…Наразі незле буде згадати, як ще кілька століть тому дійсність переважної частини людей була схожа радше на дійсність їхніх далеких пращурів і більшости тих, хто жив на Землі багато тисяч років тому, ніж реалії їхніх сучасних нащадків.
Загалом "Подорож людства. Витоки багатства і нерівності" Одеда Ґалора (Наш Формат) - жорсткувате, маловтішне, але надихаюче читво, в якому спростовується багато припущень. Наприклад, про те, що революцією, яка змінила гру останніх століть, була не індустріялізація, а масова освіта, і що нові технології, звичайно, можуть підвищити рівень життя, але це сталося лише завдяки зменшенню розміру сім’ї та стимулюванню більшої гендерної рівности. Словом, про брехні щодо того, мовляв, що жити стало краще і веселіше, як запевняли нас допіру.
І нехай колись, як писав англійський філософ Томас Гоббс, людське життя було "потворним, жорстоким і коротким", кожне четверте немовля помирало впродовж першого року життя від холоду, голоду та численних захворювань, жінки часто гинули під час пологів, а людський вік рідко перевищував сорок років, але у наші часи де-не-де мало що змінилося. Тож даремно довгий час вважалося, що впродовж історії людства рівень життя крок за кроком змінювався на краще. Це уявлення хибне.
Процес технологічного розвитку справді був переважно поступовим і набирав обертів із плином часу, проте умови існування не поліпшувалися паралельно з ним. Дивовижний стрибок якості життя, який відбувся за останні століття, є наслідком крутого повороту. Якого саме і де ж були ті ключі до прогресу людства – й досліджує автор книжки. Він доводить, що нехай навіть за останні двісті років ми мали приголомшливий прогрес у сфері здоров’я, багатства та тривалості життя, але це не було випадковістю історії. Насправді нам розкривають більш універсальні сили, що стоять за цією зміною, розкриваючи, таким чином, таємницю людського розвитку.
Ілюстрація: Анжела Джеріх
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma