періоду кінця епохи наївності у третій (підрахунок не гарантований) українській війні за незалежність. Тільки за фактом і мінус: емоції; таємна недоступна нікому більше інформація; ворожіння; теорії тощо.
На момент написання фактичний стан п'яти головних складових української перемоги (перші чотири названі тут: Що говорить Iсторія плюс власне військові результати). Оцінки особисто мої.
Військова: 9-11 (з 10), з огляду на те що можна було зробити з тим і з того що було.
Кадри; ресурси та обладнання; функціонування суспільства та підтримка фронту: 5-7, у кращому випадку.
Сюди звичайно ж входять куртки з потрійною накруткою, готелі на харчах військових у перший рік війни на виживання нації, тощо: але повний детальний список обов'язково треба скласти. Хоча щоб було на чому вчитися майбутнім поколінням.
Лідерство: 9 презентація, 5-6 реалізація критично важливих питань і результатів; загалом 7,5
Тут можна нагадати: на підготовку та здійснення було дано 9 років (2015); 5 років (2019); та два роки (2022). Британія спромоглася потроїти виробництво бойових літаків за місяці. Тоталітарна РФ змогла багаторазово збільшити виробництво бойових БПЛА.
Позначка за фактом: з погляду теорії систем; раціональності; та й просто здорового глузду перетрушувати дощенту частину, компонент системи що виконує функції набагато краще за інші має мало розумних підстав. Тобто раціональні та логічні підстави для таких дій знайти важко. Якщо всі необхідні складові та вступні на рівні 9-10, алe частина видає результат на 5 або 7, тодіi є підстави шукати причини aбo проблеми. У цьому випадку, їх не спостерігається: логічно.
Але ми зараз не даємо загальної оцінки це лише проміжний етап. Важливо тут ось що: у названих вище мірках та параметрах ініціатори цього проекту взяли на себе повну та нероздільну відповідальність за результат.
Коли і якщо хтось починає серйозну трансформацію без пояснення важливих причин; без аналізу та обговорення їх; і без, ба більше, всупереч правилам логіки й рації (вище), то це означає тільки що: або вони мають якусь важливу інформацію та/або здатність приймати рішення, недоступні іншим. Або це було довільне, необґрунтоване, випадкове, і загалом, безвідповідальне, відповідно до важливості ситуації, рішення. Яке, із двох?
Cаме цей висновок ми побачимо уважно стежачи за результатами та руками, найближчим часом. Конкретніше, за місяць до виборів у країні-агресорі та ще шість-сім у США, на позитивний результат яких сподівається злочинний режим РФ.
Можливо в цей період ми побачимо реальні та видимі просування до української перемоги. У цьому разі я, і закликаю всіх, визнати що зміни були корисними та необхідними.
Незалежність і перемога країни вищі за одну особистість, навіть героя, генія - чи лідера. Очевидно.
У цьому сенсі, слід погодитися що наступний період буде критичним та вирішальним для перемоги України, проекту незалежності та осяжного майбутнього.
Також доведеться згадати й інший варіант: хоча б тому що він не тільки можливий теоретично, але вже траплявся, відбувався, в історії.
Якщо суспільство не побачить значних позитивних зрушень незважаючи на пересадження та перетряски то це моглo б означати що Україна вступає на накатану траєкторію минулого: серйозний предмет для розгляду громадянським суспільством.
Проблему, або парадокс історичного шляху України було сформульовано раніше: уряди, еліти країни нездатні піднятися до рівня відповідальності та ефективності потрібного щоб реалізувати проєкт незалежності; в той час як громадянське суспільство не досягає можливості необхідного рівня самоорганізації для підтримки та завершення цього проекту.
Як було доведено вище, найближчим часом, в історичному розрахунку, ми зможемо побачити відповідь на першу частину питання: чи здатні формальні органи країни організувати шлях до незалежності, а значить, перемозі досить ефективно тa впевнено? Уникнути його вже не вдасться; розповісти його неможливо ніякими марафонами та промовами. Тільки побачити.
За підсумками цього, другого та вирішального етапу, можуть бути необхідні важливі рішення: не для президентів та урядів, а для суспільства, народу, країни. І вкотре Україна приходить до рубежу та історичної розвилки яка говорить прямо та недвозначно: автоматичного, накатаного шляху у вільне майбутнє з потомственого совка може не існує. Для нього треба буде набрати всю необхідну ціну та всі необхідні якості.
Це завдання та відповідальність усього суспільства. Передати і переадресувати її не вдасться - і ще раз; і знову.
І насамкінець, ось сума, до якої ми повернемося через місяць; три і шість-сім-десять.
Перше: безумовно ми сьогодні не має перед очима всієї картини. У когось на столі сьогодні більше інформації. Але це ніяк не змінює висновку що для рішень, чисток такого масштабу, в такій ситуації для країни мають бути найсерйозніші підстави. Просто через забаганки такі рішення не робляться - сподіваюся принаймні, або це вже недалеко від волюнтаризму; гри в рулетку з майбутнім країни тa моторошної, зважаючи на можливі наслідки, безвідповідальності: у кращому випадку.
Друге: з часом суспільство дізнається про ці причини, чи були вони необхідними, сильними та невідворотними. Майбутнє вже знає, і вирок їм вже винесено. Сподіваюся, всі це добре розуміють. Намагатися заговорити їх сьогодні якимись промовами та перфомансами було б просто безглуздо.
Третє: найближчий період визначить чи здатне керівництво країни яке опинилося біля керма в цей поворотний момент вести і привести країну до перемоги. У ці дні ми буквально на порозі цих відповідей. Минуле не дає нам жодних гарантій у цьому питанні.
Поки все. Уважно стежимо за результатами; та руками.
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma