«Ми відмовляємося виправдовувати звірства Путіна і відмовляємося вдавати, що умиротворення зупинить вторгнення. Ми чудово розуміємо моральну прірву між агресором і тим, хто захищається, і не поведемося на махінації і брехню апологетів Кремля.
Україна стикнеться зі складними викликами в найближчі дні. І, як сказав Байден у цій Академії 2014 року, демократія – не місце призначення. Демократія – це дорога, дуже важка. Ви обрали курс мужності, ми – теж. Друзі мої, ви крокуєте важкою дорогою, але ви не йдете нею самі». Ллойд Остін. Із виступу в Дипакадемії
Вівторок 05 листопада 2024 року. Те, чого не побачив Шейтельман, побачив Яковина і здригнувся від передчуття. Так, я про вибори в США. Про останній знак глобальних перемін у сучасному світі.
Перша ознака цих перемін проявилася у 2006 році, коли вийшла у світ книга Єгора Гайдара «Гибель империи. Уроки для современной России». Це була реакція реформатора Єгора Гайдара на послання президента росії Федеральним зборам 2005 року, в якому фактично було анонсовано початок відновлення російської імперії. Гайдар намагався застерегти росію і весь цивілізований світ від катастрофи. Але ні в росії, ні в цивілізованому світі на попередження Гайдара банально не звернули уваги.
Наприкінці того ж таки 2006 року Єгор Гайдар був госпіталізований в Дубліні з симптомами важкого отруєння. Анатолій Чубайс, близький друг Гайдара і останній із когорти перших російських реформаторів, пов’язав це отруєння із вбивством Олександра Литвиненка і Ганни Політковської (для довідки: до шлюбу – Ганна Степанівна Мазепа; Ганна Мазепа народилася в сім’ї радянського дипломата Степана Мазепи, який працював у постійному представництві Української РСР при ООН).
Фахівці пов’язують череду вбивств російських реформаторів, які намагалися перетворити росію в демократичну державу, саме з активізацією проімперських сил в росії.
«Через несколько недель с начала вторжения России на Украину и за пару дней до своего отъезда из России, Анатолий Чубайс на своей странице в фейсбуке опубликовал пост, который был посвящён дню рождения покойного Егора Гайдара. В посту сообщалось: «В наших спорах о будущем России я не всегда с ним соглашался. Но, похоже, Гайдар понимал стратегические риски лучше, чем я, а я был неправ». Вероятно имелось ввиду об угрозе постимперского синдрома России, о котором Гайдар писал в своей книге» (Википедия)
Минуло дев’ятнадцять років від перших публічних імперських заяв Путіна до глобальної катастрофи, до прірви третьої світової війни, над якою завис сучасний світ.
Як же прореагував весь світ на глобальний виклик?
Судячи з того, що перші серйозні питання в цьому плані піднімалися ще у 2015 році на дебатах кандидатів у президенти США від республіканської партії і що ці питання так і не знайшли відповіді, то можна однозначно сказати: світ зовсім не прореагував на глобальні виклики. Чому?
Тут проблема не тільки в олігархах, для яких прибуток є філософією життя. Не тільки в істеблішменті, який насправді сьогодні заправляє світовою політикою на свій лад і виходячи із власних інтересів. Іноді навіть меркантильних. Звернемо увагу на особистість, яка стала своєрідним ”Гордієвим вузлом“ у сучасному світі – це Ілон Маск.
Отже, 06.11.24 американські виборці поставили останню крапку в бурхливих процесах, фінал яких ми будемо спостерігати вже скоро…
Першим, хто поставив перед собою питання «Чому?» був геніальний філософ Миколай Кузанський. І він знайшов відповідь на це питання.
Вивчивши античну філософію і науки, які отримали свій розвиток від філософії, та проаналізувавши історію античного суспільства, Кузанський зробив висновок, що розквіт античного світу жорстко пов’язаний із розвитком античної філософії та науки. А загибель античного світу починалася із переслідування та фізичного знищення геніїв античного світу, як Сократ, Анаксагор та Архімед.
Останнім етапом перед катастрофічним зсувом античного світу, який на той час сприймався як Апокаліпсис, була підміна філософії як науки, що активно розвивала інтелект людини, виключно ораторським мистецтвом, за допомогою якого можна було вправно маніпулювати свідомістю людини і досягати поставленої політичної мети. І залишки античної демократії, в якій розвивалася філософія інтелекту, були розтоптані імперцями, у свідомість яких був вбудований емоційний інтелект на основі ораторського мистецтва…
Тобто, саме Цицерона можна назвати родоначальником ”емоційного інтелекту“… Фінал Цицерона є цілком символічним…
Співставивши всю детально досліджену інформацію, Миколай Кузанський зробив несподіваний висновок: «Питання цього світу, тобто Бога, є справою розуму, інтелекту, а не сліпої віри, яка перетворює Бога в персоніфіковану особистість. Бо Бог є Абсолют». Далі геніальна енергія Кузанського розвинула цей висновок у майбутнє: «Всесвіт подібний сфері, центр якої знаходиться скрізь, а окружність ніде... Пізнавальні можливості людини обмежені прихованою сутністю, а знання у формі символів, у формі загальної абстракції, може створювати у нашій уяві те, чого в природі просто не існує і тим само твориться насилля над природою, підкоряючи її нашій уяві». (Г.Е.Аляев «Богословско-космологические идеи Николая Кузанского в историко-философском контексте», Полтава).
Далі менталітет філософа Кузанського спонукав до реалізації своїх ідей. Користуючись своїм впливом на Римську курію, кардинал Кузанський підштовхнув авторитетні на той час монаші ордени (єзуїтів, бенедиктинців, францисканців, домініканців) до поширення просвітництва, до організації світських шкіл, коледжів та університетів по Європейському континенту. Далі було створення Академій, які стали модними вже в середовищі аристократів і в яких, спираючись на архіви, можна було побачити тих же монахів та абатів.
Тішу себе думкою, що ідею з поширенням просвітництва Кузанський запозичив у Данила Галицького, який після рішучих адміністративних реформ продовжив започатковану ще Ярославом Мудрим обов’язкову початкову освіту для дітей всіх верств населення. Це ще до нашестя Батиєвої орди, коли на місці Москви жаби кумкали. Ця ідея короля Данила була розвинута князем Острозьким в Академію і продовжена гетьманом Конашевичем-Сагайдачним. В результаті – син кріпака і сирота Тарас Шевченко отримав початкову і обов’язкову освіту…
Навіть у похмурі часи, коли у Франції аристократи керувалися неписаним гаслом “Після нас хоч потоп!”, академічна наука була модною серед тих же аристократів. І саме із цих аристократів вийшли відомі сьогодні науковці, які не просто підтримали селюка Лапласа, який після світської школи бенедиктинців, закінчив провінційний коледж, створений домініканцями, але й прийняли його у своє коло. Дружина Лапласа була донькою аристократів де Курті де Романж.
Отже, Декарт, Ньютон і Лаплас фактично започаткували європейську науково-технічну революцію, фундаментом якої було Європейське Відродження та філософія Миколая Кузанського.
В другій половині двадцятого століття, після глобальних потрясінь, які були викликані двома світовими кривавими війнами, кризами і соціальними революціями, політична мапа світу змінилася докорінно. Пройшовши загартування вогнем та кров’ю, людство з надією глянуло у майбутнє. Людство вийшло у Космос.
Так, науково-технічна революція принесла із собою не тільки небувалі криваві світові війни, але й небувале піднесення світової економіки, завдяки надзвичайно високій продуктивності праці, та якості життя. І саме вихід людини у відкритий Космос став апогеєм науки та технологій двадцятого століття.
А 20 липня 1969 року, коли перша людина ступила на поверхню Місяця, остаточно розбурхало уяву цивілізованого світу. Це був день, коли людство повірило у свої сили на відчайдушний крок…
На фоні охолодження суспільної уваги до різного роду ідеологій у другій половині ХХ століття, наука почала швидко проникати в усі прошарки суспільства за допомогою науково-популярних бестселерів і науково-фантастичних творів. У своїй уяві романісти успішно мандрували спочатку планетами Сонячної системи, а потім відважно поринули до зірок. Читача не засмучувала сила-силенна складної механічної техніки, важких електричних кабелів і, нарешті, гори паперових книжок, якими набивалися під зав'язку гігантські зорельоти. Читач був готовий сам штовхати зорельоти заради одного – заради мрії ступити в новий незвіданий світ.
І саме на цьому романтичному піднесенні були сформовані Гельсінські угоди, як заключний акт Наради з безпеки та співробітництва в Європі.
Гельсінські угоди 01 серпня 1975 року зафіксували державні кордони країн, членів ООН, які сформувалися після другої світової війни і узгоджували мирні взаємовідносини поміж всіма державами.
Державний кордон України, на той час Української РСР, як країни засновниці ООН. Також були зафіксовані Гельсінськими угодами. Включно з Кримом. І від Москви на той час не прозвучало жодного слова проти. Це так, до відома…
Світ, здавалося вступив у нову фазу свого розвитку. Навіть “кремлівські старці” (Політбюро ЦК КПСС) раптом заговорили про ”цінність життя“ кожної людини і… послали військо в Афганістан…
Так, мабуть саме з 1979 року почалося поступове сповзання людства у морок деградації. І якщо ви сьогодні наберете в пошуковику слово «Челленджер», то він вам видасть купу фотографій та рекламних проспектів автомобіля «Додж Челленджер», а не космічного багаторазового корабля, на які космічні романтики покладали надії майбутніх подорожей по Сонячній системі. Нинішні романтики задовольнилися крутою тачкою та сонячними пляжами.
Космічна програма «Спейс Шаттл», яка бачилася продовженням закритої космічної програми «Аполлон», насправді зациклилась на міжнародній космічній орбітальній станції, а у 2011 році закрилася без надії відновлення. А ще перед закриттям програми «Спейс Шаттл» зникла інформація про розробку іонних та ядерних двигунів для космічних пілотованих кораблів. Сьогодні читач навряд чи знайде бодай якусь інформацію про «космічні ліфти»…
Але чому така увага саме до космічних програм? Адже у людства є купа проблем, які вимагають зосередження колосальних ресурсів для їх вирішення: економіка, соціальні конфлікти, які можуть перерости у криваві протистояння і, нарешті, глобальне потепління…
24.02.22. Цей день став своєрідним і знаковим порогом, невидимим бар’єром, через який змогли переступити не всі політики світу. Навіть інтелектуали спіткнулися об цей невидимий бар’єр…
Читач звернув увагу, що не тільки політики світового рангу, але й деякі авторитетні інтелектуали вживають термін “конфлікт” і обережно так обминають відповідний до ситуації термін ”війна“? Чому?
Так! Миколай Кузанський свого часу дав точну відповідь на це питання, а нам лишилось тільки проілюструвати цю відповідь.
Знову повернемось у другу половину двадцятого століття, коли людство, залікувавши криваві рани від другої світової війни, із захватом спостерігало за своєрідним змаганням двох політичних систем – США та СССР. І першим пунктом цього змагання були саме космічні програми.
Базою космічних програм було стратегічне озброєння цих політичних систем – важкі балістичні ракети. Але! Пілотовані космічні кораблі вимагали нових проектів, які могли б забезпечити життя та орієнтацію екіпажу у відкритому Космосі, та стійкий зв’язок із Землею.
Тобто, потрібні були додаткові зусилля науковців та інженерів різних галузей, аби реалізувати космічну програму. І ось тут (саме тут!) прийшла на допомогу квантова механіка, за допомогою якої громіздку, дуже дорогу і ненадійну лампову радіоелектроніку було замінено на напівпровідникову…
І саме звідси почався, можна сказати, квантовий стрибок на новий рівень розвитку цивілізації! Саме із середини двадцятого століття, саме із космічної романтики починаються сучасні смартфони, без яких не уявляється сучасне життя. Саме космічна романтика дала поштовх для розвитку нових систем верстатів з ЧПУ та робототехніки вже у промисловості, що в рази збільшило продуктивність праці і …додало вільного часу для величезної маси людей…
Поряд із стрімким розвитком космічних проектів, які надихнули на такий же стрімкий розвиток технологічну економіку, розвивалися і соціальні процеси, які й визначили майбутнє цивілізованого світу.
На початку шестидесятих років двадцятого століття США заполонив молодіжний рух "хіпі", або "діти квітів", зі своєю своєрідною філософією, яка швидко перекинулася за океан, в Європу. Довге волосся, "нечесане, як керосинова лампа", джинси, музика і рок-фестивалі, своєрідні танці, які разом із мокасинами були запозичені в американських індіанців, заполонили консервативний Європейський континент. "Бути вільними без будь-яких зобов'язань" стало гаслом тогочасної молоді, а повне презирство до будь-якої роботи та інтелектуальних пошуків стало стилем кочового життя. І не тільки кочового…
Навіть в Україні в 70-х роках з’явились прихильники "дітей квітів". В молодіжному середовищі швидко поширювався не тільки стиль одягу та зачісок, але й філософія життя хіпі. Київські хіпі облюбували Андріївський узвіз, тусувалися на схилах Замкової гори, де пили "Портвейн", бренькали на гітарах і розмовляли про "нове життя".
«Америка. Середина 60-х. Уряд жене народ у В'єтнам, воювати за чиїсь інтереси. Серед студентів та інтелігенції знайшлися люди, які не бажали жити в ногу з часом, які розхитали устої, прийнявши на себе основний удар з боку цивільного суспільства, викладаючи свободу душі і тіла.
На їх умовах піднімалося нове покоління розслаблених, не бажаючих воювати і працювати (абсолютно аморальних, з точки зору стрэйт) покоління хіпі. Вони називали себе дітьми квітів, одягалися в сексуально зухвалий одяг, слухали незрозумілу музику, говорили неквапливо. Ці люди були першим і єдиним щасливим поколінням, що змінювало світ навколо себе за своїм образом і подобою, упевнені в своїй правоті.
З'явилися хіпі в передмісті Францисько, в районі Хейт-Ешбері. Місцева влада не звертали на них серйозної уваги, аж до літа 67-го року (назване згодом Золотим Літом Любові), коли відбувся перший фестиваль поп і рок музики в Монтері. Біля 50.000 з Покоління Закоханих спрямувалися в Монтері в яскравих бусах, потертих "Levis", з дзвониками, в квітчастих, химерних платтях.
Велике справжнє свято без колон і маршів, свято, де на сцені розвівалося знамено "Любов, Квіти і Музика". Спонтанний виплеск радості, емоцій, що стали легендарними концерти під відкритим небом: Big Brothers & Janis Joplin, Jefferson Airplane, Greateful Dead. А ще море любові і розуміння, усмішки і щасливі особи...
Хіпі - люди мистецтва. Вони виявили себе в музиці, літературі, театрі і живописі. Віддано полюбивши авангардизм і футуризм, побачили в них найбільш точне відображення своєї душі. Далі, Босх, Ель Греко, Марк Крокував і інші, що творили на грані нереального і божевільного.
Письменники і поети - Роберт Хайнлайн, Річард Бах, Карлос Кастанеда, Кен Кизі, Артур Рембо, Герман Гессе. Музика, яка живе і по сьогоднішній день ("The Beatles", Jefferson Airplane, Janis Joplin, "The Doors", "Pink Floyd"). З легкої руки хіпі рок-музика проникла в театр. З'явилися мюзикли і рок-опери "Волосся", "Томмі", "Ісус Христос-суперзірка", по яких були зняті фільми, популярні досі»
https://osvita.ua/vnz/reports/sociology/12404/
Наведена цитата взята з реферату на сайті «Освіта.UA», «Вища освіта в Україні».
Для початку видалимо із наведеної цитати приховане лукавство російських пропагандистів, яке українські студенти поспіхом і неусвідомлено занесли в реферат: «Серед студентів та інтелігенції знайшлися люди, які не бажали…».
Ні в Америці, ні в Європі студенти не приймали участі в рухові хіпі. Чому? Пояснення буде далі. Виключно російське поняття «інтелігенція» невідоме для західного суспільства («Енциклопедія історії України. Інтелігенція та інтелектуали»)
В сухому залишку ми маємо досить пристойне пояснення філософії руху молоді, не переобтяженої фізичною роботою та розвитком власного інтелекту. Молоді, в якої було досить вільного часу виключно для мистецтва та різноманітних фестивалів. Питання, а хто саме має забезпечувати їхнє безтурботне життя, тут не ставилось.
«Однак, незалежно від визначення соціальної приналежності хіпі, варто цілком погодитись із тезою французького соціолога Ж. Еллюля, який зазначав, що подібні молодіжні субкультури здатні існувати лише тому, що західна цивілізація могла дозволити собі розкіш утримувати своїх бунтівників, оскільки решта суспільства була залучена до високопродуктивної праці» (А.В.Мінаєв «Рух хіпі»)
https://cdn.eto-ya.com/andrmin1975chernivtsi/2011/02/minaev_ruh_hippy.pdf
Отже, згідно реферату на «Освіта.UA» філософія хіпі будувалася на дуже привабливій ідеї “вселенської любові”, в якій не було місця для насилля. Ця ідея, вкупі із ”сексуальною революцією“, потертими джинсами, мокасинами і рок-фестивалями швидко захопила західне суспільство. І панувала в Західній Європі впритул до 24.02.22.
Аби розплутати клубок протиріч, закладений у філософію хіпі, яка успішно дожила до наших днів і обіцяє так же успішно розвалити європейську, і не тільки, демократію, довелося покликати на допомогу свого найкращого порадника – це ШІ Assistant.
«Хіпі часто критикували академічний світ і традиційні освітні системи, вважаючи їх обмежуючими. Вони шукали альтернативні способи отримання знань, такі як досвід, мистецтво та спілкування з природою.
Для багатьох хіпі особистий досвід і інтуїція мали більшу цінність, ніж формальна освіта. Це призводило до акценту на духовному розвитку, самовираженні та експериментах з психоактивними речовинами.
Хіпі вважали, що традиційні інтелектуальні підходи сприяють системам, які породжують конфлікти і несправедливість. Вони прагнули до більш інтуїтивного, чутливого підходу до життя.
Цей антиінтелектуалізм може бути ілюстрацією внутрішніх протиріч руху. Хоча хіпі прагнули змінити світ, їхнє презирство до традиційного інтелекту часто обмежувало можливості для глибшого аналізу соціальних проблем.»
ШІ точно порозкладав усе по поличках і зробив акцент на головному: у своїх пошуках альтернативи хіпі спиралися на досвід та інтуїцію і повністю відторгали академічну науку, інтуїтивно використовували східну філософію та популярні релігійні течії, як індуїзм, буддизм та даосизм. Бо саме тут вони бачили накопичений впродовж століть досвід побудови нової філософії “вселенської любові”.
І сьогодні саме філософія “вселенської любові” вимагає від України припинити війну і піти на переговори з росією за будь-яких умов, а від наших європейських партнерів вимагає припинити поставки зброї в Україну. Що буде далі, після припинення війни і початку переговорів, філософія “вселенської любові” не тлумачить, бо не має конкретної відповіді. "Любов, Квіти і Музика" і …все… «Насильство, дегуманізація, стадність», як побічний ефект “вселенської любові”, частина європейського електорату воліє не згадувати. Навіть коли реальність виявляється набагато складнішою.
«Головним проявом їхньої своєрідної активності стало проведення фестивалів рок-музики, причому наймасовішими і водночас найскандальнішими стали фестивалі, організовані в серпні 1968 р. у містечку Вудсток за 150 км від Нью-Йорка та в грудні 1969 р. в Альтамонті під Сан-Франциско в США (див. докл., напр.: [15, 92−95]). Видовище зосереджених на невеликих площах протягом кількох діб сотень тисяч осіб, специфічно одягнутих, які перебували майже постійно у стані наркотичного сп’яніння і періодично влаштовували “сеанси” нудизму та “вільного кохання” й піддавались нападам озвірілих “янголів пекла”, неодноразово обійшло екрани світового телебачення, ставши свого роду символом кінця 60-х рр. Загальна думка пересічних громадян країн Заходу була висловлена одним зі свідків фестивалю в Альтамонті: “Всі проблеми нашого суспільства нібито сконцентрувались в Альтамонті в одному величезному фокусі: насильство, дегуманізація, стадність” (цит. за: [15, 95])» (А. В. Мінаєв «Рух хіпі»)
Експерименти з ЛСД мали на меті, як стверджували апологети руху хіпі, розширення пошуків альтернативи у пізнанні довколишнього світу. Але! Саме експерименти з ЛСД привели рух хіпі до «насильства, дегуманізації, стадності». Саме в такій якості побачила цю молодіжну субкультуру консервативна частина американського та європейського електорату.
Однак європейські консерватори виявилися безсилими проти основних постулатів філософії хіпі, з яких, власне і складалася філософія “вселенської любові” – це відторгнення насильства у побудові довколишнього світу. Питання, а хто забезпечуватиме безтурботне життя від насильства не ставилось. Тут не спрацював навіть досвід Вудстоку та Альтамонту, в яких особливо яскраво проявилися саме «насильство, дегуманізація, стадність». І жодних висновків з того дикого дійства не було зроблено.
Більше того, філософію хіпі, в частині “вселенської любові” та “цінності життя кожної людини” взяли на озброєння політичні партії цивілізованого світу і трансформували цю філософію в політичні програми.
Проста для розуміння і легка для засвоєння електоратом філософія хіпі зацікавила партійну номенклатуру різних політичних течій ще й тому, що носіями цієї філософії на кінець двадцятого століття були люди мистецтва, тобто, публічні люди, які непомітно формують настрої електорату. Принаймні у тієї частини електорату, яка не заклопотана аналітикою подій, що відбуваються навколо.
Філософія “вселенської любові” стримувалася європейськими консерваторами протистоянням двох політичних систем, але із крахом СССР вона повністю опанувала настроями електорату.
Апологети “вселенської любові” торжествували і проповідували ідею, що саме під їхнім впливом зруйнувалося ”вселенське зло“…
Однак, вирішальну роль у тотальній перевазі філософії “вселенської любові”, на європейському політичному полі відіграла відсутність адекватної філософії життя від академічної науки в нових умовах нового світу. Зрозумілого і доступного для розуміння електоратом цивілізованого світу пояснення основ сучасної новітньої науки. Науки, яка забезпечила цей само електорат смартфонами та цифровими технологіями, які змінили світ. Але не змінили світогляд. Гігантська прірва між академічною наукою та повсякденним життям електорату немов би законсервувала древній світогляд людини з новітнім смартфоном в руках. (Жаклін Рюс «Поступ сучасних ідей»)
Зрештою, академічна наука немов би розтягнулася у шпагаті поміж квантовою механікою і релятивістською теорією відносності. Заплуталась у трактуванні чи не основної на сьогодні області в цій само академічній науці – у квантовій механіці, яка і забезпечила електорат смартфонами. І водночас не може відступитися від релятивістської теорії, яка вступає в протиріччя із квантовою механікою, бо тоді «рухне весь фізичний світ, вибудуваний теоретичною фізикою»
https://www.youtube.com/watch?v=tOmetCV_S0g
Надії космічних романтиків, щоправда, ожили на початку двадцять першого століття разом із гучними заявами аерокосмічної приватної компанії «СпейсХ», яка анонсувала пілотовані польоти на Марс та туристичні польоти навколо Місяця. Але…
Хто сьогодні може точно сказати, коли саме згорнулися всі анонсовані гучні заяви компанії «СпейсХ» щодо космічних польотів? Саметому Ілон Маск і перетворився у своєрідний «Гордіїв вузол»…
24.02.22. Цей день став своєрідним і знаковим порогом, невидимим бар’єром, через який змогли переступити не всі політики світу. Навіть інтелектуали спіткнулися об цей невидимий бар’єр…
Філософія хіпі, «де на сцені розвівалося знамено "Любов, Квіти і Музика"», не знайшла в собі засобів захисту від лукавого варвара, який стояв перед сценою з мечем в руці і спокійно очікував антракту, в якому він міг робити все, що йому заманеться. А кредо хіпі “закохаємо до смерті” варвар сприйняв виключно як заклик саме до насилля…
Вівторок 05 листопада 2024 року. Те, чого не побачив Шейтельман, побачив Яковина і здригнувся від передчуття…
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma