Очікування якогось нового підходу в мирному плані Китаю про припинення війни росії з Україною закінчилися тим же, чим закінчилися очікування «послання путіна». Нічим. Зрештою, «ніщо» також є результатом очікування, отож розберемо цей випадок.
1. Будемо виходити з того, що Китай також є гарантом безпеки та територіальної цілісності України, підписавши Будапештський меморандум. Будемо виходити з точки повномасштабної війни росії проти України – це 24.02.22.
Якою була реакція Китаю, як гаранта безпеки та територіальної цілісності України, на збройне вторгнення росії з метою повного знищення України? Правильно – ніякою. Тобто, Китай фактично денонсував в односторонньому порядку Будапештський меморандум без пояснення причини цього кроку.
Які наслідки денонсації Будапештського меморандуму владою Китаю? Однозначні. Всі заяви, які виходять з Китаю після 24.02.22 є тільки заявами без змісту, заявами, яким не можна довіряти. Тобто, «мирний план від Китаю» є заявою, яку сам Китай не збирається реалізовувати. Звідси, Україна має повне право розглядати дії Китаю як такі, які не викликають довіри.
2. Чи справді Китай вірить, що Європа та США винні в розпалюванні війни росії проти України? Ставити таке витання виглядає абсолютно безглуздим, а тому відповідь на нього також буде безглуздою.
3. Що ховається за розмовами Китаю проти постачання зброї Україні? На це питання важко знайти однозначну відповідь, отож, висунемо тільки власне припущення.
Китай є добре проінформованою країною що-до системи поставок зброї в Україну впродовж 2022 року, в якій переважали поставки боєприпаси для артилерії та амуніція для української армії. Не викликала занепокоєння Китаю і поставка в Україну невеликої партії американської реактивної артилерійської системи М270 HIMARS, яка внесла вагомі поправки в хід військових дій на користь ЗСУ.
Не викликали якоїсь реакції від Китаю і успішний контрнаступ ЗСУ влітку та восени 2022 року, і кулуарні розмови, які активно підхоплювали світові ЗМІ, про передачу Україні німецьких чи американських танків та бронетехніки, які могли б прискорити закінчення війни. Практично весь 2022 рік Китай спокійно «сидів на березі ріки».
Що ж тоді активізувало Китай на початку 2023 року? Активізація Китаю дивним чином співпала з активізацією російської проєвропейської опозиції… Пригадаємо візит путіна в Китай напередодні масштабного вторгнення в Україну і активне запевнення китайською стороною у «безмежній дружбі». Можливо, саме звідси і випливає в «мирному плані» Китаю пункт про недопустимість санкцій проти росії – проти путінської росії.
4. Міркування що-до суті «мирного плану» від Китаю були б неповними без урахування ще однієї важливої обставини – це спроби замороження війни.
Цей пункт в «мирному плані» викликаний розумінням, що відкритий вступ Китаю у війну проти України, навіть масовими поставками агресивній (а від того токсичній) росії зброї та боєприпасів, може викликати негативну ланцюгову реакцію в тій частині світової спільноти, яка все ще розглядає Китай, як більш-менш надійного партнера і як політичну силу, яка ще поки стоїть над військовими конфліктами. Китай, водночас, бачить, що затягування війни приведе до колапсу російської економіки, а звідси й до вибуху в російському суспільстві, який навряд чи зможуть контролювати пропутінські сили. Ця думка має підтвердження в активізації проєвропейської російської опозиції.
5. Ще один важливий і, на мою думку, найважливіший чинник виникнення «мирного плану» – це швидке зростання авторитету України, як потужної і впевненої у своїх силах держави, який остаточно посилиться після успішного закінчення війни з росією. Все б нічого, але… Вступ України в НАТО і в Європейський Союз остаточно затвердить останній як самодостатню і потужну силу на світовій політичній арені, з якою доведеться рахуватися Китаю…
Ось тоді і пригадається розтоптаний росією та денонсований Китаєм Будапештський меморандум.
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma