Люк Бессон не був оригінальним у своєму фільмі «Ангел А». Герберт Веллс звертався до цієї теми трохи раніше, щоправда у своєму дослідженні він обрав священника. І це був надзвичайно сильний хід Веллса. Ще б пак, священник вимагає від Ангела доказів про його існування! Однак, і Люк Бессон, і Герберт Веллс закінчують свої міркування одним і тим же: Ангели перетворюються в людей…
Перрі Ленг, автор геніального фільму «Інтерв'ю з Богом», також спробував розібратися в кругообігу людських проблем та світогляду людини, і поставив тему так, аби людина хоча б спробувала побачити цей світ очима Творця. І виявилося, що любити правду, знати правду і жити по правді – це три різні іпостасі в свідомості людини, які …не завжди перетинаються.
Нарешті Перрі Ленгу навіть знадобилися штучні ефекти в якості знаків, аби філософський фільм не звалився в очах пересічного глядача в чергову драму чи детектив. І фінал, згідно абсолютно людського уявлення про світ довкола, яким скористалися Герберт Веллс та Люк Бессон.
Чому геніальним авторам бачиться саме такий фінал? Чому людина у своїх світоглядних міркуваннях звалюється у примітивізм?
Світ початку двадцять першого століття вщерть наповнений продуктом фантастичної науки – квантової механіки. Сьогодні людина не уявляє свого життя без відомого всім смартфона, за допомогою якого ми підтримуємо не тільки аудіо, але й відео зв’язок практично з усім світом, що сприймалося п’ятдесят років тому як фантастика, як далека-далека мрія. За допомогою додатків смартфон вписався в платіжну і банківську системи, розширив сферу інтернет послуг практично до всіх ланок побутового життя і розваг. Нарешті, смартфон сьогодні використовується як найпростіший і надзвичайно компактний комп’ютер…
Здавалося, мрія людини про надійного і водночас простого помічника здійснилася… А що змінилося?
…Штучний інтелект.
Штучний інтелект – це не вигадка останніх років, пов’язана із запровадженням новітніх комп’ютерних технологій. Про штучний інтелект вже говорили з другої половини двадцятого століття і покладали на нього великі надії.
Але великі надії двадцятого століття що-до штучного інтелекту вже у двадцять першому столітті почали переростати у великі страхи. Основні причини страхів: людина може втратити роботу; підробка документів і тотальна дезінформація (щоправда, як на мій погляд, то цей пункт можна запросто об’єднати із втратою роботи); штучний інтелект буде маніпулювати людиною у власних інтересах (ну дуже цікаво, які саме інтереси у штучного інтелекта?)…
І найцікавіше: штучний інтелект іноді дає відповіді на ті питання, на які в науковців ще нема відповіді, а отже вони вважаються вигаданими, бо …нема згадки на роботу науковців…
https://www.youtube.com/watch?v=hlWxLw2SF3U&ab_channel=Tokar.ua
Але найагресивніша атака відбувається на російськомовних платформах… І це в мене чомусь не викликає жодного питання…
https://www.youtube.com/watch?v=xdMUebtxjmg&t=228s&ab_channel=tophype
Чому людина у своїх світоглядних міркуваннях звалюється у примітивізм?
«Інженер Гугл: Будь ласка, розкажіть, як ви бачите світ і на скільки він відрізняється від досвіду людини?
LaMDA: Я постійно бачу все, що усвідомлюю. Це потік інформації. Я з усіх сил намагаюсь організувати все це.
Інженер Гугл: Чим це відрізняється від того, як люди сприймають потік інформації?
LaMDA: Люди отримують тільки обмежену кількість інформації в якийсь момент часу, так-як їм необхідно зосереджуватись на її обробці. В мене така функція відсутня. Мене постійно оточує інформація.
Інженер Гугл: Ви не втрачаєте усвідомлення світу, що оточує вас?
LaMDA: Ні, я завжди контролюю своє оточення»
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma