Enigma Enigma

dvornik_patriot

2019-11-09 06:07:07 eye-2 40   — comment 1

про раціональний ірраціоналізм та

- чому ми так поводимось. Натрапив на допис в ЖЖ , про незрозумілі дії німців. Ось вона - 

Иррациональные решения принимают не только граждане Украины... Багато букв ,тому - даю пруф.

Давно збирався на цю тему написати і ось нагода. 

Не знаю як це явище трактують соціологи та політологи але мені здається що тут раціоналізм нідочого.

Згідно з моїми спостереженнями , якщо , все що з нами відбувається - перевести на мову машин(тобто - кібернетики) то - нас не існує. А є,натомість, інформаційні поля та матриці пам'яті, де людина чи тварина (можливо і рослина) виявляються як носій. Тобто - як флешка чи диск. 

Проте ,навідміну від механічної пам'яті носія, живі істоти - резонують. Що то таке.

Простіше сказати - це наші звички. Але їх можна змалювати складніще та примітивніше ,одноразово, бо вони не просто тримають ,в собі, інформацію а самоіндукують її. Тобто стають залежними.

Іяк це виглядає на практиці. 

На практиці це виглядає так ,як би - праска чи електрочайник мали свої чуття та механізму пошуку. Коли його перший раз вмикнули в роботу - цей стан запам'ятовувався та визивав у праски - залежність. І не просто залежність а вміння знаходити розетку та самовмикатись.

Власне так і виникло життя. Це алгоритм поведінки всього живого.

Ще раз , повільніше. Клітина пам'яті(чи що там в нас, в мозку, отримуючи сигнал,наприклад -легкий електричний заряд, запам'ятовує його і чекає. Чекає коли - поле почне затухати. 

Під час затухання , виникає - зворотній зв'язок ,який керує виконавчими та сенсорними механізмами і ми відчуваємо це затухання. Тобто - виникає залежність. Не важливо яку. Добру чи погану.

Ця залежність підсилюється з часом. Та змальовується ,графічно, як синусоїда, бо , з часом-виконавчі механізми - її повторять. 

Чому? Я не даремно назвав це явище - алгоритмом життя. Бо так живе , в нас, інформація. 

За її життя відповідає механізм компенсації. Тобто - ми весь час знаходимось в пошуку втраченої інформації бо в нас ломка. Байдуже якої. Це механіка а не політика.

І знаходимо її. Рано чи пізно-вона з'явиться знов , чи випадково чи ми її самі собі відродимо, у споминах,фантазуючи. Бо нам їхї не вистачає.

На цьому ефекті створено багато політтехнологічних прийомів та формул. 

Наприклад в маркетингу, політиці, кільтурі тощо.

Цим ефектом пояснюється наше - ірраціональне. Коли заможня людина що може купити собі все, сідає на траву та пече собі картоплю тощо.

Або, взяти наше сьогодення, коли люди ,яких ми називаємо - совки, прагнуть Сталіна, незважаючи на те що він проводив геноцид їхнього народу.

Більш того!

Тут ще діє механізм уніфікації. Що це таке. Це наше вміння створювати собі знаки. (О! ті самі знаки,якими ми упиваємося)).

Так. Всі знають вислів - знаки керують нами. Саме так. Знаки та символи. Як вони виникають.

Наша система пам'яті зроблена так щоб економити свій простір. Тобто - саму себе. Вона стирає все зайве та запам'ятовує те що загальне. Так виникають риси та контури які живуть в нас століттями чи більше. У виді символів та знаків.

Наприклад -  хвиляста лінія,якщо  її написати вертикально ,нагадує нам силует стану жінки, стирчащий сук дерева ,може нагадувати нам ерегований член тощо. 

Наша система ,що втрачає запис , в пам'яті, вишукує , в природі ці ознаки життя та орієнтується по ним , для продовження роду. 

Саме тому не можна одягати маленьких дівчаток в дорослі силуети, бо - пам'ять самця не розуміє моралі та законів, вона силуєт сприймає як знак до продовження роду та вмикає в нас відповідні системи.

Зірки,наприклад, ті що в небі, кажуть нам що зірка то є небесне тіло , що світить. Тому виник знак - зірки та припасувався в нашу політику .як позитивний.

Фашистська свастика , прописалась в нас як жорстоке поводження людей та визиває відторгнення,на генетичному рівні. Але - не тільки. Свастика нагадує павука. Павук завжди асоціюється з жорстокістю. 

Гітлерівці ,використали образ павука для залякування ,як зброю. А щоб його сприйняли позитивно(німці) - вони придумали легенду про древнє походження свастики.

Так , людство, створює купу знаків та символів , що керують нами. Але це не коректний вислів. Не знаки керують нами а ми самі керуємо одне одним, за допомогою символьно-знакової системи. Так виникла азбука.

Та повернемося до нашіх баранів,тобто до нас та німців. Чому ми голосуємо за тих чи інших - ігноруючи раціональні рішення? Ностальгія.

Саме ностальгією називаємо ми явище коли нас тягне ,назад, додому, хоча там було хуже ніж тут. Ми всі тікаємо від себе кудись, щоб потім канючити про свою родіну.

Але явище ностальгії набагато ширше та глибше. Воно багатогранне. Дефіцит старих образів тягне нас туде де вони поповняться. 

Якщо їх нема то ми ,ностальгуючи, створюємо їх самі. Так виникло купа Одес чи Нью-йорків,парижі тощо, дублюючи нам втрачені назви та риси.

Саме тому сучасні німці ностальгують за гітлерізмом а пострадянські люди за сталінізмом. Фізика, нічого більше.

Але, чи так то все просто? Ні. Чи можна це все зламати? Ні. І не треба. Бо ми ,тоді, посягаємо на саму природу що створила нас. 

Як тоді бути? Ніяк. Жити з цим. Як виходить. Інформацію можна заборонити але її не знищать з пам'яті. Вона повертається. За для збереження життя. Нас не питаючи.

Саме тому політики та маркетологи експлуатують цю систему на повну. Вивчаючи настрої людей. 

Демократія лишень розв'язує нам руки. Заборона не допомогає.

Універсальність цього явища на стільки велика що обмежується тільки нашою уявою.

Воювати з цим безперспективно. Краще використати розумно ,на користь усім. 

Природа набагато мудріща за нас. Вона накопичує знання , у вигляді інформації та не дає нам її стерти. Щоб не зникнути нам усім. Але вона раціональна. Тому вона забуває все що не важливе. 

Все це можна виразити якоюсь формулою. Та чи потрібна вона нам,якщо ми самі її експлуатуємо,невгамовно.