З правилами дорожнього руху я познайомився в далекій молодості, коли поспішав з Дарниці на центральний залізничний вокзал. Аби не запізнитися на поїзд, найняв таксі. Коли ми з вітерцем злітали з мосту, нас зупинили ДАІ. Після кількох хвилин розмови з міліціонерами, розлютований таксист втиснувся в авто і вилив із себе цілу купу "побажань" на адресу всіх автоінспекторів.
"А ви не можете не порушувати правил дорожнього руху?" – несподівано для себе запитав я і зробив для себе два висновки на майбутнє. Перший – стримай себе, навіть коли питання буквально чухає твій язик. Особливо, коли дуже поспішаєш і не знаєш людини, якій ти намагаєшся поставити своє питання.
"Шо, правільний?" – процідив, після короткої паузи, таксист. – "Ану вигрєбай із машіни! Правільниє пєшком ходют!"
На поїзд я запізнився, отож в мене був час обміркувати і другий висновок: цей світ не досконалий не тому, що тут не дуже люблять "правильних", а тому, що ми не вміємо сприймати інформацію. Навіть ту, яка спрямована на збереження нашого життя.
Найяскравіший приклад, який я спостерігаю кожного ранку: мій сусід саджає свою чотирирічну донечку на переднє сидіння автомобіля, не припасовує її паском безпеки і везе до дитячого садочка. Зрозуміло, що маленька дитина в захваті від їзди на передньому сидінні, але чим саме сприймає інформацію про правила дорожнього руху батько?
Про телефони, з якими пішоходи ступають на "зебру", навіть не оглянувшись навколо, з якими покупці підходять до касира в супермаркеті, голосно і жваво розповідаючи кумі про свій останній сон, з якими водії хвацько рулять по місту, варто вже й мовчати. Один такий телефоніст мчав по Києву і водночас управляв по телефону діями своїх підлеглих, отож не помітив здоровенного катка, який мирно стояв собі на узбіччі. Навіть відмінна реакція і справні тормози не врятували мерс від зіткнення… А через кілька хвилин поліцейський вже допитував водія катка: "Ну, розповідай, як обганяв, як підрізав"…
Кажуть, що правила дорожнього руху вигадали манірні британці, бо вони люблять все робити по правилах. Навіть своїх дітей водять в школу по правилах. А в школі всі дітки в однаковій формі, аби не можна було відрізнити синочка адміністратора супермаркету від донечки простого токаря шостого розряду з інструментального цеху. І британці зупиняють своє авто навіть на жовте світло світлофора! Нудно живуть британці, без крутих пригод…
Але я більш схильний до думки, що правила дорожнього руху вигадали в Німеччині. І не тільки тому, що в Німеччині не просто схиблені на інструкціях до різних побутових приладів. Німці навіть читають ці інструкції! Більше того, вони навіть вимагають дотримуватися цих своїх нудних інструкцій!
Простий приклад із життя в минулому. На одне із машинобудівних підприємств СССР прибули студенти коледжу з НДР. Хтось "нагорі" вигадав таку дурницю, як "ділитися передовим досвідом". Отож, студентів з Німеччини поставили за видраяні до блиску токарні верстати. Дали новенькі креслення деталей, які вони мали виготовляти на токарних верстатах. Дали дбайливо вимиті в керосині, як іноземцям, заготовки. І – "арбайтен унд арбайтен"! Але ж найн! Німецькі студенти захотіли ще й технологічні карти та технологічні процеси з режимами різання! Німцям почали пояснювати, що вони роблять деталі не для німецьких мерсів, а для славних радянських тракторів! А радянські трактори спокійно собі обходяться без технологічних карт… Короче, німці варили воду до кінця зміни. На другий день німецьких студентів забрали на екскурсії і радянське машинобудівне підприємство зітхнуло з полегшенням. І продовжило успішно виконувати "пятілєтку за два года"…
…Оце згадав, що наша влада намагається заштовхати нас в Євросоюз і аж морозом по шкірі сипонуло… Невже таки доведеться вивчити правила дорожнього руху? Чи ще гірше – дотримуватися цих само правил дорожнього руху!
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma