Про що насправді думають москвини, то є огидне, непристойне і злочинне з точки зору інших народів. Тому москвини постійно говорять не те, що думають. Москвини базікають про загадкову москвинську душу, про те, що їх ніяк і ніхто не може зрозуміти. І дійсно, інші народи їх не розуміють, тобто не розуміють саме те, що помисли їх злочинні, і намагаються спілкуватися з тими вигаданими, удаваними москвинами, якими москвини подають себе для всього світу. Звідси щирі здивування інших народів: "Як можна не розуміти?", "Чого їм ще треба?", "Як так можна?", "Влаштовувати теракт проти власних громадян!", "Навіщо ж було збивати пасажирський літак?" і т. п. Злочинні помисли і бажання ‒ ось суть загадкової москвинської душі. Так що все-таки можна "понять умом" Московію! А москвинський поет Тютчев у своєму широко відомому вірші "Умом Россию не понять, ..." чинив те, що й усі інші москвини: приховув ниці, злочинні думки за тріскучими фразами.
Чому ж москвини так відрізняються від інших народів? Відповідь, насправді, лежить на поверхні. Не минуло й тисячоліття з того часу, як ці дикуни увійшли в цивілізований світ, де так багато привабливих речей, які, чомусь, належать іншим. Історія їх цивілізованого існування коротша на тисячоліття у порівнянні з європейськими (і не тільки європейськими) народами. Жодна освіта не подолає цю прірву. Людожер з європейською освітою, приміром, виглядатиме так же загадково, як і освічений москвин, якщо забути, що він є людожер.
Отже, не забуваймо, з ким маємо справу, викриваймо злочинні помисли, що маскуються за тріскучими фразами, і тоді щезнуть усі загадки, якими оточують себе москвини.
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma