Згідно за анонсом на «Кінокраді», цей японський фільм мав розповісти мені про Корею 16-го сторіччя, про епідемію зомбятини та нещасного принця-бастарда та його нікчемне, хоча й небезпечне існування. Але в самому хвільмі чомусь показали Китай перед самим об’єднанням. Зомбаків не було взагалі, бо єдиного огидного та паскудного мутанта, який слугував катом у всіх царів тогочасся того царства, справжнім зомбі вважати аж ніяк не можна. То була просто здоровенна тупа потворна тварюка з інтелектом нажче плінтуса і з’являвся лише два рази на екрані, коли треба було когось вбити жорстоко та нестримно.
Насправді цей фільм про двух хлопчиків, що були рабами у потворного китайця-куркуля. Але вони хотіли кращої долі і усвідомлювали, що досягти мети зможуть лише тоді, коли стануть вправними мечниками. Тож весь свій вільний час вони тренувалися.
Аж ось одного разу їх побачив якийсь військовий командир і забрав у плазуючого перед начальством китайського куркуля одного з них. Другий залишився на своєму місці в стодолі. Через кілька років поранений щасливчик з’явився на подвір’ї куркуля та наказав товаришу терміново бігти до сусіднього села. Там виявився цар, який втік з палацу, бо його брат (по батьку) зчинив заколот. Цар був як дві краплі води схожий на хлопця, що його генерал забрав до палацу і той бувший раб був двійником царя. Причому добровільно і вважав це за честь для себе.
Після цього вони багато мандрували, билися з усякими потворами та тіпа людьми, аж доки не задружили з диким гірським народом. Ватажком там була ахірєнно красива китаянка (чи то японка – хз) і всі разом вони пішли мочити негідного царева братана.
А той брат був ще той поц та покидьок, який впивався власною величчю та нарцисував навіть перед собою в сральні. Тож не є дивним, що вигріб він таки по повній програмі, той хусім.
Більш за все там мені особисто сподобався один з генералів, який підтримав законного царя, коли дізнався, що він збирається завоювати всі царства Китаю, об’єднавши їх в імперію. І лише наприкінці хвільми до дурного царя та неосвіченого хлопця-мечника (який таки став генералом) дійшло, що всі вони – пішаки в великій грі по об’єднанню розрізнених китайських провінцій, що її вів отой здоровенний амбал-генерал.
Тож із корейськими зомбаками мене кинули.
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma