Російський генерал Івашов несподівано став знаменитістю. Про нього написано і сказано вже багато і цього посту не було б – бо до сказаного вже й додати нічого – аби не одна цікава фраза генерала, сказана в ефірі російської напівліберальної «Эхо Москвы».
На питання журналістів, так скільки ж часу потрібно буде російській армії, аби «взяти» Київ, генерал відповів, що приблизно …15 – 20 діб. Треба було бачити обличчя російських ліберальних журналістів, які, мабуть, разом з усім російським істеблішментом вважали, що російська армія за три дні до Ла-Маншу дійде.
І ось після цього Івашов сказав приблизно таке, що він боїться, аби якийсь п’яний російський лейтенант не пульнув ракетою в сторону України, бо тоді почнеться непоправиме…
І що ж розуміє Івашов під терміном «непоправиме»?
У своєму спічі Івашов згадав «шапкозакидацькі» настрої перед початком Російсько-Японської війни 1905 року. Ту війну Росія успішно і гучно програла. Чому?
Однією з причин програшу гігантської Росії у війні з маленькою Японією була… саме гігантська територія Росії. Навіть сьогодні, за наявності великого парку транспортної авіації і досить розвиненої залізничної інфраструктури, перекидати достатні сили і засоби з одного кінця континенту на інший для ведення успішних військових дій є досить проблематичним і не тільки для Росії. Тобто, Японія успішно справилася з частиною Росії, поки інша частина змушена була тільки спостерігати.
Тепер перейдемо до кордону Росії з Україною. Генерал Івашов – людина з досвідом. Отже, генерал добре усвідомлює, що з початком військових дій ракети і снаряди полетять не тільки в сторону України, але й в сторону Росії. Тобто, одним масованим ударом з України може бути знищена вся залізнична інфраструктура в глибину Росії. Зрештою, за наявності ударних безпілотників ЗСУ може дуже швидко нейтралізувати всі залізничні вузлові станції, на яких обов’язково (обов’язково, бо фронт потребує регулярних поставок) скупчаться ешелони з нафтопродуктами, військовою технікою, боєприпасами.
Тепер пригадаємо, що на кордоні з Україною скупчилося приблизно 120 тисяч російських військ. Так, для першого удару і прориву оборони першого ешелону оборони ЗСУ, цих російських сил, можливо, і вистачить. Але! Потрібно ще стільки ж збройних сил для другої хвилі, яка має розширити зону прориву і ще стільки ж російських військ у третьому ешелоні для «зачистки» вже окупованої території. І вся ця сила військ потребує регулярного, щоденного постачання. Навіть харчів. Бо пограбованих українських супермаркетів надовго не вистачить.
А в тилу палають залізничні станції. Зруйновано мости на залізничних і автомобільних магістралях… І ця видуха навряд чи надихатиме пересічних росіян, які надіялися за десять хвилин добігти до Атлантичного океану і помити там чоботи…
Генерал Івашов жодним словом не обмовився про таку перспективу, але думаю, що саме це він мав на увазі під терміном «непоправиме».
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma