Ця книжка, створена на передку - результат осмислення воєнного досвіду, який набувався паралельно з вивченням філософських систем індоєвропейської ойкумени. Переосмислюючи античний стоїцизм, кінізм та інші вчення, які формували воїнів, автор, тим не менш, зашпортується об сучасний цинізм. І його думки перегукуються із нещодавньою історією. "Дякую тобі, війно! – нотував Аркадій Любченко 1941-го року у своєму щоденнику. - Я ждав. О, як я ждав! І радів, що почалася війна, що аж тепер нарешті якось я розв’яжуся із цими горлохватами, порахуюсь з усім цим огидним ненависним кодлом!" І те саме підтверджує у своїй "Автаркії" Євген Врядник: "У часи криз і катастроф відкривається можливість провести пізнавальні спостереження за основами людського існування та виворотом, за лаштунками звичайного млявоплинного життя. Найкращим чином це дає змогу зробити війна".
Що ж до "огидного кодла", то є у цій книжці й про нього: "Як можна прийняти серцем, що одночасно в одній країні й одному медіапросторі існують дві крайні протилежності? – питається автор. - Перша - самоподолання і подвижництво найкращих з роду людського, що долають страх під артилерійськими ударами й у штурмах ворожих траншей, а друга – самопрезентація дегенератів, які відмовляються від своєї статі, ідентичності та продовження роду, а також роблять культ зі своєї безпомічності?" Адже ж були люди, як той казав! Або, як вірить автор, "за межами цієї брехні можливий, і колись існував, органічний, укорінений у природу світовий порядок. У ньому досі існують мільйони - як дерева у лісі, як колосся на полі. Вони виростають із землі, живуть, плодяться, хвилями хитаються від вітрів історії, а потім у землю йдуть, щоб із неї знову постати".
Загалом у цій книжці, народженій, нагадаємо, на передовій, автор - доброволець ЗСУ, захисник України, ветеран російсько-української війни, письменник, громадський діяч, перекладач та видавець - досліджує поняття автаркії (самодостатності) як засобу для збереження внутрішньої свободи в умовах сучасного світу. Тут поєдналися глибокі роздуми про індоєвропейську цивілізацію і досвід бойових дій. Крізь призму власного досвіду автор розглядає, як досягнення стану автаркії допомагає не втрачати себе у вирі подій і зберігати твердість духу, коли все навколо змінюється. Таким чином, маємо путівник до самодостатності, яка допомагає залишатися вірним вищим принципам і долати випробовування долі.
ЦИТАТИ З КНИЖКИ «АТАРКІЯ. САМОДОСТАТНІСТЬ У СУЧАСНОМУ СВІТІ»
Що ж означає поняття «герой» сьогодні? Цієї конкретної історичної миті «герой» рівноцінний особливому типу пасіонарія, який долає суттєві перешкоди на своєму шляху й живе «на вістрі бритви». Але звідки беруться такі мужі чину?
Можна припустити, що автаркічну систему виховання в наші часи реально інституціалізувати, поставити на рейки; тим більше таке в історії уже було: згадані дзенські монастирі, де самураї проходили навчання; система виховання давніх греків — пайдея; навчання індоарійських кшатріїв у ведійський період; навіть духовні вправи в католицьких монастирях середньовічної Європи; заняття meditatio, спокій яких переривали хіба що співи fratres... Уже не кажучи про «самонавчання»: наприклад, дід барона Унгерна, кілька імператорів Священної Римської імперії та королева Англії Єлизавета відкрито вивчали веселу науку Європи алхімію, яка має найпершу функцію — народити на світ, унаслідок внутрішніх трансформацій, нову людину. Давня Європа багато знала про такі гірські висоти духу, куди може забратися досвідчений альпініст-герой; історія про джерела цього шляху сягає глибини століть, де можна розглянути контури елевсинських містерій, свята римських луперкалій і Ver Sacrum…
У часи криз і катастроф відкривається можливість провести пізнавальні спостереження за основами людського існування та виворотом, за лаштунками звичайного млявоплинного життя. Найкращим чином це дає змогу зробити війна. І одна з її найважливіших парадоксальних істин — людська істота сама по собі нічого не варта. Тільки героїзм як найчистіший прояв особистості дає реальну цінність її існуванню.
Євген Врядник. Автаркія. Самодостатність у сучасному світі. – К.: Наш Формат, 2024
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma