Теплий, тихий вересневий день. В холодочку, на лавочці, сидить ще зовсім юна жінка і однією рукою колише коляску, в якій солодко спить її малесенька дитинка, а в другій руці тримає смартфон і щось читає на його приглушеному екрані. Несподівано голова юної матері похилилася і смартфон висковзнув з руки на лавочку. Друга ж рука продовжувала автоматично колихати коляску…
Генетика – це надзвичайно потужна сила, бо саме вона підштовхує ще зовсім юну жінку охоче прийняти на себе надзвичайно важкий і відповідальний тягар народження і догляду дитини. Вона не знає ким саме буде її дитина, як складеться її доля, але для матері це і не важливо. Сьогодні для неї найважливіше – це безпека і комфорт її дитини і мати докладе усіх зусиль, аби її дитина була усим цим забезпечена. І завтра також.
Завтра, це коли дитина підросте і перейде у генетичний стан підлітка з усіма психологічними, властивими усім підліткам, атрибутами, які мати буде зобов’язана витримати, навіть зі шкодою для свого здоров’я. І мати витримає. Генетика матері допомагатиме пронести крізь усе життя безмірну любов до своєї дитини.
Так, можна «обманути» генетику і позбавити себе найтяжчої ноші в нашому буремному і непередбачуваному житті – це ноші материнства. Можна прожити весело і безтурботно, купаючись у солодких хвилях молодості. Але молодість швидкоплинна. Далі осінь і зима. Холодна зима одинокої старості поряд із такою ж старенькою жінкою, до якої поспішають діти і внуки, аби поздоровити з днем народження, свою терплячу маму і улюблену бабусю…
Час не приймає апеляцій.
Завжди цікавила проста, на перший погляд, річ – це одруження і створення сім’ї. Звідки до людини прийшло те ясне розуміння, що вона має одружитися і створити сім’ю, аби саме в ній, в обмеженій абсолютно умовними і надзвичайно хиткими рамками, народжувати і вирощувати дітей? Звідки до Людини прийшло розуміння, що саме це і тільки це уберігатиме її нащадків від деградації, від повного зникнення з історичної арени?
Добре, нехай жінка керується жорсткими правилами генетики і сім’я для неї пункт номер один. А чоловік? Адже в чоловіка зовсім інший і всім відомий генетичний розклад, який ламає запекла внутрішня боротьба зі своїми психологічними та природними комплексами і, мабуть, в результаті цієї боротьби юний полум’яний революціонер Гегель поступово перетворився в консервативного державника…
Так, існує твердження, що інститут сім’ї вигадали слабкі чоловіки, аби прив’язати до себе жінок, а мачо живуть собі, як хочуть… Примітивна версія, бо саме жінка, в силу своєї генетичної природи, стає проблемою для розгульного мачо і в результаті – «Шукайте жінку». Більше того, жінка схильна няньчитися не тільки з дітьми, але й із геть закомплексованим чоловіком, аби зберегти сім’ю… В якусь мить, після запеклої внутрішньої боротьби, любов переростає у кохання…
Ще одне питання, яке, щоправда, в цьому плані можливо й виглядає другорядним: шо саме рухало аристократом де Курті, який погодився на шлюб своєї доньки із сином бідненького нормандського селянина?
Сьогодні можна тільки уявити, яка прірва була поміж аристократами та простим людом навіть у вісімнадцятому столітті. Так, вже в той час саме європейські аристократи почали організовувати Академії і занурюватися в науку. Антуан Лавуазьє тому свідок. Можна ще пригадати Жана Лерона д’Аламбера. Так, талановиті юнаки мали змогу іноді бути присутніми в найвищому колі тогочасного суспільства, але віддати за простолюдина свою дочку Шарлотту де Курті… Бо навряд чи аристократ з родоводом чи не від Карла Великого був упевнений, що нахабненький, як зауважують сучасники, представник селянського роду колись стане геніальним Лапласом.
Тут чомусь пригадався ще один цікавий момент, що перед своїм не зовсім тріумфальним входом у Париж та Паризьку академію Лаплас закінчив світський коледж, який заснували монахи-бенедиктинці. А в коледжі Лаплас подав своє, досить оригінальне трактування Біблії…
Те, що життя швидкоплинне, враз усвідомлюється на другий день після гулянки… пардон, після святкування шести десятирічного ювілею… Подих вічності – саме так можна назвати це відчуття. Позаду – громаддя років. В документах, які засвідчують твою особу. Але в голові це громаддя ніяк не уявляється, воно немов розчинилося в тумані Часу. Навіть у дзеркалі ще нічого так…
І ось тут рятують діти і внуки. І те, що ти залишив за собою: побудовану хату і дерево, посаджене власними руками, і друзі, які завжди раді бачити тебе і поговорити про щось…
З цієї точки життя може звалитися у нестерпне бажання продовжити свій час ще хоч на кілька годин і тоді ви записуєтеся в чергу у поліклініці, або ж занурити вас у пошук пояснення "оцього всього". В обох випадках ви приходите до Біблії. Як окремий варіант – це разом із пляшкою оковитої, аби ні над чим не замислюватися, замерзнути під чиїмось парканом…
Біблія здалась вам не дуже переконливою і ви занурилися в пошуки, благо, сьогодні для цього є безліч варіантів. Один із них – це лекції в компі, а ви слухаєте їх у м’якенькому кріслі. Ні, не дрімаєте, а з цікавістю слухаєте. В одній із них знаходите часткове пояснення і що=до аристократів, і що-до монахів, які організували світську школу і в якій вчився Лаплас.
Але на питання що саме рухає людиною у виборі життєвого шляху, який частенько іде врозріз з генетичною схильністю, ви ще не отримали однозначну відповідь, а є тільки припущення, яке киває на свідомість… А свідомість людини не відчуває часу і про це говорить не тільки Девід Гросс, який вірить у філософське пояснення Часу, але й сама ваша свідомість знизує плечима…
Може бути, що так, що саме свідомість заставляє чоловіка ламати свою генетику і пристосовуватися до нових умов, які звалюються на нього одразу ж після одруження. Коли веселий гурт друзів пішов шукати нових пригод, а турботлива і розгублена мама залишається за порогом… Жінкам мабуть важко уявити, скільки зусиль потрібно докласти чоловікам, аби здолати свої древні інстинкти, які закладені генетикою, і трансформувати свою свідомість. Можливо, саме тому чоловіки й забувають про день весілля і не завжди згадують про квіти. Цей процес проходить чи не все життя, але результатом впертої боротьби є велике кохання…
Але що таке свідомість? Під час презентації Менським М. Б. роботи «Суб’єктивне в квантовій механіці (квантова концепція свідомості)» пролунало неоднозначне, що фізика чимало втратила, відокремившись у своїх дослідженнях від біосфери…
Варто зауважити, що це була надзвичайно цікава доповідь.
https://www.youtube.com/watch?v=ewNCkxbK2Ww&ab_channel=Myuniversity
Крім усього, ви ще й побачили обговорення наукової доповіді…
…Дитинка несподівано ворухнулася в колясці і запхикала. Юна мати відреагувала в одну мить. Вона схилилась над дитиною і щось тихо прошепотіла, а коли малятко заспокоїлось, потягнулась за смартфоном…
…Слухаючи Баумейстера, не залишало відчуття незавершеності, яке присутнє у Менського…
«Спочатку було Слово»…
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma