Світлина з офіційної сторінки:
Проблема
Компетентність, взаємна довіра, спільне розуміння, намір командира, віддання наказів, дисциплінована ініціатива та прийняття ризику, як принципи командування місією, на мою думку, поки що не стали всеохоплюючою філософією та культурою військового лідерства у #ЗСУ.
Така філософія зосереджена на намірах командира і наданні підлеглим повноважень приймати рішення в рамках цих намірів. Командування місією — це «командування й контроль, які дають змогу підлеглим приймати рішення та децентралізовано виконувати його відповідно до ситуації» (Department of the Army. (2019). ADP 6-0: Mission command: Command and control of Army forces).
Отже, мета командування місією — надати командирам можливості гнучко діяти та швидко реагувати на мінливі ситуації, зберігаючи контроль над своїм підрозділом в бойових умовах.
Однак, багато командирів тактичної ланки #ЗСУ ще й досі відчувають на собі «радіоактивний» вплив «совкових» (читай кацапських) принципів командування з вищих щаблів: «роби так, як я сказав»; «ініціатива карається»; «солдат не повинний нічого знати, окрім об’єкта атаки»; «я начальник – ти дурак»; «мене не @бе, але щоб було виконано» або пишуть в бойових розпорядженнях в п. 1 про «Відомості про противника» таке: «Згідно розвідувальних даних старшого начальника», а в п. 2 про «Об’єкти, цілі, які уражаються в інтересах підрозділу засобами старшого начальника» таке: «Буде доведено окремим розпорядженням», якого ніколи не дочекаєшся тощо.
Як наслідок, домінуючим принципом є вимога виконувати завідомо суїцидні бойові накази (розпорядження), закриваючи «дірки» зведеними і не злагодженими між собою підрозділами життями найкращих українських солдатів, сержантів і офіцерів заради амбіцій або тупорилості цивільних клерків-політиків і сраколизів-пристосуванців в погонах. Вони багато, щоб розповіли аби могли.
Можна зробити припущення, що таким чином дехто з ворожих агентів впливу (або «кротів» у владі чи корисних ідіотів, яких значно менше) цілеспрямовано знищує ядро досвідчених військових лідерів, а разом з ними і найбільш боєздатні команди, що спроможні інтенсивно каналізувати кацапню. Метою може бути посадка за стіл перемовин, щоб домовитися з ворогами (для них – кураторами) десь «по середині» і заморозити війну до нової гарячої фази по готовності через пару років.
Іноді сутність децентралізованого командування у нашій армії спотворюється тим, що старший командир (начальник) перекладає відповідальність за свою повну бездіяльність, некомпетентність та пристосуванство до забаганок (а не наказів) старших начальників, яке призводить до невиправданих втрат людей на командирів нижчих ланок управління і тим самим – уникає її (бо хтось зверху сліпо довіряє йому і прикриває його «ознаки злочину»).
У нашій армії навіть з’явився новий, до цього невідомий у цивілізованих арміях, «медичний» діагноз – «відмовник». Це коли залишки особового складу цілих підрозділів із-за неможливості виконання того чи іншого бойового наказу (великих втрат, відходу, виснаженості, боягузтва, паніки тощо) масово відправляють на військово-лікарські комісії (ВЛК) на предмет ступеня придатності до військової служби. Звісно, що люди не встигають вчасно (за 10 днів) проходити комісію із-за тисячних черг і в додаток отримують ще й «посилення відповідальності» у вигляді кримінального провадження по СЗЧ.
Поясню детальніше. У направленні військовослужбовців на ВЛК, у графі 7, у клітинці попереднього діагнозу, командир військової частини, який підписує його, всім підряд пише слово «відмовник» – такий собі пароль військовим лікарям до певних дій.
Чи не вбачається тут ознак цілеспрямованої диверсійної роботи з боку совкового командування зі знищення бойового духу особового складу?
Саме ці метаморфози в реалізації принципів командування місією в ЗСУ також є головним чинником того, що культура аналізу проведених дій – АПД («After Action Review») швидше приживається і культивується командирами на тактичному рівні (війна швидко вчить і спонукає їх впроваджувати досвід), і водночас – масово ігнорується «полководцями» та «архітекторами перемоги» на оперативному і стратегічному. Це не вороже ІПСО вбиває клин у довіру підлеглих до вищого керівництва, а «совкодрочери» у вищих ланках управління руйнують цю довіру своїми діями або бездіяльністю.
Пояснення метаморфози, на мою думку, просте: самокритичний аналіз і визнання власних помилок в АПД, засвоєння уроків для покращення процесів і результатів непритаманне деяким керівникам вищої ланки органів військового управління (прізвища кожен з вас назве і згадає за фактами), які до цих пір діють за названими вище принципами і глибинно руйнують бойовий дух в ЗСУ із-за своєї глибинної аморальності і відсутності цінностей, як таких.
Варіант вирішення
Джоко Віллінк – командир загону бойових плавців ВМС США «SEAL», «Абсолютна відповідальність» (2017):
«Загалом неможливо керувати командою, у якій не більше ніж 6-10 учасників, а надто коли щось іде не за планом і неминуче з’являються непередбачені обставини. Від жодного старшого керівника не можна очікувати, що він упорається з десятками осіб, що й казати про сотні.
Команди повинні ділитися на легко керовані групи від 4-х до 5-ти (авт. – військовослужбовців) із чітко визначеним лідером, а ті повинні добре розуміти загальну місію (авт. – усвідомити головне призначення та відповідальну роль як свою, так і підрозділу) та її кінцеву мету – намір командира.
Молодшим лідерам варто надавати повноваження приймати рішення стосовно ключових завдань, необхідних для якомога ефективнішого і результативнішого виконання місії.
Команда має ділитися на менші групи задля максимальної результативності в конкретній місії, а їхні лідери мають чітко усвідомлювати свої обов’язки. Кожен тактичний лідер команди повинний розуміти не лише, що робити, а й НАВІЩО.
Якщо лідери на передовій не розуміють, НАВІЩО виконують якесь завдання, то повинні попросити керівника пояснити…
«Децентралізоване командування» не означає, що молодші лідери або члени команди будуть діяти за власним планом, адже це призведе до хаосу. Натомість молодші лідери повинні чітко розуміти, що входить у їхні повноваження щодо прийняття рішень: «ліві та праві рамки» їхніх обов’язків.
Окрім того, вони мусять спілкуватися зі старшими лідерами й радитися стосовно рішень, які виходять за межі їхніх повноважень, а ключову інформацію передавати вгору ланцюжком, щоб керівництво могло прийняти зважене стратегічне рішення. Командири на полі бою повинні з’ясувати, що потрібно зробити, і виконати це, повідомивши вищому керівництву свій план дій, а не запитувати: «Що ви хочете, щоб я зробив?».
Молодші командири повинні проявляти ініціативу, а не реагувати на вказівки. Щоб отримати повноваження приймати рішення, лідери на передовій обов’язково мають виконувати завдання впевнено. Тактичні лідери повинні гарантовано знати, що чітко розуміють стратегічну місію і «намір командира». Вони мусять несвідомо ВІРИТИ (авт. – довіряти), що старші лідери підтримають їхні рішення. Без цієї віри молодшим лідерам годі впевнено виконувати завдання, а отже, вони не зможуть ефективно застосовувати «децентралізоване командування».
А щоб мати таку певність, старші лідери ПОСТІЙНО МАЮТЬ СПІЛКУВАТИСЯ Й ПЕРЕДАВАТИ ІНФОРМАЦІЮ — у колі військових ми називаємо це «ситуаційною обізнаністю» — своїм підлеглим керівникам. І так само молодші керівники повинні передавати ситуаційну обізнаність старшим лідерам угору ланцюжком, щоб ті лишалися поінформованими, а надто це стосується вкрай важливої інформації, що впливає на прийняття стратегічних рішень…
Усвідомити правильну позицію для себе як лідера – засадничий складник ефективного «децентралізованого командування», і не лише на полі битви… це засадничий складник перемоги».
Шановна політична українська нація (а не нАрід), і особливо визнані підлеглими авторитетні військові лідери, ви повністю впевнені в тому, що той, хто підпише план наступу сил оборони на звільнення української території від російської окупації (а не ті, хто , вибачте, щоденно піариться у ЗМІ про нього), правильно застосує принцип «децентралізованого управління» у командуванні місією?
А він сам впевнений у цьому?
#Бойове_лідерство_українців
#Місія_насамперед_люди_завжди
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma