Цей коротенький пост є відступом від загальної теми, яку обрав, бо ряд питань вимагають сьогодні більш конкретних пояснень.
1) Чому у своїх постах обминаю увагою численних пропагандистів «русского мира»?
Тому, що пропагандисти – це тільки динамік та мікрофон російської влади. Не більше. Так, частина пропагандистів неслабо заробляє на цьому, але… це і все.
Не приділяю уваги і різним націоналістичним угрупуванням, які підтримують чи проповідують ідею «русского мира», тому, що якими б агресивними вони не були, але зрушити такий гігантський державний маховик, яким насправді є росія, в напрямку війни проти України їм не під силу.
Для розв’язання масштабної війни потрібна синхронізація свідомості практично всього суспільства, яке у своїй масі є інертним і це нормальний природний стан кожного цивілізованого суспільства, яке займається поточними проблемами, а ці проблеми виникають кожної миті життя і це потрібно розуміти.
2) Хто чи що може синхронізувати суспільство на війну чи іншу масштабну акцію?
Перша світова війна дала поштовх до глобальних перемін по всій земній кулі. В Європі в результаті цієї війни розвалилася Австро-угорська імперія, а Російська імперія трансформувалася в СССР, втративши частину своїх територій – це Польща, країни Балтії та Фінляндія. Але процес на цьому не зупинився, бо європейська цивілізація, яка на той час володіла гігантським колоніальним ресурсом, який охоплював практично весь світ, не змогла вирішити питання, яке фактично концентрується в одному понятті – це «справедливість». Точніше – справедливий розподіл земель та ресурсів для кожної європейської нації, які завершували своє формування наприкінці 19-го століття.
Отже, саме відчуття справедливості чи несправедливості може синхронізувати суспільство в будь-якому напрямку. Але саме по собі це відчуття не може підштовхнути суспільство до прямої дії. Для цього потрібен потужний державний апарат.
І першу скрипку в державному оркестрі відіграють науковці та освітяни. Саме так! Бо будь-який чиновник, навіть найвищого рангу, є продуктом освітян з філософією, отриманою від науковців. Бо будь-який чиновник, навіть суперталановитий організатор, не спроможний вплинути на економічні процеси, які є фундаментом процвітання суспільства, без потужного кваліфікованого інженерного корпусу. І не в останню чергу без інженерів-технологів та інженерів-конструкторів, які стоять в одному ряду з науковцями.
Простий приклад. Німеччина не змогла б почати ні першу, ні другу світову війну без потужного науково-інженерного потенціалу, без філософів, які в обох актах агресії змогли обґрунтувати претензії на світове панування. СССР був створений і розвивався на базі соціал-демократичної філософії (філософія діалектичного матеріалізму), яка сформувалася в Європі разом із технологічною революцією у 19-му столітті. Більше того, СССР впродовж всього свого існування отримував вагому психологічну (і не тільки) підтримку від тих само європейських соціал-демократів.
3) Чому концентрую увагу читача на російських науковцях, як на основних винуватцях війни 24.02.22?
Російська наука є плоттю від плоті науки часів СССР. А науковці СССР суворо притримувалися філософії діалектичного матеріалізму, в якому перетворення ласт риби в лапи примата і перетворення самого примата через мавпу в людину, сприймалося як догма і не обговорювалося. А на всі новітні ідеї (квантова біологія, квантова генетика, квантова хімія) та філософія, які поступово протискувалися в простір світової науки, зарозуміло відкидалися і отримували тавро лженауки. Схожі процеси в часи СССР відбувалися з генетикою та з кібернетикою, і до чого це привело, ми знаємо.
Звідси і квантова фізика з нагромадженням калібруючих теорій, з якими фізики зайшли в глухий кут ще в 60-х 20-го. І намагалися виплутатися за допомогою теорії струн, М-теорії, тощо. В той час, як квантова механіка почала нову технологічну революцію по всій Земній кулі. Крім СССР. А згодом і крім росії. Бо російська наука знайшла традиційну підтримку в європейських соціал-демократів, які продовжували вірити, що мавпу таки можна перетворити в людину і активно будували великий адронний колайдер (ВАК)…
Саме невизначеність в пріоритетах не дозволила російським науковцям скористатися вікном можливостей, яке в росії відкрилося на дуже короткий термін в часи Єгора Гайдара.
Та держава і те суспільство розвиваються інтенсивно, коли наука стоїть над політичними процесами, а філософія допомагає регулювати політичні процеси. Але для цієї функції в науку мали прийти особистості, інакше наука перетворюється у сферу послуг. Що й сталося в росії. Цікавий читач може переконатися сам, переглянувши і прослухавши:
або:
https://www.youtube.com/watch?v=9zuHEGgJauc&ab_channel=AlexanderKremlev
Саме тому, як сфера послуг, російські науковці вже не змогли (чи й не мали бажання?) чинити опір зростаючій підготовці до масштабного кривавого вторгнення росії в Україну.
4) А яким боком тут контрнаступ ЗСУ?
Буде великим гріхом проти істини, якщо змішати з дьогтем всю бочку російського суспільства. І саме анонсований контрнаступ ЗСУ є надзвичайно потужним каталізатором для структурних перетворень та синхронізація свідомості російського суспільства.
«Хочеш успішно зробити справу – шукай союзників. Хочеш успішно завалити справу – шукай ворогів» – це перевірене тисячоліттями правило треба сприймати спокійно і з розумінням. В нашому світі, побудованому на квантовій невизначеності, це єдиний шлях розвитку.
Цікавий читач може переконатися сам:
І пропаганда «русского мира» тут безсила.
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma