В п’ятницю, 11 червня в Києві, на Банковій, 7/11 пройшла найнадважлива зустріч для родин зниклих безвісти.
До чого такий гучний епітет?
Судіть самі.
По-перше, ми вважаємо цей день і цю зустріч – офіційним Днем Народження ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ АСОЦІАЦІЇ РОДИН ЗНИКЛИХ БЕЗВІСТИ. В нас є загальна позиція, вона узгоджена, вона проговорена офіційно. Тож, вітаю всіх причасних!
По-друге, сама зустріч була з Народним депутатом України Анатолієм Остапенко. Анатолій Дмитрович – голова підкомітету з питань соціального захисту прав ветеранів Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики. А ще він законотворець. І саме це – причина нашої зустрічі. Бо саме він готував зміни до Закону «Про статус зниклих безвісти за особливих обставин», щоб закон цей врешті-решт все ж запрацював.
Крім пана Остапенко на зустрічі були присутні Володимир Максимченко – Голова Комісії з питань зниклих безвісти (далі Комісія) та Ігор Куракса, що займався пошуком зниклих безвісти ще з середини 2014 року.
Ну, і ми, заради кого і було це зібрання: мами з «НАДІЇ», «Едельвейсу» (Донецьк) та «Надії-СХІД» (Луганськ).
Питання, які обговорювалися на зустрічі, це робота Комісії, як зробити її більш ефективною, створення Єдиного Реєстру зниклих безвісти України та порядок включення до нього. І найважливіше саме для нас – включення представників родин до складу Комісії. В якій кількості та на яких умовах представники родин зниклих безвісти будуть включені до складу Комісії.
Отже, зміни до Закону, що підготував Анатолій Остапенко, вже зареєстровані в Верховній Раді, і пройшли попереднє обговорення в Комітетах ВР. А отже ми можемо чекати перше читання на засіданні ВР.
Ще один проєкт змін до Закону – плід спільної праці Голови Комісії Володимира Максимченка та Міністерства Юстиції України, вже теж на виході.
Мимо волі питаєш себе “Ти за білих, або за червоних?”
А ще більш нагадуєш собі «буриданового віслючка», що стояв між двох прегарних куп сіна, вирішуючи яка з них найгарніша. До речі, той віслючок погано скінчив. Він помер.
Саме тому і я не впевнена: чи два закони краще, ніж один, а особливо коли їх три.
Далі, стосовно роботи Комісії.
Кабмін обіцяє Комісії приміщення, і не обіцяє людей до Секретаріату та грошей для роботи Комісії. Як там казав трохи стрьомний Дмитро Медведев «денег нет, но вы держитесь!»
Є ще одне питання. Згідно Положенню про Комісію Секретаріат Комісії повинен включати до складу 18 секретарів та секретарок. А така кількість персоналу – це зовсім інше приміщення, ніж те, що обіцяє Кабмін. Та й фінансування… Не в змозі, чи неохоті надати.
До речі, коли Комісія розпочне роботу в повному обсязі, де буде і включення до Єдиного Реєстру, і «розбір польотів» у справах зниклих, і координація пошукових груп, то така кількість народу стане «саме воно». Ми згодні відстоювати таку кількість «обслуговуючого персоналу», якщо ці службовці будуть:
– приймати заяви про зниклих безвісти;
– опрацьовувати, вносити та контролювати внесення даних по зниклим безвісти до Реєстру в повному обсязі.
– ІНІЦІЮВАТИ, КООРДИНУВАТИ та, при необхідності, АКТИВІЗУВАТИ роботу слідства та слідчих у справах зниклих безвісти.
– ініціювати та координувати роботу пошукових груп.
Якщо «ДА» – то так, а якщо «ну, ви розумієте, особливо по п.3…» – то нах їх стока?
Ну, таке…
Зустріч була тригодинна…
Що з ГАРНОГО:
– Комісія працює. Проведено сім засідань. Звіт про три останні можна подивитись на сторінці Комісії на Фейсбуці.
– Зміни до Закону будуть. Вірю, що вони реанімують цей Закон, він запрацює, і ми ще за своє життя побачимо від цього результат.
– Народний депутат Остапенко щиро переймається тим, щоб зрушити цю гору з місця, заставити працювати. Є такий вогник, знаєте, щоб зробити й побачити результат. Сподобалась його позиція “треба почати працювати, а недоліки цього складного механізму, що будуть виявлятись під час роботи, будемо усувати по мірі їх виявлення”.
– Володимир Максимченко розуміє проблеми, що стоять перед ним. Чітко бачить перші кроки для розв’язання цих проблем. Працює і готов працювати далі. Вільно контактує з родинами. Відкритий для обговорення всіх питань.
Отже:
Є люди, що саме зараз професійно займаються питанням зниклих безвісти.
Що з ПОГАНОГО:
– Обидва представники влади згодні допустити представників родин зниклих безвісти до роботи в Комісії лише «обмежено» – без права голосу, без доступу до «персональної інформації».
– Була оговорка по Фрейду «вони всі мертві» …
Отже:
Про об’єктивність та рівновагу в Комісії, на жаль, нема й мови. Зараз це ще одна «поховальна команда» з перерозподілу тіл тимчасово невстановлених захисників України.
Висновок:
Рівновагу та об’єктивність Комісії може гарантувати лише повноцінне включення представників родин до Комісії. А ми готові пройти будь-які перевірки всіх силових структур України, та надати всі необхідні гарантії нерозголошення.
Невже люди, що чекають і шукають сім років своїх синів-захисників України не гідні довіри цієї ж самої України?
І тоді, чи можемо вірити ми?
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma