того! Російські інтелектуали, за надзвичайно рідкими поодинокими випадками, в своїй основній масі виступали одним фронтом з імперськими шовіністами…
У всіх, без винятку, збройних конфліктах російська сторона виступала "миротворцем". Хоча абсолютно всі, весь світовий політикум абсолютно точно знав, що саме росіяни і починали чи провокували всі криваві конфлікти на пострадянському просторі. І цьому є пояснення:
1) росіяни до сих пір вважаються носіями титульного імперського етносу, який зумів побудувати і утримувати впродовж століть величезну імперію (приблизно схоже на те, чи зможете ви сьогодні побудувати свою підприємницьку структуру і утримувати її впродовж десятиліть в бурхливому океані конкуренції); яким саме чином будувалася і утримувалася імперія – замовчувалося впритул до сьогодні за принципом «зуміли, а деталі – це другорядне»;
2) росіяни зуміли скопіювати елементи європейської культури і на цій базі побудувати свою культуру європейського рівня; так, російська культура будувалися з використанням інтелектуальних здібностей переселенцям з Європи та біженцям від Європейських революцій, завдяки інтелекту різних народів, які входили в склад імперії (ніхто ж не силував, припустимо, Гоголя виступити в ролі російського письменника);
3) найголовніше – це те, що росіяни володіють гігантськими запасами найрізноманітніших корисних копалин, а за допомогою енергетичних носіїв їм вдалося побудувати потужну силову структуру; саме сировинний ресурс забезпечував росіянам безбідне існування з самого початку європейської науково-технічної революції.
Тобто, росіяни, як імперці, вміло використовували свій статус після розвалу СССР. І використовують до сих пір.
І саме тому європейський та американський політичний бомонд заплющував і продовжує заплющувати очі на криваву різню, яку росіяни влаштовували і влаштовують на пострадянському просторі. На масові вбивства росіянами своїх політичних опонентів. На бомбардування житлових кварталів в Чечні, Грузії, Сирії та Україні…
Звідси і Будапештський меморандум…
Більше того! До сих пір, навіть з початком масштабного вторгнення росіян в Україну, навіть після масових етнічних чисток на окупованих територіях України – Буча, Ізюм, Херсон, Генічеськ, Маріуполь – є багато дуже відомих політиків і впливових людей не тільки в європейському та американському суспільствах (Конгрес США, для прикладу), але й у світовому співтоваристві, для яких росіяни залишаються авторитетними носіями імперської культури…
Але ніщо в нашому матеріальному світі не може набути однозначного статичного стану до нескінченності. З 24.02.22 Світ перейшов у нову фазу свого розвитку.
«Все це чудово працює. Однак, згідно з Копенгагеном, є одне питання, яке не слід задавати: «Як виглядає реальність того, що відбувається в наших експериментах?» або: що насправді відбувається? Відповідно до Копенгагена, таке питання ніколи не може бути вирішене за допомогою будь-якого експерименту, тому на нього немає відповіді в межах набору логічних тверджень, які ми можемо зробити про світ». (Герард’т Хоофт «Час, стріла часу та квантова механіка»)
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma