Тексти Старшої Едди надано в перекладі з давньоісландської мови Віталія Кривоноса.
Повчання Високого як Моральний кодекс громадянина
1.
Старша Едда містить Повчання Високого. В них Одін викладає основні правила життя, яким треба слідувати, щоб бути гідним членом суспільства. Більшість їх і зараз прийнятна для людей. Перша частина Повчань (1-46) присвячена тому, як поводитися, щоб позбутися непотрібних проблем – а точніше, не створити їх собі. Друга (47-89) - це збірка притч, що пояснюють викладені в першій частині правила в доступній і зрозумілій, більш розгорнутій формі. Третя частина (90-110) – це Пісня пісень, розповідь про те, як слід будувати стосунки з жінками. А четверта, заключна, більше схожа на автобіографію Одіна, яку він викладає якомусь Лоддфафніру у вигляді порад. Причому ділиться ця частина на самі поради у побуті (111-137) і на езотеричний досвід самого Одіна, пов'язаний з розумінням ним магічної мудрості та рун (138-164). Перша частина закликає жити мудро, керуючись високими моральними принципами. Тут Одін основний акцент робить на те, щоб слухач зрозумів, що головне в житті – не зовнішня мішура, а здобуття мудрості та друзів, які не зрадять. Особливо обговорюється проблема, пов'язана зі споживанням спиртного – пити рекомендується небагато, основний наголос на бенкетах робити не на випивку, а на спілкування з досвідченішими людьми, запам'ятовуючи їхні розповіді. Навіть наїдатися Одін радить не в гостях, а вдома, бо: Чарку тримаючи, муже, пий медовуху, та в міру, мову веди, як годитьтся, буде не дивно ані для кого, як спать рано підеш. Жадібний муж, не маючи тями, жере собі до загину; часто сміються з пуза дурного, як прийде до мудрих. Рано поснідай, та в гості зібравшись, добре поїж. Сидить і сопе той, хто голодний, і зможе промовити мало. І не менш корисними виявляються поради щодо правил поведінки в гостях: Знає худоба, що скоро вже треба іти з пасовиська; а муж нерозумний спинитись не може, живіт напихає. Муж нещасливий і кепської вдачі кепкує з усього; знати не може, хоча знати мав би, що й сам не без вади. Муж нерозумний, як прийде у гості, хай краще мовчить; ніхто не помітить, як мало він знає, коли небагато і скаже; та муж нетямущий знати не може, що бовкає він забагато. Хто багато балака, не може змовчати, той бовкне дурницю; хто прудко вертить язиком без упину, часто поплатиться важко. Поглядів зверхніх на інших не кидай, в гості прийшовши; мудрим ся дуже хтось має, поки його не питають, і весело далі святкує. Мудрим ся має, хто з хати чкурнув, образивши гостя; не знає дотепник, що жартом своїм гнів набалакав на себе. Звивистьий шлях до кепського друга, хоч хата його недалеко, до доброго друга дорога проста, хоч і неблизько живе. Гість, як прийшов, сидіти не має задовго в господі; збридне і друг, як мешкає довго в хаті чужій. За статками тими, що їх нажито, побиватись не варто; візьме набуте все ворог, те, що гадав дати другові, вийде на гірше. Зброю і одяг друзям даруй, то їх вельми потішить; щедрий і щирий дружбу зміцнить, якщо буде доля ласкава. Другу своєму вірним будь другом, даром плати за дарунок; кпина за кпину гідна віддяка, за зраду-обман. Другу своєму вірним будь другом, також і друзям його; з недругом друзів жоден з мужів знатись не мусить. Знай же, як є в тебе друг, якому ти віриш й від нього добра дожидаєш, думками ділися із ним, дарунки роби, часто навідуй. З тими ж, у чиєму доброму відношенні людина засумнівалася, Одін радить чинити адекватно: Як маєш знайомця, віри якому не ймеш, та хочеш від нього добра, красно з ним розмовляй, мислі приховуй, обманом за зраду плати. Також із тим, кому віри не ймеш і маєш підозри: мусиш всміхатись йому, розмовляти красиво; подібним плати за подібне. Як бачимо з наведеного, це досить чітке керівництво до дії з поведінки людини в суспільстві. Причому незалежно від цього – серед свого народу ти чи серед чужих людей. Друга частина - це вже філософське обґрунтування раніше сказаного, засноване на особистому досвіді. Ось що Одін говорить про розумну поведінку та спілкування: Жар від жарини прийме вогонь й від пломеню пломінь; людина в людини науки дістане, у тиші – здуріє. Спитати і мовити той має вміти, хто хоче прозватися мудрим; відати мусить один, а не двоє, решта узнає від трьох. Силу свою має розумний обачно являти; виявить він і поміж звитяжців за інших сильнішого. … за певні слова, сказані мужем, іноді важко платити. А також про тих «друзів», яких багато, коли в тебе є матеріальні цінності, і які зникають, якщо з тобою трапляється якесь лихо: Тут і там на гостину запросять мене, як м'яса не буду просити, чи два шматки шинки я другу віддам, один в нього з'ївшиПідписуйтесь на наш Telegram канал Enigma