Не росіян. (для радикалів) Всі ми знаємо про унікальний механізм відладки систем - Прощу. З біблейських давен. Але - що це таке? Спробуємо розібратися з філософської та програмної точок зору.
Філософій говорилось вже багато а ось про - прощення,як програму , я ще не чув. Отже. З точки зору програміста - Прощення це - програма відладник. Бо вона СПРОЩУЄ взаємні зв'язки. Інншими словами - розрубує "гордіїв вузол" що нагородила наша уява, образа, дурість тощо.
Бо людина , в масі своїй , не може апріорі розмовляти на програмному рівні. Це коли - слово - код, речення - купа кодів.
А код, як відомо є механізмом програмної дії. Він жорсткий по суті своєї. Має властивості керувати , вмикати, запускати , вимикати тощо.
І ось уявімо що кодом являється не тільки написаний спеціально якийсь код а навіть буква чи кома. Бо вини теж керують інформацією.
Тепер уявляєте - вкільки зайвих кодів ми друкуємо повсякденно? А коли сваримося? Отож.
Відстежити та відреагувати на всі коди що впливають нам у вуха, очі тощо, просто не можливо. Так само не можливо і відреагувати адекватно на них. Ось чому є таке прислів'я, мабуть написане кров'ю - "слово серебро а мовчання золото".
Або - "В закритий рот муха не залетить" , "Слово не горобець - вилетить не півмаєш". Та годі вже , перейдем до теми.
Ось ми ,кожного дня отримуємо терабайти інформації, таку ж кількість її і продукуємо. Хтось уявляє собі - якість продукованої та прийнятої інформації? А переробленої?
Адже наші мізки - усього лишень - накопичувач та антерпретувач інформації. А над ним ,"дамокловим мечем" висить - програма виживання- інстинкт. Різного роду. Продовження себе, збереження тощо. Тому - інстинкти довліють над мозком ,вірніше - тією її частиною що відповідає за переробку та продукування інформації , у вигляді - кодів. Лишаючи нам лишень - рефлексію на події чи інші коди.
Ось такий "схиблений телефон" працює в усьому світі. Є інстинкти,яких ми не знаємо докорінно, є генератори кодів, як "збожеволілий принтер" і є потерпілі. Потерпілі це - всі ми. Людство.
Ось вам і сучасне пояснення Заповідей Христових ;
- Не суди та не судимий будеш(бо всі ми ідіоти),
- Не вбий ( бо вбивство породжує нове вбивство тим що - передає "алгоритм вирішення проблеми - шляхом вбивства" - далі на покоління) ,
- Не лжесвідчуй ( бо брехня є кодом що викривляє поточну інформацію та приводить до збою в системі)
- Не ...
- Прости ближнього свого як Бог прощає рабів своїх.
Це я по пам'яті.
А це ось - скопіював-
Цитаты из Библии об отношении к людям: 1. «Люби ближнего твоего, как самого себя» (Лев. 19:18) 2. «Любите врагов ваших, благословляйте проклинающих вас, благотворите ненавидящим вас и молитесь за обижающих вас и гонящих вас» (Мф. 5:44) 3. «Признавайтесь друг пред другом в проступках и молитесь друг за друга» (Иак. 5:16) 4. «Послушанием истине чрез Духа, очистив души ваши к нелицемерному братолюбию, постоянно любите друг друга от чистого сердца, как возрожденные не от тленного семени, но от нетленного, от Слова Божия, живаго и пребывающего вовек» (1 Пет.1:22-23) 5. «Будьте все единомысленны, сострадательны, братолюбивы, милосерды, дружелюбны, смиренномудры; не воздавайте злом за зло или ругательством за ругательство; напротив, благословляйте, зная, что вы к тому призваны, чтобы наследовать благословение» (1 Пет. 3:8-9) 6. «И мы имеем от Него такую заповедь, чтобы любящий Бога любил и брата своего» (1 Ин. 4:21) 7. «Скудоумный высказывает презрение к ближнему своему; но разумный человек молчит» (Прит. 11:12) 8. «Кто презирает ближнего своего, тот грешит; а кто милосерд к бедным, тот блажен» (Прит. 14:21) 19ludi2 9. «Никто из вас да не мыслит в сердце своем зла против ближнего своего, и ложной клятвы не любите, ибо все это Я ненавижу, говорит Господь» (Зах. 8:17) 10. «Не произноси ложного свидетельства на ближнего твоего» (Втор. 5:20) 11. «Любовь не делает ближнему зла; итак любовь есть исполнение закона» (Рим. 13:10) 12. «Ибо заповеди: не прелюбодействуй, не убивай, не кради, не лжесвидетельствуй, не пожелай чужого и все другие заключаются в сем слове: люби ближнего твоего, как самого себя» (Рим. 13:9) 13. «Каждый из нас должен угождать ближнему, во благо, к назиданию» (Рим. 15:2) 14. «Посему, отвергнув ложь, говорите истину каждый ближнему своему, потому что мы члены друг другу» (Еф. 4:25) 15. «Ибо алкал Я, и вы дали Мне есть; жаждал, и вы напоили Меня; был странником, и вы приняли Меня; был наг, и вы одели Меня; был болен, и вы посетили Меня; в темнице был, и вы пришли ко Мне… Истинно говорю вам: так как вы сделали это одному из сих братьев Моих меньших, то сделали Мне» (Мф. 25:35-36, 40) 16. «Каждый из нас должен угождать ближнему, во благо, к назиданию» (Рим. 15:2) 17. «И мы имеем от Него такую заповедь, чтобы любящий Бога любил и брата своего» (1 Ин. 4:21) 18. «Тайно клевещущего на ближнего своего изгоню; гордого очами и надменного сердцем не потерплю» (Пс. 100:5) 19. «Ибо весь закон в одном слове заключается: люби ближнего твоего, как самого себя» (Гал. 5:14) Подготовила Елена Петибская Источник: https://ieshua.org/19-tsitat-iz-biblii-o-tom-kak-otnositsya-k-lyudyam.htm
Кому цікаво. Я ж перейду до суті.
Суть така що ми це знаємо вже тисячі років але ніхто цим не користується. Вірніше - користуються але тільки як - слабкістю. Навіть особливо набожні люди такі як зеки , нетхують цими правилами - називаючи тих хто прощає - терпилами.
А Прощення це є - програмний код, як я написав вище, що робить відладку заплутаної , в кодах системи. Спрощує її.
Чому ж тоді ми ним не користуємося? Бо головніщий код - інстинкти , диктують нам зовсім інше. Інші заповіді. Кровожерливі.
- Надури ближнього собі , або він тебе надурить і зрадіє.
- Забери в слабкого.
- Вбий слабшого що тобі не підкоряється тощо.
І ці коди, інстинкти, в нас прописані генетично. Та поступово світ змінюється. По мірі того як людина втрачає страх.
На самому ділі людство вбиває більше від страху , що вб'ють його, ніж від реальної небезпеки.
А власні страхи маскує під героїзм, шляхетність тощо.
Звідси і випливає ідея що Христос був не правий - кажучи - Б'ють в одну щоку - підстав і іншу. Якою користуються , ідеєю, майже всі, лишивши собі право привселюдно бити поклони Богу та молитися , жеручи все що є, вбиваючи тощо.
А сама ідея - "Б'ють в одну щоку - підстав іншу" має не лінійну дію, як наказ, а філософську - як тло на якім нам слід базувати власні амбіції.
Це означає - Я це - ти. Тільки навпаки. Б'єш мене - бий сильніще, це ти сам себе лупцюєш. Адже я такий самий. Ми лупцюємо одне одного. І щоб не лупцювати - достатньо простити.
Але код вищої ієрархії нам диктує протилежне - Не прощай.
Не прощай. Скільки разів ми чули ці слова. А людство чим далі - тим гуманіше і гуманіше. Тобто , поступово , ми схиляємося до думки що - ворог це я сам. Сам собі.
І коли я сам себе зрозумію на стільки що зможу простити ворога тоді і ворог ,напевне, зможе мене зрозуміти і не вбити.
Але ми не прощаємо не тому що не бажаємо а тому що знаходимося під дією інстинктив що вищі наших надбудов - розуму. Тоді - тим більш треба прощати. І прощають. Загалом більше прощають - міцні люди. Що не мають страху.
Адже ми вбиваємо більше від страху ніж від розуму. Побори розумом власний страх і - купу людей ми врятували. А та купа - врятувала нас. Так і скінчаться війни.
Та їх , власне вже і нема. Таких як були колись. В цьому плані я розумію дії Заходу на навіювання нам толерантності. Навіть - гей культуру. Бо вивільнені, від вбивства люди, змушені будуть проживати разом з нами, а це ще більший обсяг продукованіх кодів ,як нікому буде спрощувати.
Отже - код Прощення - спрощує керівний ланцюг- розрубуючи навпіл те , що здавалось би - не можливо розв'язати. Ми тонемо у власному флуді - замінюючи сенс словами що більше і більше нас ранять та заплутують.
Тому - Прощення - не розплутує а знищує цей клубок - роблячи нові з'язки, як коди.
Як правило прощають тоді коли бачуть що ситуація зайшла в глухий кут, всі втомилися і небезпека минула.
------------------------------
Тепер по Донбасу. Як же без нього. Про ефір Кравчука - Скабеєвій. Одне слово - ганьба. Обом. Тій сукі за те що гавкала там в наш бік , а Кравчуку за те що поткнувся в той гадючник. Не підготовлений, не розуміючи - що їм треба було сказати,раз була така нагода.
А сказати було що. І не хронологічно зовсім- як нас нищили методично. Ні.
Те чого ніхто в ефірах не говорить. А семе - про "прощення " росії - України за вимушений дрейф до НАТО, як від божевільних.
За те що росіяни себе вважають - "добрими молодцами" ,які прощають слабких та захищають, а на самому ділі - "вкрали в дитини цяцьку".
За те - як росія боїться НАТО. На стільки боїться що готова перебити всих навкруги - навіть власних союзників. Бо захоплення Криму було , з їхніх слів, тому що - "НАТО в Крим".
За інтернет, яким ці підараси користуються - проклинаючи Захід, за Ютуб, Вайбер, що ( стосується і нашіх націоналістів ) з'єднує людей усього світу ,глобалізуючи його, а - ніхто(ні одна сука!) навіть у кремлі чи на каналах росії - не відмовдяються.
Бити треба влучно, прямо в ціль. Щоб наповал. А в нас, як сказав Кравчук, одні імпотенти, себе він на увазі не мав.
Як це , сказане мною, корелюється з Прощенням? Чому б нам не простити росіян? Віддати все,змиритися, жити разом.
А от чому. Бо Прощення - не можливе коли тебе вбивають. Знущаються чи нехтують твоїми правами.
Бо тут вмикається код вищої інстанції. Інстинкт самозбереження. Яким ми користуємося.
А й дійсно, вигукне хтось - проросійський. Ми - НАТО боїмося от і зайшли до України, щоб вона перестала з ними дружити... Скажуть вони.
На що я відповім. А що - росія на стільки слабка, така сциклива , що їй треба весь час захищатися слабкими? Топтатися по чижих огородах, по трупах? Де ж та шляхетність російська? Де благородство?
Нема. Воно мальоване.
Шляхетним було б так , як би - росія , не народ, народ зомбований, а кремль, - запропонувала б стати просто добрим сусідом. Мала б свій вибір. Навіть НАТО.
- Хочете в НАТО? Так ніхто ж на вас не нападає. Ми гарантуємо.
- Хочете співпрацю? Та залюбки. Працюємо.
- Потрібна допомога? Не проблема. Беріть. Ми імперія, багата країна. Схочете до нас - Будь ласка. Ні ? - Не питання. Будемо сусідами.
Ось як має відбуватись самоорганізація,коли мінші линуть до сильного. Як в ЄС. Не силою а ласкою. Не хамством а терпінням. Не обдиранням а допомогою.
Але росія живе вчорашнім днем. Загарбленням. Загарбника не прощають. Не зрозуміє. Ковтне і далі піде.
Я більше розумію - НАТО. Де якась Угорщина має право вето на вступ України до НАТО.
Ось коли на росії будуть респулліки мати такі права,що до зовнішньої політики РФ, коли рада федерації не змогла б прийняти закон про анексію Криму, тільки тому що депутати проти, тоді б війни не було б. Тоді можна було б спірпрацювати. І простити деякі конфузи. Що сталися між нами.
А поки там фашизм, жага крові, не слід з ними розмовляти, та ще й з посмішкою,як Кравчук.
До вовків не посміхаються. Від них тікають. Або ...
Бо є гріхи - по непорозумінню. Тоді - Заповідь - Прости їх Господи, вони не знають що творять. А є по жорстокості, бажанні нищити. Тут тільки - Око за Око , працює. І діє інший код - Протистояння. (про це якось згодом)
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma