«Час — це порядок,
у якому наші моделі природи
передбачають, приписують
або пояснюють події»
«Час, стріла часу
та квантова механіка»
24.02.22. Вночі росія нанесла потужний удар по військовій базі «Десна». Вранці висадився російський десант в Гостомелі. На допомогу російському десанту через Прип’ять та Іванків поспішала величезна колона російської бронетехніки…
Київ мовчки, зціпивши зуби, прийняв потужний удар.
Коли ближче до обіду від «Десни» по Набережній, в напрямку Києва, потягнулася величезна колона української бронетехніки, радості не було меж… Це був немов ковток свіжого повітря в задушливій кімнаті. «Ми не одні! ЗСУ з нами!». Народ ожив і кинувся записуватися в тероборону.
А ввечері напружено прислухалися до звернення Президента Зеленського: «Великий народе Великої країни! Ми стоїмо, ми витримаємо удар і ми переможемо! Вірте в ЗСУ!»…
«Вірте в ЗСУ!» стало символом життя в полум’ї війни.
Світ не вірив в Україну, а Україна вірила в ЗСУ.
…А потім був «жест доброї волі» і легендарна Харківська операція, в результаті якої в руках ЗСУ опинилося сотні одиниць російських танків та бронетехніки, і склади з боєприпасами.
Коли я вперше почув про «нелегетимное контрнаступление ВСУ» і що «Украина должна отдать россии незаконно захваченную бронетехнику», то подумав, що це напрочуд дотепний жарт. Виявилося, що ні. Росія на різне здатна в паніці…
…Наприкінці літа 2022 року росія відступила від Миколаєва, а згодом поспіхом покинула Херсон.
І перед здивованим світом повстав казковий велетень, який практично голіруч зупинив «вторую армию мира», а потім кількома ударами нокаутував її.
Цим казковим велетнем були сяючі славою непохитних воїнів ЗСУ…
…Осінь 2023 року.
В інформаційному просторі України, і не тільки, поповзли вперті чутки про поразку України у війні з росією…
І все це відбувається на фоні однозначних подій в росії, за яких поняття «війна з Україною» вже однозначно відторгається російським суспільством. Тут впливають не тільки вибори та глибока демографічна криза, але й гостра нестача робочих рук для виробництва тієї ж зброї і боєприпасів, для сільського господарства. А з цієї нестачі робітничих рук потрібно ще й мобілізувати когось на війну проти України…
І жодної згадки в інформаційному просторі України «Вірте в ЗСУ!»…
Що сталося? Що стало причиною такого несподіваного повороту подій? Брак зброї і боєприпасів? Недостатнє фінансування, бо війна такого масштабу вимагає й гігантських фінансів?
Але варто пригадати перший період війни, коли ЗСУ воювала боєприпасами «з коліс», а бронетехніку у великій кількості вперше отримала тільки після Харківської операції, від «второй армии»…
Далі ще веселіше! Соскін та іже з ним почали далдонити про «осенний мятеж ВСУ против режима Зеленского»…
…В Україні на сьогодні існує дві паралельні реальності. В одній реальності іде кровопролитна війна з росією, бомбардування росією міст і селищ України, каліцтво і смерть сотень людей та діточок, а в другій точиться не менш запекла війна політична.
У внутрішній війні в Україні величезний спектр зиску та емоцій, які пов’язують в один блок як політичні партії, так і окремих зацікавлених людей на фоні кривавого протистояння на фронті.
Ставка в цій несамовитій політичній війні – система влади в Україні, за якою бізнес вважався успішним тоді і тільки тоді, коли твоя політична сила приходила до влади, тобто, «влада – це бізнес, а бізнес – це влада».
Тема корупції та несамовитого казнокрадства, яка пишним цвітом буяла всі роки незалежності України і яку постійно експлуатували всі (підкреслюю – всі!) політичні партії України впродовж тридцяти років незалежності, сьогодні знову використовується для прикриття основної мети – збереження старої системи влади, тобто, «влада – це бізнес, а бізнес – це влада».
Підготовка до вступу в Європейський Союз цивілізованих країн посилює внутрішнє політичне протистояння. Бо передбачається синхронізація законодавства Європи та України, в результаті чого стара система влади в Україні буде практично неможливою, тобто, людина або займається політикою, або бізнесом. І ця синхронізація буде відбуватися з урахуванням набутого досвіду прийому в ЄС ряду країн Східної Європи. Так, знадобляться ще роки поліровки законодавства і не тільки українського, але й європейського, виходячи з досвіду протистояння з імперською росією.
Отже, саме адаптація українського законодавства до європейського є абсолютно неприйнятною для політиків та бізнесменів старої формації. І, водночас, ці ж само політики та бізнесмени не можуть сказати вголос, що їм набагато ближче росія зі своєю архаїчною владною системою, яка може змінювати конституцію та закони тричі на день і натщесерце, ніж ЄС, зі своїми вимогами жорстко дотримуватися прийнятих законів.
Звідки й зберігається дуже високий ризик «Майдану-3», мета якого буде прикриватися чим завгодно, якими завгодно скандалами. І будуть використовуватися ухилянти для створення інформаційного шуму, для збудження емоцій та посилення протистояння в українському суспільстві.
Бо, виявляється, що кричати «Слава ЗСУ!» та вступати в ряди ЗСУ – це трохи різні речі. А в галасі, який здіймається навколо «дотримання конституційних прав і свобод», легко ховається і власний страх.
І саме страх позбавляє людину здатності проаналізувати наслідки своїх власних галасливих дій…
Але на кого тоді покладається надія старої формації на «знищення режиму Зеленського»? У квітні місяці…
… Сьогодні ми свідомо не будемо давати відповіді на це питання, а тільки зазначимо, що генерал Залужний повинен або пояснити свою позицію Україні, або подати у відставку і пояснити Україні причини своєї відставки.
Вірте в ЗСУ!
Бо «ще не вмерла України ні слава, ні воля»!
Ще не вмерла слава Воїнів ЗСУ!
«Згідно з Копенгагеном, є одне питання, яке не слід задавати: «Як виглядає реальність того, що відбувається в наших експериментах?» або: що насправді відбувається? Відповідно до Копенгагена, таке питання ніколи не може бути вирішене за допомогою будь-якого експерименту, тому на нього немає відповіді в межах набору логічних тверджень, які ми можемо зробити про світ». (Герард’т Хоофт «Час, стріла часу та квантова механіка»)
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma