«Час — це порядок,
у якому наші моделі природи
передбачають, приписують
або пояснюють події»
Цей пост є продовженням «Про потік подій та "IQ"»
Тепер звернемо наші погляди на Російську імперію.
1648 рік. Російська імперія народжувалася в той час, коли над Європейським континентом прозвучали перші революційні акорди – це Нідерландська революція https://www.jnsm.com.ua/cgi-bin/m/td.pl?Year=1650.
Хрещеними батьками Російської імперії були українська козацька старшина, яка шукала будь-яких шляхів для збереження кріпацького стану в Україні та недопущення посполитих в козацький стан, та польська шляхта, яка не визнавала нічого, крім "права сили" і впритул не хотіла бачити України, хоча б як автономії у складі Речі Посполитої. І поки в Європі вирували революційні процеси, Російська імперія набирала сили. За рахунок біженців та переселенців з Європи також. Але! "Збираючи землі" та підносячи на європейський рівень Північну пальміру, Російська імперія, водночас, залишалася все тим же архаїчним Московським царством…
1825 рік. В цей рік російські аристократи зробили щось схоже на «марш Пригожина»… В часи СССР частина істориків намагались назвати цю спробу «першою російською революцією», але… https://www.jnsm.com.ua/cgi-bin/m/td.pl?Year=1825
1848 рік. В цей період, в час "весни народів", Російська імперія відігравала роль "жандарма Європи" і зберігала у своїх надрах архаїчну філософію життя, тобто, посил на "доброту сильніших", і гордилася тим, що "росіян всі бояться" https://www.jnsm.com.ua/cgi-bin/m/td.pl?Year=1848.
Водночас в Російській імперії, під тиском бурхливих економічних перетворень у Європі, зароджується підприємництво, яке наприкінці дев’ятнадцятого століття успішно накопичує солідні капітали. https://www.jnsm.com.ua/cgi-bin/m/td.pl?Year=1900
Підприємництво в Російській імперії дев’ятнадцятого століття для підвищення рентабельності виробництва, а відповідно і власних прибутків, вже активно використовувало різного типу машини і механізми. Тобто, з’являються висококваліфіковані робітники та потужний інженерний корпус. А за інженерами підтягуються і науковці. Відомо, що в Європі, починаючи вже з вісімнадцятого століття, інженери та науковці, які рухали європейську науку та економіку надзвичайно швидкими темпами, мали суттєвий вплив на свідомість тогочасного європейського суспільства…
Враховуючи, що Російська імперія з дня свого народження постійно перебувала у збройних конфліктах, а кожна війна, навіть невелика та швидкоплинна, вимагала величезних фінансових витрат, то стає зрозумілим, хто саме наприкінці дев’ятнадцятого століття став об’єктом для поповнення царської казни… Звідси й бурхливі події 1905 – 1907 років на фоні невдалої війни з Японією. https://www.jnsm.com.ua/cgi-bin/m/td.pl?Year=1905
1905 рік. Перша російська революція. На фоні програної війни з Японією. Втратою частини територій на Далекому Сході…
Під тиском політичної ситуації «30 жовтня 1905 року (17-го за ст. стилем) Микола II підписав «Найвищий маніфест», три пункти якого запроваджували громадянські свободи і парламентаризм на основі багатопартійності» https://www.jnsm.com.ua/h/1030Q/.
Водночас російські імперські сили активно розкручують маховик репресій та погромів. Арешти, вбивства політичних опонентів, чорносотенні погроми, масове переселення бунтівливих українських селян до Сибіру…
«Через політичну кризу, що паралізувала роботу уряду Росії, 16 червня 1907 року імператор Микола II видав маніфест, яким розпустив другу Думу, яка пропрацювала лише 103 дні, і всупереч закону змінив виборче законодавство. Ця подія знаменувала завершення і поразку Першої російської революції, головним здобутком якої стала конституція 1905 року, що гарантувала основні громадянські свободи, багатопартійність і запровадження парламенту» https://www.jnsm.com.ua/h/0616N/.
Вбивство політичних опонентів – це стандартна процедура в історії росії за принципом з архаїчних часів «нема людини – нема проблем». Але навіть у древні архаїчні часи знаходились державотворці, які свідомо ламали цей принцип. Історія пам’ятає такі особистості, як Солон, Кір, Перікл, Ціцерон, Кромвель… Завдяки саме цим людям цивілізація просувалася подалі від печерної архаїки…
В Російській імперії не знайшлося особистості рівня Кромвеля і саме тому проблеми, викликані зростаючими потребами суспільства, нікуди не поділися, хоча реформатори були вбиті.
У 1917 році в Російській імперії відбулися дві революції. Лютнева революція була системною, тобто, логічним продовженням революційного руху в Російській імперії 1905 – 1907 років. Революція була викликана не тільки невдалою для імперії Першою світовою війною, але й величезними затратами на цю війну, яка спустошила державну казну https://www.jnsm.com.ua/cgi-bin/m/td.pl?Year=1917.
Кожна революція на Європейському континенті була своєрідною точкою біфуркації, після якої державна система, через відносно короткий стан невизначеності, переходила на більш впорядкований рівень, тобто, на конституційну систему, на «силу права». Звичайно, цей процес не відбувався одномоментно в силу різного, що природно, способу сприйняття об’єктивної реальності кожною людиною зокрема, що й викликало різновекторний рух в кожному суспільстві.
Нідерландська революція, для прикладу, розтягнулася на вісімдесят років. Французька революція пройшла крізь імперію, повернулася до реставрації монархії і, нарешті, завершилася республіканським конституційним устроєм. Англійська революція досить швидко завершилася консенсусом – конституційною монархією. Але! Всі європейські революції мали абсолютно логічний в історичному процесі фінал – новий конституційний рівень, тобто, той рівень життя державної системи, заради якого і починалася революція, заради якого людина йшла на жертви.
…Друга революція 1917 року відбулася. На фоні другої світової війни, яка на той рік складалася невдало для Російської імперії. І невизначеності Тимчасового уряду, який проявив тенденцію багатовекторності, абсолютно природної на першому етапі будівництва демократичного устрою. https://www.jnsm.com.ua/h/0308M/
Схожі процеси відбувалися і в Києві, в Центральній Раді, і на перших порах становлення СССР, після перемоги в громадянській війні. Такий же процес проходив і в Москві, після ГКЧП, який, власне, і привів до розвалу СССР…
На фоні розвалу Російської імперії. Цей процес почався ще у 1905 році в Польщі, Фінляндії та Україні, але був приглушений масовими репресіями. І цей процес надзвичайно важливий для розуміння тих подій, які почалися згодом. Тобто, розвал Російської імперії був однією з причин і більшовицького перевороту, і …перемоги у громадянській війні…
Давайте пригадаємо одну невелику деталь, яка затерлася в історії гучними гаслами того бурхливого періоду. Жовтневий більшовицький переворот 1917 року здійснився під гаслом становлення "сильної влади" https://www.jnsm.com.ua/h/1107M/.
"Сильна влада" – це поняття закарбовано в менталітеті росіян. "Доброта сильніших" – це філософія життя значної частини росіян, яка дозволяє існувати спокійно і комфортно в потоці подій, з вічною надією на "авось"…
Решта програмних пунктів більшовиків, як то "Фабрики – рабочим" і "Земля – крестьянам", також мали вплив на свідомість людей, але схожими гаслами маніпулювали практично всі тогочасні політичні сили і ці гасла були другорядними для росіян. В той час, як в Україні вони мали першочергове значення, що й було причиною до постійних бунтів впродовж століть.
Ще один надзвичайно цікавий момент в бурхливій історії того часу – це спроба Корнілова за допомогою армії «оздоровити фронт і тил», тобто, відновити саме "сильну владу" https://www.jnsm.com.ua/h/0914P/
Ця спроба була невдалою. Тогочасне російське суспільство не відгукнулося на «пропозицію» Корнілова. Але підтримало «пропозицію» більшовиків…
Це – результат масованої більшовицької пропаганди? Бо саме активна пропаганда більшовицької ідеї, шляхом поширення газети «Іскра», подавалася в історії КПСС, як вирішальний фактор жовтневого перевороту… Але навіть з історії КПСС відомо, що більшовики, відколовшись від соціал-демократів, не були домінуючою силою в політичному просторі Російської імперії ні до 1917 року, ні під час подій 1917 року, а пропаганда комуністичної ідеології практично не впливала на архаїчну свідомість росіян. З історії КПСС відомо, що під час подій 1917 року більшовики змушені були вступати в коаліцію з різношерстими політичними силами того часу.
Отже, більшовики вступають у коаліцію із соціал-демократами, есерами, анархістами та іншими, дрібними політичними течіями і спільними зусиллями валять Тимчасовий уряд. Далі, припустимо, за допомогою пропаганди своїх ідей створюють потужну революційну армію (РККА), яка і вступає в громадянську війну. В процесі громадянської війни більшовики почергово вбивають всіх своїх союзників і стають основною політичною силою у фіналі громадянської війни... Але таке пояснення подій є неповним і спотворює об’єктивну реальність…
…Не зайвим буде ще раз пригадати і такий досить цікавий історичний факт, яким згодом, в часи СССР, маніпулювали комуністи – це опора на пролетаріат і селянство під час революції та громадянської війни…
…Іжевсько-Воткинське повстання "За Ради без більшовиків" було чи не найяскравішим рухом під час громадянської війни в Росії, в якому провідною силою був саме пролетаріат Іжевська та Воткинська. «Тамбовська Вандея» 1920 – 1921 років – також із серії потужних антибільшовицьких виступів тільки на території Росії… https://moyaosvita.com.ua/istoriya-ukrainu/prichini-perexodu-do-nepu/
Тобто, ставка на пролетаріат та селянство, як опору більшовицького руху, є досить маніпулятивною.
Тоді яка саме сила, крім нестримного одвічного бажання росіян "сильної влади", допомогла більшовикам виграти революцію і взяти гору в кривавій громадянській війні 1918 – 1921 років?
Російська інтелігенція? Під час революційних подій 1917 року російська інтелігенція займала обережну позицію, чим заслужила дошкульних епітетів від "вождя всіх часів і всіх народів".
Ще з 1917 року ми бачимо в генштабі більшовицької РККА …царських генералів, тисячі царських офіцерів та унтер-офіцерів, які власне і будували "рабоче-крестьянскую", а Троцький, як блискучий оратор, на перших порах займався тільки банальним рекрутингом. Спеціальними указами зберігалася структура боєздатних полків з фронтів світової війни, військові формування царської лейцб-гвардії та латиських стрільців…
Згодом, розширивши свій територіальний вплив та зрозумівши, що однією пропагандою комуністичної ідеології «кашу не звариш», більшовики почали проводити мобілізацію і розстрілювати «ухилянтів»…
І мотивом переходу царських офіцерів на сторону більшовиків було …банальне усвідомлення, що більшовики і є тією силою, яка збереже та зміцнить імперію, що розвалювалася на шматки. Гасло більшовиків про "сильну владу" спрацювало автоматично.
Так, на початку 30-х років цих само царських офіцерів та генералів, які створювали РККА, більшовики банально розстріляли. Але то таке.
Необхідно пригадати ще одну дуже потужну силу, яка зіграла не останню роль під час громадянської війни і була вирішальною силою в побудові соціалізму. Ця потужна сила – молодь, якій на час громадянської війни було 14 – 18 років. Тут можна пригадати не тільки «Как закалялась сталь», чи Гайдара. Тут в першу чергу, варто дуже уважно перечитати спогади Петра Юхимовича Шелеста «Та не судимі будете»…
Саме молоді люди, які за своєю природою, вірніше, генетикою, не визнають компромісів, а особливо підлітки, надзвичайно схильні до сприйняття пропаганди. Особливо, якщо до початку пропаганди вони мали проблеми з освітою та працевлаштуванням.
І, нарешті, основна сила, яка здатна не тільки формувати свідомість суспільства і молоді зокрема – це науковці від царських часів, які дуже прихильно прийняли більшовицький жовтневий переворот 1917 року.
Виділимо найавторитетніших, які й спрямовували свідомість російського суспільства хоча б тим, що спокійно сприйняли більшовицький переворот 1917 року, а потім свідомо співпрацювали з більшовиками. Навіть не зважаючи на голодомори, влаштовані більшовиками для розправи з непокірним українським селянством. На вбивства царських офіцерів після громадянської війни, тих само офіцерів, які допомагали більшовикам виграти громадянську війну. На організацію перших концтаборів ще Леніним…
«Тут важливо зауважити, що «реальність» завжди описується як один із вихідних онтологічних станів, а не як суперпозиція, але ми можемо використовувати рівняння Шредінгера для опису як онтологічних станів, так і суперпозицій. Елементи онтологічної основи завжди еволюціонують в інші елементи цієї основи, а суперпозиції – в суперпозиції. Ми називаємо це законом збереження онтології». (Герард’т Хоофт «Час, стріла часу та квантова механіка»)
(Далі буде)
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma