1) Журналістка російського телеканалу «Настоящее время» (частково фінансується США) активно добиваються від українських експертів визнання факту, що російський військово-транспортний літак ІЛ-62 був збитий українським ППО і що на збитому літаку були українські військові полонені.
Ціна питання – вбиті люди. Але росіяни жодним словом не прохопилися про головну ціну питання на той день: 700-й день кривавої війни, яку їхня ж росія розв’язала проти України і вже на той день вбито сотні тисяч людей!
Таке враження, що для росіян є тільки збитий російський військовий літак, а ось кривавої війни, розв’язаної росією для них просто не існує.
…Журналістка активно, кілька раз, натякає, що саме вона «прочитала между строк» в офіційних повідомленнях абсолютно легітимної влади в Україні…
І ось тут все стає на свої місця!
Не довіряти написаному чи сказаному – природа росіян!
Брехня, лукавство всотується в росіянина з молоком матері. «Прочитать между строк» вважається не просто адекватним, а навіть частиною інтелекту. З точки зору росіян.
А як тоді «Спочатку було Слово»?
Як можна «прочитать между строк» прості і зрозумілі заповіді «Не убий! Не укради!»?
2) Звідси, із попереднього, і випливає розуміння вершини цинізму, як ціна питання, від «Русского мира»…
Під час штурму Маріуполя росіяни вбили кілька десятків тисяч мирних людей і дітей…
Ці люди до війни будували свої плани на майбутнє, гуляли з дітьми світлими вулицями свого міста… Але їхні плани, разом із їхніми дітьми, вбили росіяни…
Ще десятки тисяч маріупольців вирвалися з міста під час штурму.
Війна вогненним смертоносним валом покотилася на захід України. В захоплений Маріуполь прийшли вже цивільні росіяни, залили бетоном вбитих у драмтеатрі жінок та дітей, і почали діловито …продавати зруйновані квартири вбитих маріупольців…
Нема слів… Я не вмію «читать между строк»…
Дивіться самі…
https://www.youtube.com/watch?v=M7B1ZzzuEDs&t=447s&ab_channel=%D0%9C%D0%98%D0%A0%D0%9D%D0%AB%D0%95
3) Є такий дядько, Шейтельман називається, який проповідує на власному ютубканалі та заглядає на різні канали у вигляді експерта. Він одразу ж назвав себе політтехнологом і пояснив, що живе в Україні тільки з 2016 року, а до цього проживав в Ізраїлі, а до цього жив і працював в росії політтехнологом на виборах, а до цього працював у Латвії, а ось народився у Ленінграді (зараз це місце Петербургом називається)…
Все б нічого. Проповідує, то й нехай. Але…
Слухаю його проповіді регулярно, аби зрозуміти, хто саме йому донатить, Путін чи Порошенко?
Спочатку схилявся до спонсорства від Порошенка, під впливом закидонів у сторону Президента України.
Та коли дядько почав сотрясати кулаками на російського кандидата Надєждіна, стало зрозумілим, що хитрий Шейтельман доїть обох.
Питання не в тому, що мені імпонує чи не імпонує велика «російська надєжда» з гігантськими чергами в російських містах і ще з більшою надією провести в кандидати Надєждіна.
Я бачу тут трохи інше.
Путін заплутався у своїх «многоходовочках».
Тема Ізраїлю не змогла перебити тему війни в Україні.
«Масовий мусульманський рух» закінчився тільки маханням прапорцями, бо помирати в європейських містах, у вуличних боях з «невірними» мусульмани чомусь зовсім не захотіли.
Хоча фінансування України й зависло в бюрократичних лабіринтах США, але відкрились інші джерела.
Спроба роздмухати «Третю (чи Четверту – на смак читача) світову» провалилася.
Мадуро, президент Венесуели, підписав указ про анексію і швиденько цей же свій указ десь заховав. Від гріха подалі. Та й забув, де саме заховав.
В КНДР трохи популяли з гармат, а отримавши з півдня десяток ракет, вирішили, що буде краще зайнятися волейболом.
Іран з Пакистаном… Також дуже швидко порозумілися.
Тобто, зі світовою війною, яка б «поставила на розтяжку США» (теза від Шейтельмана, перевірте), не вийшло. Надії на Трампа трохи прорідив Боріс Джонсон.
Звідси, кремль не бачить вже прийнятного для себе виходу з війни, російська еліта вже не горить бажанням відпочивати виключно у сонячному Магадані, а російське суспільство своїми кілометровими чергами показало реальну статистику своїх настроїв…
А нам, українцям, бажано набратися терпіння і почекати фіналу «виборчого російського шоу», яке супроводжується вагомими санкціями від СОУ.
Бо ціна питання – життя кожної людини.
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma