Мюнхенська конференція закінчилась, результати її всім відомі. Але. В кулуарах Мюнхенської конференції проводились довільні розмови різних політиків з журналістами різних країн, які зводились до переформатування політичної системи світу, а така реакція викликана масштабною війною в Україні. І в цьому плані дуже цікавою є розмова російської журналістки телеканала «Дождь» з Майклом Макфолом, колишнім послом США в росії.
Перше. Американці продовжують вірити в силу російського суспільства, в тих росіян, з якими ще можна і потрібно говорити. Однак застерігають, що часи змінилися, що будь-які закулісні переговори за спиною України сьогодні вже неможливі. І в першу чергу це стосується санкцій, накладених на росію, які можна буде зняти тільки за повної згоди України. Майкл Макфол підкреслив, що західні лідери налаштовані надзвичайно серйозно до цього питання.
Можливо, саме в довір’ї американців до росіян і криється поняття Майкла Макфола, та багатьох інших американських політиків, що-до переговорів про припинення війни між росією та Україною. Американці розглядають різні варіанти так званої «угоди» і тут Майкл Макфол несподівано заявляє, що поступка Криму на користь росії «означатиме політичну смерть для Зеленського, як політика» і саме тому, мовляв, Україна не хоче поступатися…
Ця фраза викликає неприємні асоціації на фоні кривавої війни і чомусь одразу ж згадується Будапештський меморандум, який спокійно розтоптала росія і про який не хоче згадувати Китай. Про який намагається забути частина американських політиків… Про які угоди чи договори з росією можна говорити, якщо росія вже розтоптала не тільки Будапештський меморандум, але й усі попередні угоди та договори з Україною, ратифіковані російським парламентом? На це питання не було відповіді від Майкла Макфола. Можливо тому, що проросійська частина американських політиків бачить не війну, а політичні ігри навколо Крима…
Про зброю. Майкл Макфол зауважив, що проблеми з передачею зброї в Україну виникли тому, що в Європі просто не було зброї в тій кількості, яку запросила Україна, а тим більше боєприпасів до цієї зброї. Тобто (мій висновок), ми вже вкотре переконуємося, що Європа не була готовою і не готувалася до війни, хоча росія неодноразово про це нагадувала, а потім і відверто погрожувала. Сьогодні європейці активно і швидко перелаштовують свою економічну систему з урахуванням всіх проблем, які з’явилися за час військових дій в Україні. З урахуванням тактики ведення сучасної масштабної війни. Бо подібного масштабу військових дій світ не знав з часів другої світової війни.
Про війну. Цивілізований світ шокований (саме цей термін «шокований») швидкістю загибелі російських солдат на війні проти України і байдужістю російської влади та російського суспільства до масштабів таких втрат.
В цьому плані є дуже цікавим побіжне зауваження Майкла Макфола, що-до Афганістану: побачили, що програють талібам – і пішли… Не оголошували американці «войни всєнародной до пабєдного канца» і масовой чи частічной мобілізації, не повелись на заклики «Ви нє імєєтє права проіграть!»… І США від того не стали малопомітними у глобальній політиці… Але то таке.
І останнє. На питання, як довго буде тягнутися війна росії з Україною, Майкл Макфол не дав однозначної відповіді, а звів все знову до переговорів… Таку позицію можна зрозуміти після фрази, що «ми всі помилялися» що-до потенціальних можливостей України.
Зрештою, в попередніх постах ми також розглядали проблему з «ящиком Шрьодінгера», яка не дає нам можливості з абсолютною точністю спланувати весь розвиток подій на майбутнє, бо кожен план складається з вірогідністю його виконання.
Звідси, весь розвиток подальших подій залежить від креативу українського Генштабу та ЗСУ . Та від витримки і зваженої позиції всього українського суспільства.
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma