Enigma Enigma

BlackPR

2019-10-12 08:30:59 eye-2 3261   — comment 1

Про «гАвно» і «гОвно»

 

Перш за все хочу навести деякі факти з мовознавства: санскритом (найстарішим, ведичним) слово «корова» звучить як «гов». Корови тоді були мірилом багатства, і навіть війна називалася словосполученням «говішті» - тобто «пошук корів». Бога Крішну звали ще й «Говінда» - тобто «пастух». Звідсіля й слово «говно» означало випорожнення саме корови, бо для всього іншого тоді було таке знайоме українцям слово «лайно». В індійській культурі корова й зараз є священною твариною, і релігійні фанатики навіть вживають ритуальну їжу під назвою «панчагавія» («п’ять страв»), що складається з молока, топленого масла, кисляку, коров’ячої сечі, коров’ячого говна. Така продукція зараз випускається промислово та доволі масово для задоволення потреб тих, хто сповідує ведичну культуру. Окрім ритуального та оздоровчого вживання в їжу, панчагавія використовується також як косметичний засіб. Але це – для фанатів пост ведичної культури, яка виникла після заколоту Рами, що призвів до порушення арійських расових законів та призвів до кровозмішення ар’я з представниками місцевих темношкірих дикунів – дас’я. Саме дас’я й створили культ «панчагавії».

До колишньої континентальної колонії русів, а саме – на Залісся (сучасна московщина), разом із завезеними русами та слов’янами коровами, прийшли й слова, що визначали як худібництво, так і продукти, що їх одержують від великої рогатої худоби. Але дикі мокші, що ледь мугикали примітивною мовою мисливців, рибалок та збирачів їстівного коріння та слимаків, на свій, московський лад, перекручували людські слова. Також вони, за браком більшості власних виз начальників цивілізованого життя, переносили вивчені ними на те, що їм було ближче. Руси та слов’яни коров’яче говно використовували в сільському господарстві як добриво та на будівництві як закріплюючу домішку до глини. З цього мокшани зрозуміли, що говно то є добре, і тому своє життя, що проходило в критих бревнами ямах (смердючих та брудних) стали називати панським словом «говно». Бо їм таке життя подобалось.

Аж ось коли мокші трохи окультурилися, почали будувати собі житла не в землі, а на землі – ось тоді вони й почали трохи гидувати говном. Втім, вони так називали не лише коров’яче, але всяке, бо для іншого лайна у мокшів не було окремого слова, бо лайно тоді було невід’ємною частиною їхнього вбогого існування. Слово те якраз і звучало як «гАвно», що повністю спотворювало початковий сенс цього визначення.

Приблизно в той же час заліські дикуни навчилися справляти малу та велику потребу не з дерев, але під деревами. І, загордившись, почали називати все, що їм не подобається «гАвном», бо трохи соромилися свого походження з племен, що по самі вуха нещодавно жили у гОвні. В той же час у всіх арієзованих народів коров’яче говно відрізнялося назвою від будь-якого іншого (у слов’ян – «лайно»). Тож не будемо вдаватись до крайнощів і завважимо саме на слов’янські мови.

Коли ж мокшани стали улусом Золотої орди, то в них прокинулася жага до захоплення чужих земель та грабунку автохтонного населення. Доки Кримська орда стримувала хоч якось просунення натовпів зголоднілих в своїх лісах людожерів, вони робили лише недалекі та нетривалі вилазки – хоча вже почали закидати претензії на світове лідерство. При тому вони щиро вважали, що живучі у лайні («гАвно» московською), вони несуть месіанську функцію, занурюючи всі підбиті ними народи в свою діжу з лайном. Навіть коли в 1700 році московщина перестала сплачувати данину кримським ханам, коли хоч якось визирнула зі свого лайна до Європи, і навіть тоді мокшани – які звикли до свого лайна, немов до повітря – продовжували насаджувати округ себе культ «гАвна». Згадайте, що зробили Петро Перший унд со товаріщі з маєтком «Sayes Court», що його було надано для їхнього проживання в Англії лордом Джоном Ивліном (вченим ботаніком, садоводом та автором історичних записок). Збиток було оцінено в величезну на той час суму – в 350 фунтів стерлінгів. Маєток, фактично, було зруйновано та засрано (в самому прямому розумінні того слова) московітами – царем та його вельможами.

Якщо ж завважити на природню кухню московітів, то вона з’явилася як наслідок колонізуючого фактора русів та слов’ян. Московські «щі» походять від свинячого корму, що його крали та ним харчувалися робітники-мокші в маєтках руських та слов’янських господарів; «каша» напряму виявляється тою бовтушкою, що її давали також свиням. Недарма ж самі мокші називають своє харчуванням без церемоній, серед своїх – «гАвном».

Тож зробимо висновок: навіть таку корисну для підвищення врожаїв речовину, як говно, мешканці мокшанських боліт перетворили на характеризуючи визначення як всього, що їх оточує, так і для самовизначення (але такі терміни вони припускають лише в розмовах між своїми). Але природні та естетичні нахили мокшів до лайна та говна таки переважують куртуазність – і тому зараз найпопулярнішим скульптурним матеріалом у москалів є як говно, так і лайно (вони в цьому різниці не вбачають).

Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma