«Світ один
і цей світ квантовий»
Річард Філіпс Фейнман
Війна 24.02.22 підходить до фінальної стадії і з туману вікової облуди починають проступати перші обриси майбутнього світу, вже починає надходити звідти перша інформація. «Спочатку було Слово».
З Москви поволі починає спадати муляж «центру руського світу», бо навіть термін «кремль» походить від тюркського «кермен». Перший кремль возведено зовсім не в Москві, а в Булгарському царстві, нині це Казань і Казанський кремль. Потім був Тверський кремль, між іншим, побудований виключно в тюркських традиціях. Суздальський та Володимирський (Володимир-на-Клязьмі) кремлі були побудовані пізніше, але задовго до Московського кремля. Суздальці якось і не замислювалися над тим, що десь далеко, на Русі, укріплена центральна частина міста називалася дитинцем, вишгородом або ж горою. Чому дитинцем? Не стільки тому, що там була князівська база, а більше тому, що звідти, з дитинця, починалося будівництво всього міста. Московський кремль будували вже монгольські баскаки (Владимир Белинский «Страна Моксель»)…
Якою буде Росія? Її обриси ще не чіткі, не ясно, чи залишиться вона федерацією (на зразок Сполучених Штатів Росії) чи трансформується в конституційну монархію. Ясно одне – вона залишиться у своїх кордонах, бо жоден народ, який населяє Російську Федерацію не володіє достатнім державотворчим потенціалом.
Віртуальний світ Росії, який сподвигнув її на криваву війну проти України, поступово руйнується, розмивається інформаційним потоком з довколишнього світу і всі спроби зупинити його загатою з нагромадження недолугих пропагандистських штампів загрожують катастрофою для самих пропагандистів.
Будуючи свої словосполучення на уявній догмі «Природе безразлично, получаете вы информацию или нет, она ведет себя так, как ей положено… Первична не информация, а конкретное материальное окружение. Информация вторична» (Севальников А.Ю «Традиционная метафизика и квантовая механика») пропагандисти навіть не замислюються над самим терміном «природа» і що воно таке – «она ведет себя так, как ей положено». Як саме «положено»?
Але саме звідси для нас з’являється розуміння «конкретного материального окружения» – і це стіралки, унітази, шуби, «Лади-Каліни»… Тобто, всі пропагандистські штампи будуються не на інформації, а на донесенні до споживача «конкретного материального окружения», для побудови у свідомості споживача релятивістського уявлення про довколишній світ...
Так, Всесвіт народився задовго до нашої появи в ньому, задовго до того, як ми почали отримувати про нього інформацію. Але це зовсім не означає, що інформації про Всесвіт не існувало. Хмару водню, з якої народилося наше Сонце, можна розпорошити по одному атому нескінченними просторами Всесвіту, але всеодно цей кожен атом «знатиме», що він є атомом водню і нічим іншим… Шматок чавуну можна переплавляти тисячу раз, можна випарувати його, але… Охолонувши, атоми чавуну знову зіллються в шмат чавуну, а не в якийсь інший продукт… Тобто, Всесвіт починається з інформації про …Всесвіт. «Спочатку було Слово». Точне Слово. І Всесвіту байдуже, розуміємо ми це чи ні.
«Не сознание определяет квантовый феномен, и не знание, и не информация, а вполне конкретное материальное» (Севальников А.Ю «Традиционная метафизика и квантовая механика»). Ця теза є символом релятивістського способу мислення. Вона стосується квантового колапсу хвильової функції, тобто, того моменту, коли квантова хвиля в одну мить перетворюється у квант, в елементарну частку, в матерію. …Ви відчуваєте протиріччя, з яким і в якому живуть не рядові росіяни, а науковці? Як «конкретне матеріальне», яке створюється із квантової хвилі, може вплинути на створення «самого себе», якщо його, «конкретного матеріального», ще не тільки не існує, а навіть нема інформації про це «конкретне матеріальне»?
Я не випадково приділяю стільки уваги роздумам Севальнікова, бо саме в подібних віртуальних побудовах, сповнених протиріч, які спотворюють уявлення про довколишній світ, сьогодні живе вся росія. І не тільки.
Саме подібні віртуальні побудови з релятивістського діалектичного матеріалізму використовувалися для створення пропагандистських штампів, – типу «Вся власть Советам! Фабрики – рабочим! Земля – крестьянам!», – які мали переконати споживача у їх реальності. Але в реальності все вийшло зовсім інакше. Звичайно, частину населення СССР і росії абсолютно влаштовувало те, що сотворило віртуальне уявлення про дійсність, адже воно ні до чого не зобов’язувало і не спонукало самостійно приймати іноді навіть дуже важкі рішення.
Життя (життя – це і є природа!) завжди (підкреслюю – завжди!) вносить корективи і руйнує всі віртуальні побудови. Бо віртуальна побудова – це мрії, сподівання, надії, уявлення, але без практичного наповнення. Без роботи над здійсненням мрій, сподівань, надій. А разом із віртуальними уявленнями про світ довкола рухнув СССР, рухнула вслід і росія. Стара росія.
Чому структури, побудовані на віртуальних уявленнях не є стійкими і швидко руйнуються, навіть коли їх намагаються утримати жорсткими силовими методами?
Інформація. Тільки точна інформація створює у свідомості людини точні знання про довколишній світ, про події, які відбуваються в ньому. Аналізуючи точну інформацію, людина створює систему власних дій для побудови чогось і для виправлення помилок, які виникають в силу вірогідності виконання запланованого.
Більше того! Саме точність інформації, яка розповсюджується в суспільстві, миттєво розповсюджується, здатна синхронізувати генетичну свідомість суспільства на миттєву реакцію. Саме синхронізація свідомості суспільства зібрала грандіозний Майдан 2013 року у відповідь на жорстоке побиття студентів, і підтримувала його опір, попри терор і вбивства, якими намагалися залякати і розсіяти протестуючих силові структури тодішньої влади. Саме синхронізація свідомості суспільства остаточно зламала в 2019 році політичну систему України, яка трималася виключно на корупційних схемах, і дозволила організувати відчайдушний опір російській масштабній агресії.
Структура, яка будується на віртуальних пропагандистських штампах, ніколи не зможе синхронізувати суспільну свідомість, бо кожна окрема людина живе у своєму віртуальному світі, який вона підлаштовує під свої власні потреби і які не завжди співпадають з пропагандистським посилом.
Для прикладу. В СССР пропаганда завжди підкреслювала, що кожна професія є почесною, що не важливо ким ти працюєш, вантажником, сантехніком чи науковцем… Водночас ніхто і ніколи не бачив дітей партійних функціонерів серед вантажників чи сантехніків. Партійні функціонери прилаштовували своїх дітей у престижні вузи, незалежно від того, здатні їх діти там навчатися чи ні. Далі ці діти отримували освіту (не здобували, а саме отримували – відчуйте різницю), отримували наукове звання і, застосувавши емоційний інтелект та протекцію батьків, влаштовувалися в науково-дослідний інститут. І це бачили і розуміли всі громадяни СССР. Відповідно й думали, працювали і діяли. Впритул до краху.
Одностайність в такій структурі чисто уявна і ця одностайність завжди (завжди!) розвалюється під натиском подій, які загрожують власному комфорту окремо взятої людини. Якийсь час одностайність можна утримувати жорстокими силовими методами, але, з накопиченням невдоволення до критичної маси, несинхронізоване суспільство вибухає жорстокими і кривавими бунтами.
Цю думку яскраво ілюструє світова історія, в якій найбільш успішними є суспільства, які синхронізуються точною інформацією. Якщо синхронізоване суспільство здатне чинити опір зовнішній агресії самостійно і завжди отримує перемогу, то одностайне суспільство – це натовп, який женуть канчуками, але який будь-якої миті може розбігтися.
Про перспективу поговоримо наступного разу.
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma