Enigma Enigma

Ігор Бондар-Терещенко

2024-03-30 11:58:46 eye-2 4228   — comment 0

Про минуле і майбутнє: лондонські хроніки, Україна 2095 року і що таке гуманоміка

Назагал знати, що більшість неймовірних донедавна речей давно вже стали реальністю. Утім, нам від цього не легше, бо за звичкою ми гадаємо, що все довкола не на своїх місцях. Зрозуміти, де ж саме знаходиться правда – у недалекому минулому, чи у майбутньому, що вже настало – можна спробувати, прочитавши ці книжки.

Сергій Постоловський. Релігія. – Х.: Фоліо, 2023

 

У цьому романі розповідається зокрема легенда про Проповідника, який справді був таким за життя – аж до самісінької страти у 2095 році на київському Майдані. «Проповідник прагнув повернути людей до Бога, минаючи церкву, обряди і священників, серед яких йому довелося зустріти цілі дивізії пройдисвітів і тільки одиниці справжніх послідовників своїх релігій та Господа нашого Бога». Отже, як уже зрозуміло, «Релігія» Сергія Постоловського - це, окрім всього, ще й альтернативна історія з відвертим присмаком збочених людських бажань, непристойних сексуальних ігор і дитячих трагедій. Приголомшливий, аморальний, політичний роман, що описує Україну ХХІ століття після закінчення Визвольної війни проти загарбницької Росії. Оповідь про життя чоловіка, жорстокого та всесильного Глави Таємної Поліції України, який, щоб помститися своїм мертвим, змінив хід самої історії. У романі, за сюжетом якого, ми проживаємо життя згаданого Глави на підставі його щоденника, який отримав його онук, у нашому майбутті змішалися добро і зло, амбіції та ненависть, категоричність і нездатність пробачати, атеїзм і релігійність, розпуста й цнота, закулісні ігри й трагедії, що є результатом людських слабкостей та гріхів. «Він згадує початок 2058 року, коли все пішло не так. Було вже створено Державну Асамблею, а українці добровільно віддали своє право голосу парламенту, який і обирав Главу Державної Асамблеї. Верховна Рада - цей повністю контрольований силовиками орган законодавчої ініціативи, заляканий кримінальними справами, погрозами й великою кількістю компромату на депутатів, робить усе, що йому наказують, вичищає державу від транснаціонального та російського впливу, виводить на чисту воду всіх кремлівських агентів та західних грантожерів, розширює повноваження Таємної Поліції, аби та вже пакувала до в’язниць любителів «русского мира» та неоліберальної економіки». Хай там як, але це книга, яка не залишає байдужим. Книга, яка змушує замислитись над сенсом нашого буття, а не лише про майбутнє, яке у романі описане так, немовби воно вже давно настало.

Кай-Фу Лі, Чень Цюфань. Штучний інтелект 2041: 10 передбачень для майбутнього. – К.: BookChef, 2023

 

Автори цієї книжки недаремно зауважують, що предмет їхньої розмови може скидатися на щось складне й незрозуміле. Адже попри існування таких книжок, як дослідження Кай-Фу Лі та Ченя Цюфаня «Штучний інтелект 2041: 10 передбачень для майбутнього», люди отримують інформацію про нього з трьох джерел: наукової фантастики, новин і зі слів впливових особистостей. У науково-фантастичних книжках і телепрограмах вони бачать образи роботів, мета яких -- контролювати або перехитрити людей, і надрозум, спрямований на зло. Натомість ЗМІ переважно фокусуються на негативних, віддалених прикладах, а не на повсякденних поступових досягненнях: безпілотні автомобілі вбивають пішоходів, технологічні компанії використовують штучний інтелект для впливу на результати виборів, а люди застосовують штучний інтелект для поширення дезінформації та діпфейків. Хай там, як але принаймні ні в кого не виникає сумніву, що в майбутньому саме штучний інтелект змінюватиме наше життя. При цьому всіх також цікавить, яким саме чином це відбуватиметься, чи буде цей вплив визначальним. Саме на ці запитання відповідають згадані автори - колишній президент Google у Китаї Кай-Фу Лі та письменник-фантаст Чень Цюфань. Поєднання творчості цих двох авторів дало можливість створити унікальне видання у жанрі наукової фантастики, а оригінальна подача у формі 10 розповідей — показати не тільки можливі сценарії впливу штучного інтелекту на життя людей у вже не такому далекому 2041 році, але й ризики, які можуть виникнути у зв’язку з його неконтрольованим запровадженням. Автори ставлять питання й пропонують замислитися над тим, чи залишиться зрештою людство господарем своєї долі, а чи віддасть її на поталу машинному інтелекту, за іронією породженому самою ж людиною.

Місіс К. Лондонські хроніки: леді Амелія, Кітті. - Гайсин : ТУТ, 2024

 

Розкішна стилістика, бездоганна майстерність в описі світського життя, у центрі якого - молоді жінки епохи Регентства – ось що захоплює увагу в «Лондонських хроніках: леді Амелія, Кітті» Місіс К. Романтичні історії, запропоновані авторкою, перенесуть вас у світ аристократичного Лондона, де елегантні виховані леді й справжні джентльмени цінують честь і мораль понад усе. Ви зможете вальсувати разом з героями в бальних залах, кататися поруч у Гайд-парку, призначати таємні побачення й спостерігати, як справжнє кохання долає всі перешкоди. Так, Леді Амелія Ігертон, багата дочка графа, повертається до Лондона після двох років жалоби ще популярнішою, аніж раніше. «- Леді Амеліє, - мовив Ратленд, сидячи поруч і лукаво кидаючи на неї оком, — через вас я втратив власний спокій. Ця фраза відразу привернула увагу майже всіх гостей за столом. Амелія знала, що це його наступний хід і тому повернула до нього своє сповнене награним подивом обличчя. - Он як?! Герцогу, прошу, не приховуйте від нас нічого й негайно розкажіть, чи ви маєте на увазі щось конкретне? Може, це якось пов’язано з вашим програшем у наших кінних перегонах?» Утім, дівчина майстерно справляється з мисливцями за її багатством, фальшивими подругами, настирним залицяльником. І лише одна людина може вивести молоду леді з рівноваги й примусити забути про вишукані манери й спокій. Не бракує романтики також в історії про Міс Кітті Барлоу - молоду розсудливу леді, яка приїздить до Лондона на свій черговий сезон, але затьмарена популярністю кузини, залишається в тіні, аж поки необхідність примушує її звернутися за допомогою до відомого гульвіси, графа з нестерпним характером. «Уставши з крісла, граф почав ходити туди-сюди. А Кітті вирішила, що ліпше йому нічого не відповідати. - Насправді я дуже радий вас бачити, міс Барлоу. - Ви мене вельми здивували, - байдуже мовила вона. Після нетривалої паузи граф продовжив: - Я знаю, що вчинив неправильно. Проте, знайте що сам себе покарав за це. Смак вашого поцілунку тепер переслідує мене і вдень і вночі, і я не можу не думати про вас».

 

Рейд Гоффман, Бен Касноча. Сам собі стартап. Як адаптуватися до майбутнього, інвестувати в себе і трансформувати свою кар’єру. – К.: КМ-Букс, 2023

 

Автори цієї книжки - співзасновник і президент компанії «Linkedin», і саме вони пропонують революційне дослідження про те, як застосовувати стратегії успішного підприємництва до власної кар'єри. Іншими словами, як досягти такої незалежності, коли ти «сам собі стартап». Адже у світі, де панує величезна конкуренція на глобальному ринку праці, а в усіх галузях ламаються звичні підходи, стабільна робота відійшла в минуле, тож у своїй кар'єрі ми можемо покладатися лише на себе. У ці непевні часи ключ до успіху - думати і діяти як підприємець: потрібні гнучкість, інноваційний підхід, уміння створювати мережі корисних знайомств і вирізнятися з натовпу. Саме цього й навчають автори цього напрочуд практичного порадника. в своєму наснажливому і напрочуд практичному пораднику. «Замість дослухатися до клієнтів, які хотіли мати менші машини, що жеруть менше пального, - згадують вони американську історію, - автобудівники робили машини більшими і більшими. Легкий успіх перетворив автобудівників Америки на неповороткі, немеритократичні бюрократичні машини з роздутим штатом. Коли конкуренти почали дихати в потилицю, а споживачі забажали змін, керівники компаній і профспілки працівників автоіндустрії не змогли пристосуватися».

Дейдра Нансен Макклоскі. Гуманоміка. Новий - і старий - підхід до економічної науки. – К.: Wellbooks, 2024

 

У Радянському Союзі безуспішно намагалися створити не рабську колонію і «тюрму народів», як воно було насправді, а «соціалізм з людським обличчям». Зрозуміло, що в західного («нелюдського») капіталізму були самі лише «гримаси», і ось вже зараз нам пропонують поставитися до цього розподілу більш «гуманно». Зокрема у своїй книжці «Гуманоміка. Новий - і старий - підхід до економічної науки» Дейдра Нансен Макклоскі радить поєднати обидва світоглядні ракурси, щоб зрозуміти, де і коли економіка таки втратила своє обличчя, щоб стати наукою майбутнього. Чому ми маємо вірити авторці, забувши про колишні соціалістично-капіталістичні перегони? Все просто, адже, по-перше, наразі це жінка, яка мало того що від природи є хранителькою дому, то ще й у даному випадку є авторкою багатьох впливових книг та статей з економіки та філософії, є визнаною економісткою та провідною експерткою у галузі економічної історії. По-друге, вона використовує приклади з реального життя, щоб пояснити складні концепції економіки та інших наукових дисциплін. Її книги та статті були добре відомі своїм зрозумілим та доступним стилем письма, що дозволяло звичайним людям розуміти складні теорії. Вона була зацікавлена в питаннях рівності та соціальної справедливості та виступала проти дискримінації у всіх формах. Вона активно підтримувала жіночі права та сприяла розвитку кар’єрних можливостей для жінок в науці та бізнесі. Тож наразі авторка продовжує свій інтелектуально грайливий, але суворий аналіз, зосереджуючись на людях, а не на інституціях. Всупереч сучасній неоінституціональній та поведінковій економіці, яка надає перевагу спостереженню над розумінням, вона відстоює своє бачення гуманоміки, яке спирається на праці Барта Вілсона, Вернона Сміта і, насамперед, Адама Сміта. Вона виступає за економіку, яка використовує всебічне розуміння людських дій, що виходить за рамки біхевіоризму. Хоча книга розрахована на людей, які мають початкову уяву про сучасний стан економічної теорії, вона не перевантажена математикою і може бути цікавою широкому колу читачів.

 

Ілюстрація: Raceanu Mihai Adrian

Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma