Важлива якість у житті це дві здібності:
1. Не бачити у навколишній реальності того чого в ній немає (навіть якщо дуже хочеться)
2. Бачити і розуміти те що в ній є (навіть якщо не подобається і не дуже хочеться)
Це стосується всіх і взагалі завжди, і особливо колишнього радянського простору.
Не стану про минуле. Про мир в очах, про шашлики замість вторгнення в словах жорсткого але розуміючого противника, словами якого безумовно (і не замислюючись навіть на момент пам'яті) можна вірити.. тобто хтось повірив.
Ні, це тільки про сьогодні, шостий місяць і не треба переказувати події. І знову в повітрі понеслося, повіяло...
Путін не проводитиме псевдо "референдуми", бо він захотів переговорів.
Добре, сказали. Сказати просто і можна взагалі казати все, що захочеться. Але що воно означає?
Дивимося на пункти вище.
Воно вже існує насправді? Чи ми просто захотіли його побачити, а що захотіли те й сказали? Де, в якій реальності існують вони, цi очі наповнені світом, тверде слово чесного Козака і щире та чесне бажання військового злочинця Путiна до переговорів?
У реальній реальності навколо воно иснує? Або в намальованій самим собі, в уяві палким бажанням?
У цій об'єктивній реальності ми знаємо правильну відповідь. Бажання Путiна до переговорів можна не прочитати, не почути навіть а подивитися. Тут, у цій прямо реальністи: побачив спину останнього окупанта за межами України.
Чи хтось повідів тут інші, нові можливості, і нові сюрпризи з відкриттями? Може комусь не вистачило ще, за тридцять років сюрпризів з відкриттями?
Створення штучної реальності коштувало вже дуже дорого. Чи пора вже вчитися отримувати уроки з пам'яті та досвідів? Добре питання. Хтось знає відповідь?
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma