В 90 роки був такий собі щирий українець (як потім з’ясувалося, було воно з породи професійних українців) на поганялово Томагавк. Втім, всі називали його Гузногавком. Причиною того було його мрія вбити їжачка голою дупою. Ця ідея законнектилася в голові Гузногавка внаслідок відомого прислів’я про їжачка та голу сраку. І в кінці 90-х, десь у 1999 році воно вирішило увійти так би мовити, в двохтисячні, як руйнівник сракоїжачних міфів.
Десь п’ятьох їжачків воно катувало тиждень. Але потім до нього дійшло, що не його розіжраним гузном нищити їжачків, не Гузногавку стати легендою народних прислів’їв та героїчних пісень. Щасливе і повне марних сподівань існування Гузногавка скінчилося. Почалися важкі будні в розбитому вщенть рожевому світі, який виявився чорно – білим (вірніше – сірою реальністю).
В пароксизмі визнання власної жалюгідності, серед уламків розбитої надії стати великим та відомим всьому світові, Гузногавк опустився на соціальне дно. Воно почало кар’єру сбушного стукача. СБУ платила Гузногавку тим, що давала дещо з конфіскованого одягу, і Гузногавк перетворився на опудало, наче накравше з мотузок різної шмотки, не підходячої одна до одної ані кольором, ані стилем. Головною ж причиною такого падіння професійного українця Гузногавка стала обіцянка таваріща майора провести його в нову квартиру бабусі пернсонажа (де воно й проживало) міського телефона (на що бабуся і так мала першочергове право як ветеран війни).
Після того, як я викрив стукацьку сутність Гузногавка, таваріщ майор перевів того працювати з луганськими сатанистами. Гузногавк мав обов’язком повідомляти таваріща майора про дії тих сектантів. Але я був особисто знайомий з ватажком сатанистів, і коли він повідомив мене, що Гузногавк став адептом Сотони аццького, то я запропонував випробувати Гузногавка в щирості віри.
Сатанисти запропонували Гузногавку стати жертвою Сатані на вівтарі під час чорної меси. Гузногавк не погодився, і відвернувся від віри.
Втім, жоден з їжачків свого часу не постраждав.
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma