Enigma Enigma

Богдан

2025-04-30 17:00:13 eye-2 780   — comment 0

Помітки на полях: «Я та інші»

За три тисячоліття свого свідомого розвитку людство накопичило багато правил, які визнаються практично кожною свідомою людиною і мали б регулювати нормальні і толерантні взаємовідносини в суспільстві. Але…

1. Правила дорожнього руху

Ранок. Жінка похилого віку винесла трирічну дівчинку, свою онуку, яка гостювала в неї. Молодий батько поспішає на роботу, але йому ще потрібно завезти свою доньку в дитячий садок. Він вихопив дівчинку з рук матері і посадив її на переднє сидіння, а сам впав за кермо.

– Може паском безпеки припни дитину. Ти ж по місту будеш мчати…

– Вот забыл спросить у тебя совета, – різко відповів молодий чоловік і нервово глянув на годинник.

– Але ж це ще маленька дитиночка…

– Слушай, прибереги свой старческий маразм для отца, – молодий чоловік зачинив дверцята, витягнув з кишені телефон, аби подати версію свого запізнення на роботу, і авто рвануло з місця.

Мати зігнала сльози з очей. Але вже ввечері вона захоплено слухатиме свою «черешеньку», радіючи успіхам свого синочка на роботі.

 

Ранок. З під’їзду виходить молода жінка з хлопчиком років п’яти. Жінка в одній руці тримає сумку, а в другій телефон. Хлопчик щось весело щебече до матері, але мати не чує. Вся увага матері спрямована на телефон. Хлопчик, весело підстрибуючи, вихопився на проїжджу частину провулку. І в цю мить заверещали гальма автомобіля, який чудом зупинився за кілька сантиметрів від переляканого хлопчика.

Молода жінка в одну мить заховала до кишені свій телефон і розбудила в собі материнські почуття: «Ты куда смотришь, придурок!». Молодий водій, який щойно хвацько розганяв своє новеньке авто по тісному провулку, на поліз до кишені за відповіддю. І далі пішла ненормативна лексика з обох сторін.

Переляк у п’ятирічного хлопчика враз минув і він вже з цікавістю, з відкритим ротом, спостерігав за словесною дуеллю… А в салоні автомобіля плакала перелякана маленька дівчинка і безсило розмазувала по обличчю кров з перебитого носика…

 

2. Шкільна форма

Ще й сьогодні чується такий термін, як «совок». Найчастіше цей термін використовується молодими людьми з метою відсторонитися, відгородитися від минулого. Показати свою інакшість. І найчастіше, молоді люди намагаються показати свою інакшість стилем одягу, зачісками, бородами чи якимись ”приколами“…

Це дійство найчастіше проводиться з метою протиставити себе «совкам у шкільній формі». Фотографії «совків у шкільній формі» сьогодні не просто активно поширюються в інтернеті, але ці раритетні фотографії отримують величезну кількість ”лайків“…

А ще термін «совок» використовується політологами і політтехнологами з метою прихованої пропаганди «іншого соціального устрою» в противагу «совковому».

Зазвичай, в обох випадках в термін «совок» вкладається негатив, який був накопичений попереднім соціальним устроєм. А особливо “просунуті” політологи і політтехнологи, підтримуючи пріоритети молодих людей, з’являються на суспільних чи святкових заходах, чи в ресторанах в піжамних чи спортивних штанах. Знову ж таки з метою прихованої пропаганди стилю життя. Типу «Свободный человек может делать с собой что угодно, хоть трусы на голову одевать»…

Але! В обох випадках закладається своєрідна «міна прихованої дії», яка може вибухнути в майбутньому і поховати всі плани молодих людей. І політтехнологів.

 

3. «Я та інші»

Так, тут мова про документальний фільм «Я та інші», який ми вже розбирали в пості «Коли сплячий прокинеться».

Звідси, молодим людям тільки уявляється, що своїм стилем одягу чи зачіски вони підкреслюють свою інакшість. Насправді, вони потрапляють у зачароване коло залежності від думки, намірів та роботи найбільш спритних людей – маркетологів.

“Інакшість” з часом розсіюється у невизначеності. Стиль життя розчиняється у віртуальному світі. Який поступово перетворюється на брутальний… І свідомість людини в цьому процесі поступово розсипається в ніщо… Це не відкриття з претензією на «нобелівку», це перевірений часом напрямок, втоптаний мільярдами ніг впродовж тисячоліть…

А фахові маркетологи є ще крутішими пацанами чи пацакинями від найфаховіших політтехнологів. Бо, аби заробити собі на “хлібчик з маслом”, політтехнолог змушений поспішати вслід за маркетологом, який впевнено йде попереду і запроваджує новий стиль життя під нову модну течію ”інакшості“. Не йти попереду маркетолога, а саме поспішати за маркетологом. Аби встигнути “освоїти” той масив електорату, який постійно перебуває у віртуальному світі ”інакшості“.

В тому самому віртуальному світі, в якому перебувають залишки «совка». Бо «совок» свого часу також був впевнений у своїй “інакшості” і з погордою дивився на всіх, хто не носив піонерського галстука і не кланявся ”паровозу на запасном пути“…

Так, тут окремо стоять люди, які строго притримуються дрес-коду. Як частини об’єктивної реальності…

«Стопе! – скажете ви. – Але ж саме людці у дрес-коді розв’язали криваве побоїще в Україні! Саме ці подоби людей у дрес-коді запекло продовжують пхати своїх соплемінників на “м’ясні штурми“!».

Так, такий контингент також присутній у віртуальному світі власних ілюзій. Однак, це вже їхня проблема…

Дрес-код – одне із правил взаємовідносин в суспільстві. Як і шкільна форма. Як правила дорожнього руху ітехніки безпеки. Ці правила виникли не тому, «що комусь так захотілося». Розуміння необхідності цих правил з’являлося і прищеплювалося впродовж тисячоліть важкого шляху людства до цивілізації. Пошуків то «правди і справедливості хоча б для себе та кума», то «царства небесного на землі і в немитих чоботах»…

Правило дрес-коду має гармонійно вписуватися в систему розуміння об’єктивної реальності. Не тільки в матеріальному, в «костюмному», плані, а в першу чергу в плані строгих духовних правил. Правил, які формувалися впродовж тисячоліть і впродовж цих тисячоліть довели свою цінність. І найяскравіший приклад в цьому плані – це надійні союзники України, які допомагають вистояти у війні проти оскаженілої від крові орди “інакших”.

Можливо, ці люди, перебуваючи у стані молодої невизначеності, ще поведуться на «Перед вами портрет злочинця/науковця». Але! Ці люди ніколи не скажуть, що портрет бабульки і портрет дідульки є портретом однієї людини…  

І ці люди розуміють, що свобода – це якраз не ходити в трусах по супермаркету і пожадливо рвати зубами хлібину…

 

 

Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma