Enigma Enigma

Raul

2021-11-25 14:38:23 eye-2 3509   — comment 0

Примусова вакцинація. Практика ЄСПЛ

Стаття 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод накладає на державу позитивний обов’язок вживати необхідних заходів для захисту життя осіб, які перебувають під її юрисдикцією.

Цей обов’язок складається із двох елементів:

  • запровадження нормативно-правової бази і

  • вжиття практичних превентивних заходів.

З іншого боку, стаття 8 Конвенції передбачає захист від свавільного втручання держави у приватне життя особи та містить перелік випадків, коли таке втручання можливе:

  • втручання здійснюється згідно із законом;

  • є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни;

  • для запобігання заворушенням чи злочинам;

  • для захисту здоров’я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Юридичне медіа “Спілка мертвих юристів” вивчило практику ЄСПЛ за останні сорок років аби дослідити, що ж саме говорить Суд про вакцинацію.

Карло Боффа проти Сан-Марино, 1998

Про що справа: 14 батьків з Сан-Марино відмовилися дати згоду на обов’язкове щеплення їх дітей від гепатиту В.

Що сказав суд: держава наділена широким полем розсуду в питаннях вакцинації як способу запобігання поширенню небезпечних захворювань та визнав, що в цій справі таке втручання було необхідним в демократичному суспільстві.

Соломахін проти України, 2012

Про що справа: заявник оспорював проведення вакцинації від дифтерії.

Що сказав суд: Суд вказав, що 1) так, фізична недоторканність особи охоплюється концепцією «приватне життя», яке захищене статтею 8 Конвенції (X and Y v. the Netherland), 2) так, недоторканність тіла людини стосується найбільш інтимних сфер приватного життя, а обов’язкове медичне втручання, навіть незначного характеру, є втручанням у це право на приватне життя (Y.F. v. Turkey) 3) так, обов’язкова  вакцинація як процедура є втручанням у право на повагу до приватного життя, а саме фізичну та психологічну недоторканість, передбачені статтею 8 Конвенції. Однак таке втручання було передбачене законодавством України та переслідувало легітимну мету охорони здоров’я, що не може вважатися порушенням статті 8 Конвенції, а саме права на приватне життя. 

Ваврічка та інші проти Республіки Чехія, 2021

Саме це рішення сьогодні згадують юридично талановиті фейсбук експерти з антивакцинування. Тому опишу його детальніше. 

Про що справа

Справа стосується шістьох заявників, серед яких батько, який не хотів вакцинувати своїх дітей та був притягнутий через це до відповідальності у Чехії у вигляді штрафу, а також заявники, які з різних причин (зазвичай через стан здоров’я у дитинстві або переконання батьків) не отримали обов’язкових вакцин у дитинстві та через це не були допущені до закладів освіти. Батьки скаржилися на накладення на них санкцій за відмову від обов’язкової вакцинації їх дітей від загальних захворювань (дифтерія, коклюш, правець, поліомієліт, гепатит В, кір і краснуха).

Що сказав ЄСПЛ

Суд визнав наявність втручання у права заявників. А також і те, що таке втручання було законним, пропорційним та необхідним в демократичному суспільстві (про цю другу тезу експерти-антивакцинатори рідко згадують). 

ЄСПЛ допустив відповідальність у вигляді штрафу за недотримання обов’язку вакцинації батьком дитини. ЄСПЛ наголосив на тому, що санкції за відмову від вакцинації мають носити захисний, а не каральний характер.

Практика показує, що у питанні обов'язковості вакцинації від небезпечних хвороб суд стає на бік національного законодавства і визнає такі заходи допустимими та необхідними у демократичному суспільстві.

 

Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma