" Хоча розум сам часто діє за допомогою уяви,
але мисляча людина завдяки філософії
спроможна знайти свої помилки,
відокремити уявне від істинного."
Миколай Кузанський
Це буде останній пост на тему війни в Україні. Останній, тому, що в принципі ми визначилися з причинами, які побудили росію на криваву війну проти України – це нестримне бажання відновити російську імперію у межах до 1914 року (ну ось вам, дуже цікавий збіг дат, якщо взяти до уваги, що росія почала свою криваву гібридну війну саме з 2014 року, а 24.02.22 відважилася на повномасштабне вторгнення). З’ясували для себе причину невдач «другої армії світу» – це манія величі, яка не дає навіть окремій людині адекватно сприймати реалії довколишнього світу; і тотальна брехня та лукавство, яке стало філософією російського суспільства, від чого все російське суспільство остаточно заплуталося у визначенні, що саме є правдою, а що брехнею і лукавством.
Залишилось тільки короткими штрихами деталізувати нашу картинку, аби отримати повне уявлення про розвиток подій, ну, а вже «мисляча людина завдяки філософії знайде свої помилки та відокремить уявне від істинного».'
Всі надзвичайно довгі місяці кривавої війни ми невтомно критикували Шольца, бо він весь час затягував із збройною допомогою Україні. То ми так думали, що тормозить саме Шольц, аж поки не з’ясували, що вся проблема у постмеркелівському німецькому суспільстві, частина якого звикла мислити у руслі російської пропаганди. Інша сторона проблеми – німецький бізнес, який звик отримувати добрячі прибутки на російських енергоносіях і психологію якого треба було перебудувати за допомогою якогось пряника. І Шольц цей пряник знайшов…
Всі ми звикли постійно критикувати Макрона за його нестримне бажання поговорити з путіним, аж поки нарешті не з’ясували для себе причини цього бажання. Макрон – француз, а у філософії французів завжди присутні сентиментальні нотки. Це можна розглядати, як проблему, але варто копнути історію і звідти з’являться дуже цікаві сентиментальні епізоди, завдяки яким французи й піднялися в європейській історії… Крім того, не варто забувати ще й про містралі…
Отже, залишається тільки з'ясувати (виключно для себе) тільки одне маленьке питання: чому росіяни, з «гарними росіянами» в купі ніяк не втямлять однієї простої категорії – чим запеклішим буде наступ росіян, тим запеклішим і непоступливішим буде опір України. Бо вже саме життя мільйонів українців поставлене на грань – або ми переможемо і виживимо, або нас повністю знищить розлютована дика орда. А лояльних до себе колаборантів орда відправить до Сибіру, аби довіку убезпечити себе і свою імперію від якихось казусів. Саме так. І не інакше. Сьогодні іншого розуміння цієї війни вже просто не існує. І це зрозумів весь цивілізований світ. І саме тому ми продовжуємо отримувати підтримку психологічну, фінансову і матеріальну.
Але цього не розуміє росія. І вперто йде до катастрофи, про яку і попереджав генерал Івашов. Чому?
На це питання є проста відповідь. Але спочатку пригадаємо наших політиків на початку третього тисячоліття.
Про війну з росією ніхто з українських політиків навіть не мріяв. Радикальні також. Зрештою, війна в головах нормальних людей завжди була аномальною дикістю. Навіть конфлікт навколо Тузли нікого не насторожив. І всі зупинились на висновку: росіянам захотілося повипендрюватися, і нехай. Переконання, що ніякого збройного конфлікту не буде базувалося на простій думці: росіяни – імперці, а в імперців, на відміну від нормальних людей, є один дуже простий ґандж, який можна успішно і все життя експлуатувати. Це схильність росіян до постійного возвеличення себе. Отож, варто тільки підіграти з потрібними для вуха імперців словами і… Між іншим, лукашенко до 24.02.22 гарно виїжджав на цьому…
Ви пам’ятаєте розгубленість пропагандонів та російських радикалів після невдалого «штурму Києва за два дня»? І затяжну паузу від кремля? …Отож…
Так, пауза використовувалася для пошуку відповіді на два прості російські питання: «Хто винен?» і «Кого пороть?». Питання «Що робити?» не стояло, бо воно від самого початку війни лежало в руслі «Як карта ляже».
Тепер пригадайте, кого саме призначили винним? Правильно! Нацисто-бандеро-фашистів… І війну продовжили з превеликим рвєнієм до денацифікації та демілітаризації пологових будівель…
В цьому ланцюжку відсутній один маленький елемент, який потребує невеличкого пояснення. Чисто для себе.
Кожен правитель, найгеніальніший навіть, завжди залишається простою смертною людиною із властивими людині сумнівами. Відомо, що саме в хаосі сумнівів народжується адекватний погляд на реалії життя, на поточну ситуацію, який оптимісти називають істиною.
В процесі формування, із хаосу сумнівів, якогось адекватного вирішення проблеми вирішальним каталізатором може стати один невеличкий, на перший погляд, епізод. Далі процес розгортається вже у новому руслі. Або ж йолозить старе й далі.
Отож, варто пригадати один із епізодів регулярних російських пропагандистських шоу, який добряче повеселив українську публіку. Так от, на цьому шоу Я. Кедмі, сьогодні вже досить відомий борець з «українським нацизмом», який проживає в Ізраїлі і є громадянином цієї країни, проговорив перед розгубленою російською аудиторією ключові слова: «Вы не можете проиграть! Не имеете права!»… Далі був потік слів, який російські імперці сприйняли як «руководство к действию»…
Я не знаю причини, за якою Я. Кедмі, зовсім не пересічний громадянин Ізраїлю, так сильно ненавидить Україну (цікавий читач може послухати цього ізраїльського політика безпосередньо https://www.youtube.com/watch?v=aA2KPn21T68&ab_channel=AlexanderWaldman%D0%9D%D0%B5%D0%B9%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0%D1%8F%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%81%D0%B0). Але саме ці слова і стали каталізатором поглиблення кривавої агресії росії в Україні. Зрештою, Я. Кедмі продовжував і далі свою місію на російських пропагандистських шоу…
Отже, останній епізод у нашому дослідженні з’ясовано. Але висновків про подальший розвиток подій ми робити не будемо. Ми будемо керуватися правилом невизначеності, яке є основою квантової механіки і не тільки…
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma